Постанова № 55609134, 03.02.2016, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 666/33/16-а

Провадження № 2-а/666/13/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Дніпровський районний суд міста Херсона у складі:

головуючого судді Рябової О.Д.

при секретарі Дроздовій Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до вчиненні дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до вчиненні дій.

Свої вимоги мотивував тим, що до 1993 року він проживав в АРК АДРЕСА_1 де отримував пенсію за вислугу років, згодом виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. ОСОБА_1 перебував на пенсійному обліку у Військовому комісаріаті в АР Крим, де отримував пенсію до 1993 року. 26.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим і заявою про поновлення раніше призначеної пенсії, проте отримав відмову, в звязку з чим звернувся до Залізничного районного суду м.Сімферополь. Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополь від 03.10.2013 року позов задоволено частково, де зобовязано Головне УПФУ в АР Крим поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 26.06.2013 року. З 01.01.2015 року виплату пенсії ОСОБА_1 припинено в звязку з окупацією АР Крим Російською Федерацією. 07.12.2015 року ОСОБА_1 через представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про поновлення виплати пенсії з дати припинення 01.01.2015 року. Листом №68/А-99-1 від 22.12.2015 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області ОСОБА_1 повідомлено про те, що ОСОБА_1М необхідно звернутися особисто із заявою до органу, що призначає пенсію за новим місцем проживання або реєстрації. Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребовування пенсійної справи та не взяття його на облік. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу та взяти його на облік. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській облатсі поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років з дня припиненння з 01.01.2015 року. Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати звіт про виконання постанови після набрання нею законної сили та стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, в адміністративному позові просили розглядати справу без їх участі.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, вважають позовні вимоги безпідставними, з підстав вказаних в письмових запереченнях проти позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 до 1993 року проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, де отримував пенсію за вислугу років, згодом виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

Пунктом 1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого ним Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідних міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалось.

Згідно ст. 51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

З 01.01.2015 року виплату пенсії ОСОБА_1 припинено в звязку з окупацією АР Крим Російською Федерацією.

07.12.2015 року ОСОБА_1 через представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про поновлення виплати пенсії з дати припинення 01.01.2015 року.

Проте зі змісту листа №68/А-99-1 від 22.12.2015 року Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області вбачається, що рішення Конституційного Суду України поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання після 07.10.2009 року. Згідно ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсії проводиться Пенсійним фондом України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію за новим місцем проживання або реєстрації.

Разом з тим, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишать будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем, проживання (реєстрації) або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про місце проживання (реєстрації) заявника.

Пунктом 16 Порядку встановлено, що особа, яка звертається за пенсією незалежно від виду пенсії, повинна предявити паспорт, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Приписами пункту 29 Порядку передбачено,що за документ, що засвідчує місце проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.

Позивач є громадянином України і у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу набули право на отримання пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав Людини і основоположних свобод, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України або підставами для їх обмеження.

Згідно зі ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед виїздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачується тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року по справі № 25-рп/2009 положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого реченняст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009 держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя», відповідно до постанови правління ПФУ від 07.07.2014 року №13-4 «Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» визначено управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області, а також Головне управління ПФУ в Херсонській області щодо пенсійного забезпечення військових та за міжнародними договорами України.

Таким чином ОСОБА_1, проживаючи в Ізраїлі, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами, суд вважає, що позивач, як громадянин України, має право на отримання призначеної йому пенсії за віком незалежно від місця її проживання.

Між тим, суд вважає, вимоги позивача в частини зобовязання відповідача надати звіт про виконання постанови після набрання нею законною сили безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з тим, що законних підстав для їх задоволення суд не вбачає.

Відповідно до ст. 94 КАС України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 7-12, 86, 94, 159, 161-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до вчиненні дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребовування пенсійної справи ОСОБА_1 та не взяття його на облік.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу ОСОБА_1 та взяти його на облік.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській облатсі поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з дня припиненння з 01.01.2015 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м.Херсона протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя О. Д. Рябова