Вирок № 55619438, 08.02.2016, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/522/15-к

Кримінальне провадження № 1-кп/355/7/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2016 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді - О. Л. Литвиненко

секретаря Лунгул Т.А.

за участю прокурора Петрик О.М.

за участю захисника ОСОБА_1

за участю потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка об»єднане кримінальне провадження № 12015110070000010 від 03.01.2015 року та кримінальне провадження № 12015110070000217 від 11.03.2015 року з обвинувальним актом прокурора Баришівської міжрайонної прокуратури відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коржі Баришівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, військовозобов"язаного, пільгами не користується, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 раніше судимого:

1) 12.02.2014 року Баришівським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до п»яти років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України з випробуванням з іспитовим строком три роки;

2) 29.01.2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Встановив:

ОСОБА_4, будучи раніше судимим за корисливий злочин, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення на став та скоїв новий аналогічний злочин.

ОСОБА_4 30 грудня 2014 року близько 22 години 20 хвилин перебував в кафе «Молодіжне», що в смт. Баришівка Київської області та в нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, що належить ОСОБА_3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність та характер своїх дій, ОСОБА_4 близько 22 години 20 хвилин 30.12.2014 року під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у ОСОБА_3 належний їй мобільний телефон марки "LG-L7" моделі Р713 та добровільно отримав його. В подальшому ОСОБА_4, після того як ОСОБА_3 надала добровільно мобільний телефон останньому, вийшов з приміщення кафе «Молодіжне» та заховав телефон за будівлею сигаретного кіоску, після чого повернувся до приміщення кафе «Молодіжне» повідомив завідомо не достовірну інформацію ОСОБА_3 про те, що отриманий від неї мобільний телефон він загубив й те, що в нього його вже немає.

Наступного дня 31.12.2014 року ОСОБА_4 мобільний телефон марки "LG-L7п, що належить ОСОБА_3, яким заволодів шляхом зловживання довірою, використав на власний розсуд, а саме продав своєму знайомому ОСОБА_5 за 300 гривень.

Згідно висновку експерта №5-05/5 від 29.01.2015 року залишкова вартість мобільного телефону " LG-L7" моделі Р713 станом на 03.01.2015 року становить 1269 гривень 60 копійок. Своїми незаконними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1269 гривень 60 копійок.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 10 березня 2015 року близько 16 години 00 хвилин перебували поблизу магазину «Даша» в с. Селище Баришівського району Київської області, де розпивали спиртні напої. В цей час, під час спільного розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_4 помітив у ОСОБА_6 спортивний велосипед «Ардіс» червоного кольору і в нього виник умисел на заволодіння вищевказаним велосипедом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, користуючись довірливими відносинами та зловживаючи довірою з ОСОБА_6, ОСОБА_4 переконав останнього надати йому вищевказаний велосипед для тимчасового користування, обіцяючи повернути в цей же день, на що останній погодився та добровільно передав ОСОБА_4 велосипед «Ардіс».

В подальшому ОСОБА_4, отримавши велосипед, поїхав на ньому на перехрестя доріг вул. Леніна та провулку Польового в с. Селище, де зустрівшись з ОСОБА_7 продав йому вищевказаний велосипед, що належить ОСОБА_2, за 200 гривень.

Згідно висновку експерта № С-94 від 16.03.2015 року залишкова вартість спортивного велосипеду «Ардіс» станом на 10.03.2015 року становить 1418 гривень 55 копійок. Своїми незаконними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1418 гривень 55 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованих злочинних дій визнав частково та пояснив суду, що 30 грудня 2014 року перебував у кафе «Молодіжне», попросив у ОСОБА_3 телефон з метою повідомити дружині, що затримується. З даним телефоном вийшов з кафе і сховав його, а коли повернувся до кафе, то сказав, що загубив. Наступного дня віддав даний телефон за 200 чи 300 гривень в задаток. В 2015 році перебував з ОСОБА_6 біля магазину «Даша» в с. Селище Баришівського району, де пили пиво. Попросив у ОСОБА_6 велосипед, щоб з»їздити додому, пообіцяв вечором повернути даний велосипед. Але віддав велосипед за 200 гривень. Велосипед було повернуто потерпілій.

Винність обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена в судовому засіданні повністю і підтверджується сукупністю доказів зібраних по справі.

