Ухвала суду № 55609616, 05.02.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

5 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Панталієнка П.В., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 вересня 2015 року у справі за її позовом до Головного управління статистики Луганської області, реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, третя особа - Сєвєродонецька міська рада, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 2 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 вересня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заявниця звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 КАС.

У заяві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) та статей 159, 161, 227 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2010 року та 14 серпня 2014 року (справи №№ К-24293/10, К/800/46169/13 відповідно), які, на думку ОСОБА_2, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального та процесуального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України. А як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Крім того, ухвалу від 14 серпня 2014 року не можна вважати такою, що дає передбачені пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цим рішенням не вирішено спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 вересня 2015 року у цій справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління статистики Луганської області, реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, третя особа - Сєвєродонецька міська рада, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 вересня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. КривендаСудді: М.І. Гриців П.В. Панталієнко