Постанова № 55611253, 28.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року Справа № 876/6661/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С.,Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі представника позивача - Крегул Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уж-Петроль» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Уж-Петроль» (далі ТзОВ «Уж-Петроль») , в листопаді 2014 року звернулось в суд з позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - Ужгородської ОДПІ у ГУ ДФС у Закарпатській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 08.10.2014 року № 0001272200, яким Тзов «Уж-Петроль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2422131 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до Акту позапланової невиїзної документальної перевірки за №1646/22-0/36908346 від 20.08.2014 року з питань правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами ТзОВ "Київ Ліквід Петролеум" і ТзОВ "Праус" та формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень-травень 2014 року, проведеної в період з 05.08.2014 року по 11.08.2014 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 року за №0001272200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 2422131,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1937705,00 грн. та за штрафними санкціями - 484426,00 грн. Позивач не погоджується з цим податковим повідомленням-рішенням та вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам діючого законодавства. Позивач вважає формування податкових зобов'язань пов'язаних з фактичним здійсненням господарських операцій з постачання паливно-мастильних матеріалів на користь ТзОВ "Едіфіс Компані" та виписку податкової накладної №1246 від 31.05.2014 року, на суму ПДВ 1939098,50 грн., що надає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТзОВ "Едіфіс Компані" по операціях проведених у травні 2014 року, цілком правомірними, оскільки відповідно до листа №31/05-4 та реєстру з чеками, ТзОВ "Едіфіс Компані" просило позивача надати податкову накладну, у зв'язку з тим, що ТзОВ "Едіфіс Компані" придбало паливо через мережу АЗС з оплатою в готівковій формі на протязі травня 2014 року. Позивача не погоджується з висновками відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Праус", оскільки в Акті перевірки за №1646/22-0/36908346 від 20.08.2014 року міститься перелік операцій по взаємовідносинах з поставки товарів в рамках укладених між позивачем та ТзОВ "Праус" договорів поставки, згідно яких вбачається, що між позивачем та ТзОВ "Праус" були належним чином оформлені податкові і видаткові накладні, визначені операції відображено в бухгалтерському обліку, а також наявні товаро-транспортні накладні на транспортування товару з місця зберігання.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року позов було задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ у Закарпатській області від 08.10.2014 року №0001272200, яким ТзОВ "Уж-Петроль" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2422131,00, за основним платежем - 1937705,00 , за штрафними санкціями - 484426,00 грн.

Постанова суду мотивована тим, що господарські операції між позивачем та контрагентами носили реальний характеру, а відтак висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум є необґрунтованим.

З цією постановою не погодився апелянт Ужгородська ОДПІ у Закарпатській області , яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт настоює на тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не носили реального характеру.

В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечила та просить в її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Ужгородської ОДПІ ГУДФС у Закарпатській області в період з 05.08.2014 року по 11.08.2014 року було проведено позапланову невиїзну документальну перевірки позивача, результати якої відображено Акті за №1646/22-0/36908346 від 20.08.2014 року з питань правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами ТзОВ "Київ Ліквід Петролеум" і ТзОВ "Праус" та формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень-травень 2014 року.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.1 ст.9 Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.187.1 ст.187, п.201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, п.п.5.1.6 п.5.1 ст.5 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.08 року №281/171/578/155, п.п.6.1.20, п.п.6.1.22 п.6.1 ст.6 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 04.06.07 р. №271/121, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

На підставі акта №1646/22-0/36908346 від 20.08.2014 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 року №0001272200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2422131,00 грн., а саме: за основним платежем - 1937705,00 грн. та за штрафними санкціями - 484426,00 грн. .

Відповідно до висновків Акту перевірки за №1646/22-0/36908346 від 20.08.2014 року вбачається, що внаслідок порушення позивачем п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 187.1 ст.187, п.2 01.4.1, п. 201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, останнім було виписано податкову накладну від 31.05.2014 року за №1246 на користь ТзОВ "Едіфіс Компані", а також перевіркою спростовано правомірність формування податкових зобов'язань позивача пов'язаних з фактичним здійсненням господарських операцій з постачання паливно мастильних матеріалів на користь ТзОВ "Едіфіс Компані" та виписку податкової накладної №1246 від 31.05.2014 року, на суму 1939098,50 грн., що надало можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТзОВ "Едіфіс Компані" по операціях проведених у травні 2014 року, а також за наслідками перевірки позивачеві зменшено податковий кредит по контрагенту ТзОВ "Праус" на загальну суму 1937705,00 грн. в тому числі за квітень 2014 року на суму - 1937705,00 грн. та донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1937705,00 грн., в тому числі по декларації за квітень 2014 року на суму 1937705,00 грн..

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що господарські операції між ТзОВ «Уж-Петроль» та контрагентом ТзОВ "Праус" носили реальний характер. При цьому судом першої інстанції не враховано слідуюче.

Тзов «Праус» подано до податкового органу за місцем реєстрації податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік з нульовим показником без додатку АМ, що свідчить про відсутність основних засобів та здійснення реальної господарської діяльності. Як баланс так і звіт про фінансові результати за 2013 рік не подавався та не подавався звіт про нарахування єдиного соціального внеску за травень 2014 року , що свідчить про відсутність найманих працівників та відсутність господарських операцій за травень 2014 року.

Згідно даних АІС «Податковий блок» ТзОВ «Праус» зареєстровано АДРЕСА_1, директор-бухгалтер в одній особі ОСОБА_4, статутний фонд 1000 грн., основний вид діяльності оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом і подібними продуктами. З матеріалів справи вбачається, що вказане підприємство за місцем реєстрації знаходиться, однак на час перевірки службові особи були відсутні, а присутня ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_4, зявляється лише час від часу для отримання вхідної кореспонденції.

Згідно висновку № 187 від 14.08.2014 року спеціаліста-криміналіста ОСОБА_6 підписи на податкових накладних ТзОВ «Праус» та договорі поставки нафтопродуктів № 1/56 від 01.04.20124 року виконані не ОСОБА_7, а іншою особою з уподобанням підпису.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не носили реального характеру, не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а відтак колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити та оскаржувану постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року слід скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог..

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 807/3730/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Уж-Петроль» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: В.М. Каралюс

Судді : В.С.Затолочний

З.М.Матковська

Повний текст постанови виготовлений 02.02.2016 року