Показами потерпілої ОСОБА_2 про те, що того дня її чоловік ОСОБА_6 прийшов додому біля 16 години і сказав, що його обманули і «розвели як лоха». Він з ОСОБА_4 були біля магазину, розпивали спиртне і ОСОБА_4 попросив велосипед з»їздити додому, пообіцяв повернути, але не повернув. Чоловік вечором поїхав до ОСОБА_4, щоб забрати велосипед, але той відмовився повернути велосипед. В цей же вечір велосипед повернула дружина ОСОБА_4 після того як була подана працівникам міліції заява про викрадення велосипеда.

Показами потерпілої ОСОБА_3 про те, що 30.12.2014 року після 21 години вона зайшла в кафе «Молодіжне», там був її знайомий Хан з ОСОБА_4, якого вона на той час не знала та був її син. ОСОБА_4 попросив телефон, щоб зателефонувати дружині, але телефон був розряджений. ОСОБА_4 трохи зарядив телефон і пішов на вулицю. Через деякий час повернувся без телефона і повідомив, що у нього телефона немає. Син обшукав його, але телефон не знайшов. Коли ОСОБА_4 відмовився повернути телефон, потерпіла ОСОБА_3 написала заяву в міліцію. Дружина ОСОБА_4 просила забрати заяву, пообіцяла повернути телефон після того як викупить його, так як він був проданий.

Показами свідка ОСОБА_6 про те, що розпивали з ОСОБА_4 спиртне біля магазину в с. Селище, ОСОБА_4 попросив велосипед поїхати до дружини і пообіцяв його хвилин за 40 повернути, але не повернув. Свідок ОСОБА_6 велосипед ОСОБА_4 не продавав. Через деякий час ОСОБА_6 взяв дома інший велосипед та поїхав до ОСОБА_4 по велосипед. ОСОБА_4 велосипед не повернув, сказав, що продав його за 200 гривень і повертати велосипед не буде. Про це він дома повідомив дружині, так як це був її велосипед і викликали працівників міліції.

Показами свідка ОСОБА_8 про те, що в грудні 2014 року він зайшов в кафе «Молодіжне», що в смт. Баришівка, там була його мати ОСОБА_3. ОСОБА_4 попросив у неї телефон, але він був розряджений. Він його трохи зарядив і пішов з ним на вулицю. Через деякий час повернувся, але без телефона, сказав, що не знає де він, а потім взагалі сказав, що йому не давали телефон. ОСОБА_4 був випивший.

Показами свідка ОСОБА_5 про те, що до нього прийшов ОСОБА_4 і запропонував телефон, сказав, що не крадений. ОСОБА_5 купив у ОСОБА_4 даний телефон за 300 гривень. Через три дні приїхали працівники міліції, забрали телефон, про що свідок написав розписку.

Показами свідка ОСОБА_9, яка підтвердила суду, що в 2015 році працювала продавцем магазину в с. Селище, біля якого стояли і тривалий час розмовляли ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який був з велосипедом.

Показами свідка ОСОБА_7, допитаному в режимі відео конференції, який підтвердив суду, що ОСОБА_4 просив позичити в нього 200 гривень, в задаток віддав велосипед. Того ж дня велосипед він повернув дружині ОСОБА_4.

Крім показів потерпілих, свідків, винність обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованих злочинних дій підтверджується:

-протоколом огляду місця події від 10.03.2015 року, згідно якого проведено огляд території біля магазину «Даша» в с. Селище Баришівського району Київської області ( т.1 а.с. 63-65);

-фототаблицями до протоколу огляду місця події від 10.03.2015 року із виглядом магазину «Даша» в с. Селище Баришівського району Київської області ( т.1 а.с. 66);

-висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № С-94 від 16 березня 2015 року, згідно якого залишкова вартість станом на 10.03.2015 року велосипеду дорожнього марки «Ардіс» з урахуванням зношування становить 1418 гривень 55 копійок ( т.1 а.с. 67);

-протоколом огляду речового доказу від 11.03.2015 року, згідно якого проведено огляд спортивного велосипеду « Ардіс» червоного кольору, придбаного у 2008 році (т.1а.с.68);

