Ухвала суду № 55619406, 04.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/7906/13-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В. В.

Категорія 50 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Миніч Т.І.

суддів Трояновської Г.С.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13 листопада 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. При цьому посилалася на те, що відповідачем проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 13 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку батька, починаючи з 20.08.2013 року і до повноліття дитини.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеного рішення, посилаючись на неповне зясування всіх обставин справи, порушення судом норм процесуального права. Апелянт вважає, що при визначенні розміру аліментів не враховано стан його здоровя. Про час і місце слухання справи він не був повідомлений судом.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в шлюбі з 15 липня 2008 року (а.с.7).

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до ст.180СК батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У звязку з цим суд обгрунтовано поклав на відповідача обовязок утримувати дитину до досягнення нею повноліття шляхом сплати аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахував, що відповідач має постійний дохід, інших утриманців не має.

Доводи відповідача про неврахування судом сплати ним аліментів в добровільному порядку висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, оскільки добровільне надання відповідачем коштів в сумі 400 грн. щомісяця не можливо визнати достатнім для задоволення розумних потреб дитини.

Крім того, сторонами не було укладено договір про сплату аліментів відповідно до вимог ст.189 СК. За таких обставин, усна домовленість батьків про добровільну участь одного з них в утриманні дитини не може бути підставою для відмови в позові про стягнення аліментів.

Під час апеляційного розгляду справи відповідач не заперечував визначення розміру аліментів на дитину у розмірі ? частини його заробітку. Спірним, на його думку, є лише виплата заборгованості за минулий період, яка утворилася у звязку з несвоєчасним предявленням позивачкою виконавчого листа до примусового виконання.

Оскільки відповідачем не надано доказів про існування на час постановлення оскаржуваного рішення матеріальних витрат у звязку з хворобою, підстав для скасування або зміни рішення апеляційний суд не вбачає.

Безпідставними є також доводи скарги в тій частині, що відповідача було позбавлено судом можливості надати докази по справі. Під час апеляційного розгляду справи останньому було розяснено його право надати такі докази в апеляційному суді. Проте, інших доказів відповідачем не надано.

Доводи щодо встановлення чи поновлення інвалідності у 2015 році та виникнення у звязку з цим додаткових витрат заслуговували б на увагу у випадку предявлення позову в порядку ст.192 СК.

За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування правильного по суті рішення.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: