Постанова № 55607401, 03.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Справа № 924/1525/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Романчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-2 приватного підприємства "Яртранс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015р. у справі №924/1525/14 (головуючий суддя Магера В.В., судді Субботіна Л.О., Музика М.В.)

за позовом ОСОБА_1 (с. Філянівка, Новоушицький р-н)

до відповідачів: 1) приватного акціонерного товариства "Новоушицьке АТП 16843" (смт. Нова Ушиця Хмельницька обл.); 2) приватного підприємства "Яртранс" (м. Хмельницький)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: 1) ОСОБА_2 (смт. Нова Ушиця Хмельницька обл.; 2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (Дунаєвецький район, с. Миньківці)

про визнання договорів купівлі-продажу від 08.10.2013р. №589458, №589459, №589460, укладених між ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", смт. Нова Ушиця та ПП "Яртранс", м. Хмельницький, недійсними

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4В, представник за довіреністю №1301 від 01.10.2014р.;

відповідача-1 - ОСОБА_5В, представник за договором про надання правової допомоги №63 від 15.12.2015р.;

відповідача-2 - ОСОБА_6Г, представник за довіреністю № 8728 від 18.11.2014р.;

третя особа-1 - ОСОБА_2;

третя особа-2 - ОСОБА_6, представник за договором-доручення на представництво інтересів в суді від 11.08.2015р.

В судовому засіданні 22.12.2015р. оголошувалася перерва до 21.01.2016р. об 10:30 год.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Судом здійснюється технічна фіксація судового процесу, враховуючи усне клопотання позивача.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, посилаючись на порушення свого корпоративного права, звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №589458, №589459, №589460 від 08.10.2013р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.13.2014р., яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. у справі №924/1525/14 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2015р. касаційну скаргу ПП "Яртранс" задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 04.12.2014р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. у справі №924/1525/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

При новому розгляді, рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015р. у справі №924/1525/14 позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 08.10.2013р. №589458, №589459, №589460, укладені між ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", смт. Нова Ушиця та ПП "Яртранс", м. Хмельницький.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "Яртранс" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про те, що за спірними договорами купівлі-продажу від 08.10.2013р. було відчужено майно, яке відрізняється від переліку майна, про яке вказується в протоколі наглядової ради ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" № 8 від 30.08.2013 року. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що сторонами судового процесу не надано і відповідно в матеріалах судової справи відсутні належні докази, які б підтверджували той факт, що за договорами купівлі-продажу від 08.10.2013 року приватному підприємству "Яртранс" було додатково продано окреме індивідуально-визначене майно, яке перебувало у власності ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" і було окремо зареєстровано від будівель майстерні, КТП, та профілакторію.

Необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що дозвіл на відчуження будівель майстерні, КТП та профілакторію (шинно-монтажний пост) мав бути наданий не наглядовою радою, а загальними зборами ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843". На думку скаржника, до повноважень загальних зборів ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" належить прийняття рішень про укладання правочинів на суму, що перевищує 50 відсотків балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності товариства, що підтверджується підпунктом 10, пунктом 7.2. статуту ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843". Скаржник вказує, що ні ринкова вартість майна по кожному з трьох укладених договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень (№ 589458 - 14962 грн., № 589459 - 10499 грн., № 589460 - 31497 грн.), ні балансова вартість майна по кожному з трьох укладених договорів купівлі - продажу нежитлових приміщень (№ 589458 - 14873,5 грн., № 589459 - 2000 грн., № 589460 - 29871,13 грн.), ні балансова вартість в цілому по трьом договорам (14873,5 грн. + 2000 грн. + 29871,13 грн. = 46745 грн.), не перевищує 50 % вартості активів ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" за 2012 рік.

Отже, наглядова рада ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" правомірно, в межах повноважень визначених статутом, відповідно до ст. ст. 52, 70 Закону України "Про акціонерні товариства", прийняла рішення щодо відчуження нежитлових приміщень, оформленого протоколом № 8 від 30.08.2013 року.

Судом першої інстанції безпідставно, в рішенні суду, зроблено посилання на те, що балансова вартість майна ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843", станом на 31.12.2012 року, становила 95 200 грн., а тому сумарна вартість всіх трьох договорів купівлі-продажу перевищує її (вартості майна), і відповідно відноситься до компетенції загальних зборів, а не наглядової ради.

