Постанова № 55611137, 03.02.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4420/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Канигіної Т.С., за участю: секретаря судового засідання - Скорика С.В., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Паська Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3до відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 05.06.2015 №№ 0038961701/9806, 0038951701/9807.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у силу відсутності порушень ФОП ОСОБА_3 норм чинного законодавства, про які стверджує відповідач.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акта перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця 28.10.1998 /том 1 а.с. 71-74/ та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

В період з 21.04.2015 по 06.05.2015 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 14.05.2015 №623/16-03-17-01-10/2819313161 /том 1 а.с. 11-42/, у якому зафіксовані порушення, крім іншого: пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 20179 грн, у т.ч. по періодах: в лютому 2012 року на суму ПДВ 824 грн, в червні 2012 року - 363 грн, в листопаді 2012 року - 1039 грн, в травні 2013 року - 906 грн, в листопаді 2013 року - 13204 грн, в грудні 2013 року - 926 грн, в квітні 2014 року - 744 грн, у вересні 2014 року - 2173 грн; пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 25687,45 грн, у т.ч. по періодах: за 2012 рік у розмірі 8654,46 грн, за 2013 рік - 10241,56 грн, за 2014 рік - 6791,43 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 05.06.2015 винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0038961701/9806, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 30268,50 грн, у т.ч. за основним платежем - 20179 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 10089,50 грн /том 1 а.с. 44/;

- № 0038951701/9807, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальному розмірі 32109,33 грн, у т.ч. за основним платежем - 25687,46 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6421,87 грн /том 1 а.с. 43/.

За наслідками оскарження зазначених рішень в адміністративному порядку рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області від 12.08.2015 № 420/П/16-31-10-04-11 /том 1 а.с. 51-53/ залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 № 0038951701/9807, а скаргу позивача -без задоволення; скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 № 0038961701/9806 в частині нарахованого основного платежу в сумі 824 грн та штрафної санкції - 412 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 14.09.2015 №8620/П/99-99-10-01-03-14 залишені без змін податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 №№ 0038951701/9807, 0038961701/9806, з урахуванням рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 12.08.2015 № 420/П/16-31-10-04-11 про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення /том 1 а.с. 58-60/.

Згідно з рішеннями Головного управління ДФС у Полтавській області від 12.08.2015 №420/П/16-31-10-04-11 та Державної фіскальної служби України від 14.09.2015 №8620/П/99-99-10-01-03-14 Кременчуцькою ОДПІ 21.08.2015 винесено податкове повідомлення-рішення №0052661701, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 29032,50 грн, у т.ч. за основним платежем - 19355 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9677,50 грн /том 1 а.с. 89/.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 №№ 0038951701/9807, 0038961701/9806, позивач оскаржив їх до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 № 0038961701/9806, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 30268,50 грн, в т.ч. за основним платежем - 20179 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 10089,50 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Аналогічні норми закріплені і у підпункті 5.1.2 пункту 5.1 та пункті 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2012 № 1236.

Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що контролюючий орган у разі зменшення нарахованої суми грошового зобов'язання за раніше прийнятим податковим повідомленням-рішенням зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання. У такому випадку попереднє податкове повідомлення-рішення є відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення на зменшену суму податкового зобов'язання.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, а також підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, за результатами розгляду скарги позивача Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 12.08.2015 № 420/П/16-31-10-04-11, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 № 0038961701/9806 в частині нарахованого основного платежу в сумі 824 грн та штрафної санкції - 412 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідності до вимог підпункту 60.1.3 пункту 60.1, пункту 60.4 Податкового кодексу України, з урахуванням вищенаведеного рішення ГУ ДФС у Полтавській області, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача, контролюючим органом 21.08.2015 винесено податкове повідомлення-рішення №0052661701 на зменшену суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 29032,50 грн, в т.ч. за основним платежем - 19355 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9677,50 грн /том 1 а.с. 89/.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання 31.08.2015 ФОП ОСОБА_3 податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21.08.2015 №0052661701 /том 5 а.с. 248-249/.

Отже, із наведених обставин у справі та норм чинного податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 № 0038961701/9806 про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30268,50 грн, яке є предметом даного спору, вважається відкликаним з дня надходження (31.08.2015) до позивача податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 21.08.2015 №0052661701 на загальну суму 29032,50 грн.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 № 0038961701/9806 на момент розгляду даної справи є відкликаним.

Водночас суд враховує, що з моменту надходження даного адміністративного позову та у ході розгляду справи суд намагався з'ясувати у представника позивача предмет заявленого позову та просив визначитися, яке ж саме податкове повідомлення-рішення є предметом даного спору. Із пояснень представника позивача встановлено, що предметом спору є податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 № 0038961701/9806.