-постановою про визнання предмету речовим доказом та приєднання до матеріалів провадження від 11.03.2015 року, згідно якої приєднано до кримінального провадження № 12015110070000217 в якості речового доказу велосипед «Ардіс» (т.1 а.с. 69);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_4, який показав як біля магазину в с. Селище Баришівського району Київської області він розпивав спиртні напої з ОСОБА_6, взяв його велосипед «Ардіс», який в подальшому продав (т.1 а.с. 85-88);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.01.2015 року, згідно якого ОСОБА_3 повідомила, що в 30.12.2014 року в кафе «Молодіжне», що в смт. Баришівка Київської області чоловік на ім'я ОСОБА_4 заволодів мобільним телефоном "LG-L7" (т. 1 а.с. 89-90);

-протоколом огляду місця події від 10.01.2015 року, згідно якого проведено огляд

домоволодіння в с. Селище по прровулку Ватутіна, 9, де в одній з кімнат на дерев»яному столі знаходиться мобільний телефон марки "LG-L7", який вилучено ( т. 1 а.с. 94-96);

-фототаблицями до протоколу огляду місця події від 10.01.2015 року із виглядом мобільного телефону "LG-L7" ( т.1 а.с. 97-98);

-висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 5-05/5 від 29.01.2015 року та ілюстративними таблицями, згідно яких залишкова вартість мобільного телефону "LG-L7" при умові працездатності станом на 03.01.2015 року без урахування вартості комплектуючих, могла становити 1269 гривень 60 копійок, при умові, що товарний стан об'єкта на момент проведення експертизи відповідав товарному стану об'єкта на момент скоєння злочину( т.1 а.с. 100-103);

-постановою про приєднання до провадження речових доказів від 12.01.2015 року, згідно якої мобільний телефон "LG-L7" білого кольору визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12015110070000010 як речовий доказ (т.1 а.с. 104);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 27.01.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_4, який показав як знаходячись в кафе «Молодіжне» в смт. Баришівка в нього розрядився мобільний телефон і він попросив у потерпілої зателефонувати з її телефону.. Коли отримав згоду потерпілої, то вийшов за межі закладу та заховав телефон між кафе «Молодіжним» та магазином ( т.1 а.с. 143-145).

Оцінюючи добуті по справі докази в їх сувокупності, суд вважає їх достовірними.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 190 ч. 2 КК України вірна, поскільки обвинувачений скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство), вчиненене повторно.

При цьому суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що в його діях шахрайства не вбачається і відсутній умисел на скоєння інкримінованих правопорушень, так як телефон марки "LG-L7" та велосипед «Ардіс» він взяв з дозволу власників, ні телефон, ні велосипед він не продавав, а залишив в задаток. Суд вважає дані покази неправдивими, протирічивими і які спростовуються показами самого обвинуваченого ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту за його участю 29.03.2015 року, де він особисто показав як біля магазину в с. Селище Баришівського району Київської області розпивав спиртні напої з ОСОБА_6, взяв його велосипед «Ардіс», який в подальшому продав (т.1 а.с. 85-88); при проведенні слідчого експерименту за його участю від 27.01.2015 року, де він особисто показав як знаходячись в кафе «Молодіжне» в смт. Баришівка в нього розрядився мобільний телефон і він попросив у потерпілої зателефонувати з її телефону. Коли отримав згоду потерпілої, то вийшов за межі закладу та заховав телефон між кафе «Молодіжним» та магазином ( т.1 а.с. 143-145). Також дані покази обвинуваченого ОСОБА_4 спростовуються показами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що вони не давали дозволу ОСОБА_4 розпорядитись їх майном, показами свідків ОСОБА_6 про те, що він не продавав ОСОБА_4 велосипеда, ОСОБА_5 про те, що він купив у ОСОБА_4 мобільний телефон "LG-L7" білого кольору , ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_4 з дозволу матері взяв телефон і не повернув, сказав, що взагалі його не брав.

Заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство) є закінченим злочином з моменту переходу чужого майна у володіння винного або отримання ним права розпоряджатися таким майном. ОСОБА_4 отримав можливість розпоряджатися майном відразу після передачі йому майна потерпілими, розпорядився ним та без дозволу потерпілих передав іншим особам та відмовився повернути майно потерпілим. В даному випадку не має значення під завдаток чи ні. Покази ОСОБА_4 про відсутність в його діях кримінального правопорушення в зв'язку з тим, що він передав майно потерпілих іншим особам під завдаток та мав намір в подальшому потім повернути його потерпілим на кваліфікацію злочину не впливають.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 про намір в подальшому повернути майно потерпілим спростовуються показами свідка ОСОБА_6 про те, що на його вимоги повернути велосипед ОСОБА_4 сказав, що нічого повертати не буде, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що після вимоги повернути майно ОСОБА_4 повідомив, що майно не збирається повертати. Лише після втручання працівників правоохоронних органів, ОСОБА_4 майно повернув потерпілим.

Часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь скоєного злочину, визнання обвинуваченим своєї вини, особу обвинуваченого, що посередньо характеризується по місцю постійного проживання, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди потерпілим, те, що має на утриманні малолітню дитину інваліда 2011 року народження. Як пом'якшуючі вину обставини обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує сприяння розкриттю злочину, каяття в скоєному злочині. Як обтяжуючу вину обставину обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння, рецидив злочину. Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкримінований йому злочин в період відбуття покарання з іспитовим строком та не виконав покладені на нього обов'язки, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення. Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без позбавлення волі.

ОСОБА_4 судимий 12.02.2014 року Баришівським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до п»яти років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України з випробуванням з іспитовим строком три роки. Також ОСОБА_4 судимий 29.01.2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, яким зараховано покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу. Зазначеними статтями передбачено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Тому суд вважає за необхідне при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 застосувати вимоги ст. 71 КК України і до призначеного покарання частково приєднати покарання за попереднім вироком.

Законом України № 838- VIII від 26 листопада 2015 року « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув»язнення у строк покарання" ч. 5 ст. 72 КК України викладено в новій редакції.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув»язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув»язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

По даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 затриманий 15.05.2015 року. 18.05.2015 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. По даний час ОСОБА_4 утримується під вартою. Тому відповідно до Закону України № 838- VIII від 26 листопада 2015 року « Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув»язнення у строк покарання" та ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню необхідно зарахувати 540 днів в строк відбуття покарання строк попереднього ув»язнення 270 днів з 15.05.2015 року по 08.02.2016 року з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речовий доказ по справі спортивний велосипед « Ардіс» червоного кольору, який повернуто потерпілій ОСОБА_2 П.( т.1 а.с. 69, 70), необхідно залишити потерпілій ОСОБА_2.

Речовий доказ по справі мобільний телефон марки "LG-L7" білого кольору постановою від 12.01.2015 року приєднаний до матеріалів кримінального провадження та направлений на судово-товарознавчу експертизу. В даній постанові зазначено, що вказаний речовий доказ після отримання висновку експерта необхідно повернути власнику. Суду не надано доказів повернення потерпілій ОСОБА_3 мобільного телефону марки "LG-L7" білого кольору. Тому суд вважає за необхідне повернути потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон марки "LG-L7" білого кольору, вилученого при огляді 10.01.2015 року.

По справі проведено експертизу № 5-05/5 від 29.01.2015 року ( а.с. 99-103) вартість якої становить 294 гривні 84 копійки, тому з ОСОБА_4 на користь держави у рахунок судових витрат за проведення вказаної експертизи, необхідно стягнути 294 гривні 84 копійки.

Керуючись ст. 374-376, 395 КПК України , суд-

Засудив:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.01.2015 року і ОСОБА_4 вважати засудженим до п»яти років одного місяця позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 гривень, який виконувати самостійно.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою утримувати в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 вираховувати з дня затримання, з 15.05.2015 року. Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання 540 днів строку попереднього ув»язнення з 15.05.2015 року по 08.02.2016 року ( 270 днів) з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Речовий доказ по справі спортивний велосипед « Ардіс» червоного кольору, який повернуто потерпілій, залишити потерпілій ОСОБА_2.

Речовий доказ по справі мобільний телефон марки "LG-L7" білого кольору, вилучений при огляді 10.01.2015 року, повернути потерпілій ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави у рахунок судових витрат за проведення судової експертизи (р/р 31113115700016, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37862784 УДК в Київській області, одержувачв УК у Баришівському районі смт. Баришівка 24060300, призначення платежу про судові витрати) 294 ( двісті дев»яносто чотири) гривні 84 копійки.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя Баришівського

районного суду О. Л. Литвиненко