Згідно ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" межею повноважень наглядової ради є вартість саме активів, а не балансова вартість майна акціонерного товариства, як встановлено в рішенні суду першої інстанції. Балансова вартість майна акціонерного товариства станом на 31.12.2013 рік не має жодного значення для повного та обєктивного розгляду даної судової справи, а тому рішення господарського суду не відповідає приписам ч. 1 ст. 19 Конституції України, ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Крім того, судом першої інстанції неправомірно була додана ринкова вартість всіх трьох договорів купівлі-продажу на загальну суму 56958 грн., для підтвердження того, що рішення щодо відчуження будівель мало прийматись загальними зборами товариства "Новоушицьке АТП 16843". Однак, навіть в цьому випадку, відповідно до вищезазначених положень статуту ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" рішення про відчуження нежитлових приміщень, ринкова вартість яких не перевищує 50 % балансової вартості активів ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" правомірно прийнято наглядовою радою, згідно протоколу № 8 від 30.08.2013 року.

Судом першої інстанції неправомірно застосовані приписи п. 5 ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства щодо заборони ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину. Як вказує скаржник, в матеріалах судової справи наявний додаток до наказу Хмельницького регіонального відділення ФДМ України № 891 від 27.11.1997 року відповідно до якого до статутного фонду акціонерного товариства "Новоушицьке АТП 16843" були передані окремі обєкти нерухомості кожний під окремим інвентарним номером, в тому числі і будівля майстерні (інв. № 01), будівля профілакторію (інв. № 03), будівля КТП (інв. № 09).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради Новоушицького району Хмельницької області № 591 від 28.07.2010 року право власності за ВАТ "Новоушицьке АТП 16843" було оформлено на окремі обєкти нерухомого майна, а саме: 1) будівля майстерні; 2) будівля профілакторію (шинно- монтажний пост); 3) будівля гаражів; 4) будівля КТП (приміщення з оглядовою ямою); 5) криниця; 6) будівля прохідної; 7) будівля автозаправної станції. Отже, висновок суду першої інстанції про незаконний поділ предмету правочинів, та відповідно про перевищення наглядовою радою ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" своїх повноважень при прийнятті рішення, відображеного протоколом №8 від 30.08.2013 року є необґрунтованим та спростовується документальними доказами, які містяться в матеріалах судової справи.

Безпідставним також є обґрунтування судового рішення тим, що ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" за оспорюваними договорами купівлі-продажу від 08.10.2013 року були відчужені основні засоби виробництва, за відсутності яких товариство "Новоушицьке АТП 16843" не зможе функціонувати. Даний висновок в порушення приписів ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України, не підтверджений жодним належним доказом, який би містився в матеріалах судової справи.

На спростування даного висновку скаржник зазначає, що ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" продавши нежитлові приміщення за договорами купівлі-продажу від 08.10.2013 року і отримавши за них грошові кошти від ПП "Яртранс" по сьогоднішній день функціонує, не припинило свою діяльність і не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішення господарського суду Хмельницької області не відповідає також приписам ч. З ст. 92 ЦК України. Обґрунтовуючи рішення перевищенням повноважень представником ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" при укладанні договорів купівлі-продажу від 08.10.2013 року господарський суд Хмельницької області не підтверджує в судовому рішення про те, що ПП "Яртранс", як третя особа знала, чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень представника ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843".

Рішення господарського суду Хмельницької області не відповідає також приписам ст. 241 ЦК України. Після укладання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.10.2013 року ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" вчинило дії, які свідчать про схвалення укладених правочинів. Зокрема, ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" передало за актами прийому-передачі приміщення покупцю-приватному підприємству "Яртранс". ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" прийняло від приватного підприємства "Яртранс" грошові кошти за продані нежитлові приміщення, що підтверджується наявними в матеріалах судової справи прибутковими касовими ордерами та платіжним дорученням, і вже протягом майже двох років використовує ці грошові кошти на власні потреби, а тому наступне схвалення товариством "Новоушицьке АТП 16843" укладених з приватним підприємством "Яртранс" договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.10.2013р., навіть якщо б вони були укладені з перевищенням наданих повноважень, відповідно до приписів ст. 241 ЦК України, унеможливлює визнання цих правочинів недійсними.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2015р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ОСОБА_2 подав до суду письмові пояснення по суті спору, в яких вказує, що рішення господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки не було з'ясовано всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, а тому просить задоволити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Приватне акціонерне товариство "Новоушицьке АТП 16843" подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 доводи апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, вказує, що згідно вимог ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а отже, місцевий господарський суд виконавши вказівки суду касаційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Позивачем - ОСОБА_1 поданий до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, а рішення прийнятим з дотриманням норм матеріального права, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ОСОБА_3 надіслала до суду письмові пояснення, в яких вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, тому просить апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати.

В судових засіданнях 22.12.2015р., 21.01.2016р. та 03.02.2016р. представники відповідача-2 та третіх осіб (третьої особи-2 в судовому засіданні 03.02.2016р.) підтримали доводи апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, тому просять апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представники позивача та відповідача-1 в судових засіданнях 22.12.2015р., 21.01.2016р. та 03.02.2016р. доводи апеляційної скарги заперечили, вважають її безпідставною та необґрунтованою, тому просять відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану судом першої інстанції оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Яртранс" як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно виписки від 03.03.2014р. №479272, довідки статисти №752583 від 20.11.2012р.