Представником позивача у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що спірне податкове повідомлення-рішення є обов'язковим до виконання позивачем з урахуванням того, що податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 № 0038961701/9806 є відкликаним з дня надходження до позивача податкового повідомлення-рішення від 21.08.2015 згідно з вимогами статті 60 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2015 № 0038961701/9806 не є ефективним з урахуванням того, що спірне податкове повідомлення-рішення є відкликаним і не породжує для позивача будь-яких юридичних наслідків, не порушує права та не створює для нього додаткових обов'язків, його оскарження не сприяє відновленню порушених прав платника податків.

При цьому, слід зазначити, що оскарженню в порядку адміністративного судочинства України у даному випадку підлягає саме податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 №0052661701, яке не є предметом даного спору, та позивач не позбавлений можливості оскарження його в порядку адміністративного судочинства України у строки, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України.

Отже, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 № 0038961701/9806.

Щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 № 0038951701/9807, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 32109,33 грн, у т.ч. за основним платежем - 25687,46 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6421,87 грн, суд зазначає таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався, як на правову підставу його винесення встановлені ним та зафіксовані в акті перевірки від 14.05.2015 №623/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 порушення позивачем пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, а саме: завищення валових витрат на загальну суму 171249,78 грн, з них: за 2012 рік на суму 57696,42 грн, за 2013 рік - 68277,07 грн та за 2014 рік - 45 276,29 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що розмір чистого оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця залежить від суми витрат, які мають бути документально підтверджені, пов'язані з провадженням господарської діяльності платника податків, а також відноситися до категорії витрат операційної діяльності згідно із розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається із акта перевірки, завищення валових витрат позивача за 2012-2014 роки на суму 171249,78 грн контролюючим органом мотивовано неправомірним віднесенням до їх складу витрат на оплату комунальних послуг та електроенергії, які не пов'язані безпосередньо з отриманими доходами від здійснення виду економічної діяльності 73.20 - Дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, а саме: надання маркетингових послуг по просуванню товару. Зазначені витрати включені ФОП ОСОБА_3 у кожному звітному податковому періоді до складу задекларованих валових витрат у розділ "Інші витрати" лише щодо даного виду економічної діяльності.

Судом встановлено, що виявлене контролюючим органом завищення валових витрат і відповідно заниження чистого доходу вплинуло на правильність визначення бази для нарахування єдиного соціального внеску, внаслідок чого донараховано за 2012-2014 роки суму єдиного соціального внеску у розмірі 59423,68 грн та застосувано штрафні санкції у розмірі, передбаченому пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування", 6157,85 грн.

Вказане донарахування здійснено відповідачем шляхом винесення вимоги від 14.05.2015 № Ф-0036201701/532, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 59423,68 грн, та рішення від 24.07.2015 № 0050411701/11266 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6157,85 грн.

Не погоджуючись з вказаним донарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосуванням штрафних санкцій, позивач оскаржив вимогу Кременчуцької ОДПІ 14.05.2015 № Ф-0036201701/532 та рішення від 24.07.2015 № 0050411701/11266 в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 у справі № 816/4251/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування вимоги і рішень відмовлено.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 у справі № 816/4251/15 набрала законної сили згідно з частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду зазначеної справи суд встановив факт завищення ФОП ОСОБА_3 валових витрат та заниження доходу за 2012-2014 роки.

У постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 у справі № 816/4251/15 вказано, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту здійснення відповідних видів господарської діяльності. Зазначено про помилковість віднесення сум витрат на оплату комунальних послуг до витрат за кодом КВЕД 73.20 "дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки", оскільки їх потрібно віднести до витрат, що пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача по кодам КВЕД 47.24, 47.25, 47.26, 56.30. Проте позивачем не надано документів, які б свідчили про виправлення даних помилок у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2012-2014 роки в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, надано правову оцінку доводам Кременчуцької ОДПІ про завищення ФОП ОСОБА_3 валових витрат за 2012-2014 року та, відповідно, заниження податку на доходи фізичних осіб, та визнано їх обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ФОП ОСОБА_3 в адміністративній справі № 816/4420/15 надано суду договори про надання маркетингових послуг, договір піднайму, договори оренди, договір на постачання природного газу, договори на постачання теплової енергії в гарячій воді, договір про надання телекомунікаційних послуг, договір на послуги з водопостачання та водовідведення, договір на розподіл природного газу, договір централізованого спостереження за станом тривожної сигналізації, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі газу, акти про використану електричну енергію, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення тощо.

Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що вони не спростовують висновків суду, зроблених під час встановлення обставин у справі № 816/4251/15, та відображених у судовому рішенні, яке набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи правомірність висновку відповідача про завищення ФОП ОСОБА_3 валових витрат за 2012-2014 роки та заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 25687,45 грн податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 05.06.2015 № 0038951701/9807 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, при цьому, представником відповідача в повній мірі доведено, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2016 року.

Суддя Т.С. Канигіна