Рішення № 55614, 17.07.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2006 р.

Справа № 26/223-06-4957

За позовом : закритого акціонерного товариства „Южмормонтаж”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю

„Іллічівський судноремонтний завод”

про стягнення 5974,61 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Кирющенко Д.Н. за довіреністю;

від відповідача : Пахомов В.В. за довіреністю;

Суть спору : заявлена вимога про стягнення з відповідача за поставлений товар.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, надав відзив на позов у якому виклав свою думку відносно предмета спору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Відповідно до укладеного між сторонами 17.12.2004 р. договору підряду на виконання робіт № 867, замовник, тобто відповідач, доручає, а підрядник приймає на себе роботи по демонтажу, монтажу та ревізії підп’ятника крану БК-1000 ( п.1.1 договору.).

Згідно п.2.1 договору загальна вартість робіт складає 14412 грн.

Згідно актів приймання виконаних робіт № 569 за березень 2005 р., на суму 5044 грн. 20 коп. та № 520 за січень 2005 р. на суму 9367,80 грн., які засвідчені обома сторонами, підрядником здані, а замовником прийняті виконані вказані роботи на загальну суму 14412грн. Таким чином, з боку позивача виконані умови договору в повному обсягу.

Згідно п. 2.2 договору, відповідач повинен був виконати свої зобов*язання не пізніше 3.04.2005 р., але дотепер відповідачем повний розрахунок не здійснений.

Відповідачем 10.03.2005 р. та 19.04.2005 р. сплачено за виконані роботи 4867,8 грн. та 5044,20 грн., а всього в сумі 9868 грн.

Таким чином залишок боргу складає 4500 грн.

Вказане свідчить про порушення з боку відповідача вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язания сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору передбачена відповідальність відповідача за порушення строків, зазначених в п.3.2 договору, а саме сплати пені в розмірі 0.1 % від несплаченої вартості робіт за кожний день прострочення, а понад 30 днів додатково сплачення штрафу в розмірі 7% від несплаченої суми.

На підставі цих вимог відповідачеві нараховані : 3% річних в сумі 153,86 грн.; інфляційні витрати в сумі 366,75 грн., пені – 819 грн., 3% штрафу в сумі 135 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку з яким суд погоджується та вважає правильним.

Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи.

Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначає, що позивачем невірно застосована позовна давність відносно стягнення неустойки в порядку п.2 ст. 258 ЦК України; невірна зазначений строк виконання зобов*язань та невірно нарахована пеня в розмірі 0,1 % неоплаченої вартості робіт, замість належного подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення представника відповідача суд відхиляє, оскільки вони суперечать як діючому законодавству так і матеріалам справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачений річний строк позовної давності до вимог щодо стягнення неустойки (штрафу, пені), а її розмір передбачений вимогами ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов*язання” від 22.11.96 р. із змінами, розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахована позивачем пеня в розмірі 0.1 % неоплаченої вартості робіт не перевищує подвійну облікову ставки Нацбанку України, тому суд приймає її розрахунок за основу.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов –задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод” ( 68001, Одеська область, м. Іллічівськ, р/р 2600531173901 в ФАБ „Південний”, МФО 328663, код ЄДРПОУ 32333962) на користь закритого акціонерного товариства „Южмормонтаж” ( 73021, м. Херсон, а\с 72, Острівське шосе, 5; р/р 26006870873051 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 352015, код ЄДРПОУ 14122468) : основний борг в сумі –4500грн.; 3% річних в сумі 153,86 грн.; інфляційні витрати в сумі - 366,75 грн.; пені в сумі - 819 грн., штрафу в сумі –135 грн. держмита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Никифорчук М.І.