Ухвала суду № 55618050, 13.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р.Справа № 2а-1815/09/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2008 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафні санкції в сумі 4 899 грн. за порушення пунктів 1, 10, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведених 26.01.2007р. та 20.06.2007р. перевірок діяльності відповідача ДПІ в м. Херсоні винесені рішення від 08.02.2007р. № 0000682305 та від 27.06.2007р. № 0004392305, якими до підприємця застосовані штрафні санкції у розмірі 3 730,50 грн. та 1 168,50 грн. відповідно.

Станом на 17.12.2007 року сума штрафних санкцій підприємцем не погашена.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 26.01. 2007 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні відповідно до графіку перевірок на січень 2007 року та на підставі направлень на перевірку проведено планову перевірку щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює розрахункові операції у сфері у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг суб'єктами підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3, а саме кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в присутності бармена ОСОБА_4, результати якої зафіксовані в акті перевірки № 21220119/0235/021 від 26.01.2007р.

Перевіркою встановлено факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій; не забезпечено відповідність суми наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО; не забезпечено зберігання контрольних стрічок на місці проведення розрахунків протягом встановленого терміну.

За результатами перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0000682305 від 08.02.2007 року на суму 3 730,50 грн.

Крім цього, 20.06. 2007 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні відповідно до графіку перевірок на червень 2007 року та на підставі направлень проведено планову перевірку щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює розрахункові операції у сфері готівкового та безготівкового обігу, приватним підприємцем ОСОБА_3 в кіоску АДРЕСА_2 в присутності продавця ОСОБА_5, результати якої зафіксовані в акті перевірки № 21220434/0235/301.

Перевіркою встановлено факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, невідповідність суми наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, не зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну.

За результатами перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0004392305 від 27.06.07 року на суму 1 168,50 грн., яке надіслано позивачу рекомендованим листом.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, ОСОБА_3 оскаржив їх в судовому порядку, водночас подавши позов і про визнання неправомірними дій податкових інспекторів по проведенню перевірки та складання акту перевірки.

Постановами Херсонського окружного адміністративного суду від 19.02.2010 року та від 26.02.2010 року, залишеними без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року та від 18.05.2011 року відповідно, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій судовими рішеннями, що набрали законної сили, визнано законними та правомірними, позовні вимоги податкового органу про стягнення визначених в цих рішеннях сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів такий висновок вважає правильним, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів державної податкової служби України на момент проведення перевірок визначались Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509/-ІІ (із змінами та доповненнями).

Так, зі змісту п. 8 ст. 11 згаданого Закону органи державної податкової служби у встановленому законом порядку мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в рішеннях про застосування фінансових санкцій вказано, що штрафні (фінансові) санкції до підприємця застосовуються відповідно до п.п.1,5 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.п.1,5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент прийняття рішень) до суб'єкта підприємницької діяльності у разі не проведення розрахункових операцій через РРО застосовуються штрафні (фінансові) санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів ( наданих послуг), а у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Враховуючи викладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, зокрема законність рішень податкового органу про застосування до відповідача фінансових санкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 не сплачено у встановлений строк штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 899 грн., тому спірна сума нарахованих відповідачу штрафних санкції повинна стягуватись в судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, та вважає, що судом повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 200-203 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ДПІ у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.