Приватне акціонерне товариство "Новоушицьке АТП-16843" значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно виписки від 16.10.2014р.

Відповідно до статуту ПАТ "Новоушицьке АТП-16843", товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації. Згідно п.4.1 статуту, статутний капітал товариства становить 57 240,00 грн. Розмір статутного капіталу може бути збільшено шляхом: збільшення номінальної вартості акцій; додаткового випуску акцій (п. 4.5. статуту). Розмір статутного капіталу може бути зменшено шляхом: зменшення номінальної вартості акцій; купівлі товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості (п. 4.6. статуту).

Відповідно до п. 5.1 статуту, особи, які набули право власності на акції товариства, набувають статусу акціонерів товариства. Згідно п.5.2. статуту, кожна проста акція надає акціонеру - її власнику однакову сукупність прав включаючи право, зокрема, брати участь в управлінні товариством (через участь та голосування на загальних зборах особисто або через представників). Органами управління товариством є: загальні збори акціонерів; наглядова рада; правління; ревізійна комісія (п.7.1 статуту).

Відповідно до п.7.2 статуту, загальні збори є вищим органом товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. До компетенції загальних зборів, разом з іншим належить прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності товариства (пп.10. п. 7.3. статуту). До виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про укладення правочинів на суму від 25 до 50 відсотків балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності (пп.13 п.7.15 статуту).

Згідно протоколу наглядової ради №8 від 30.08.2013 року радою прийнято рішення, зокрема - відчужити частину майна товариства за поданою заявою ПП "Яртранс", а саме будівлю КТП, будівлю майстерні з прибудовою і профілакторію (шино монтажний пост). Уповноважити ОСОБА_7 виготовити необхідні документи, підписати договір купівлі продажу, погасити позику, розрахуватись з кредитом.

08.10.2013 року між ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" в особі заступника голови правління ОСОБА_7 (продавець) та ПП "Яртранс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частини нежитлових приміщень №589458, відповідно до п.1.1 якого, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 12/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв.м, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38. Відповідно до п.1.8 вказаного договору передбачено, що продаж частин нежитлових приміщень вчинено за 14 962,00 грн. без ПДВ, які покупець зобовязується перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок до 15.10.2013 року.

08.10.2013 року між ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" в особі заступника голови правління ОСОБА_7 та ПП "Яртранс" укладено договір купівлі-продажу частини нежитлових приміщень №589459, відповідно до п.1.1 якого, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 8/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв.м, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38. Відповідно до п.1.8 вказаного договору, продаж частин нежитлових приміщень вчинено за 10 499,00 грн. без ПДВ, які покупець зобовязується перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок до 15.10.2013 року.

08.10.2013 року між ПАТ "Новоушицьке АТП-16843", в особі заступника голови правління ОСОБА_7 та ПП "Яртранс" укладено договір купівлі-продажу частини нежитлових приміщень №589460, відповідно до п.1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 24/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв. м., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38. Відповідно до п.1.8 вказаного договору, продаж частин нежитлових приміщень вчинено за 31497,00 грн. без ПДВ, які покупець зобовязується перерахувати продавцю на розрахунковий рахунок до 15.10.2013 року.

Згідно висновків про вартість майна, яке було обєктом продажу за спірними договорами:

- ринкова вартість обєкту (нежитлове приміщення, будівля КТП Г загальною площею 29,8 кв.м., споруда-навіс з оглядовою ямою "г" загальною площею 140,2 кв.м. (частка від всього комплексу становить 8% у розрахунку від 2204,9 кв.м., згідно довідки БТІ), яке розташоване за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38) обчислена порівняльним підходом, без ПДВ становить 10 499,00 грн.

- ринкова вартість обєкту (нежитлове приміщення, будівля "профілакторію" (шинно-монтажний пост) площею 194,3 кв.м., прибудова "б" площею 62,3 кв.м. (частка від всього комплексу становить 12% у розрахунку від 2204,9 кв.м., згідно довідки БТІ), яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, буд.38) обчислена порівняльним підходом, без ПДВ становить 14 962, 00 грн.

- ринкова вартість обєкту (нежитлове приміщення майстерні з прибудовою площею 37,6 кв.м., будівля майстерні площею 486, 4 кв.м. з прибудовами (частка від всього комплексу становить 24% у розрахунку від 2 204,9 кв.м., згідно довідки БТІ), яке розташоване за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38) обчислена порівняльним підходом, без ПДВ становить 31 497,00 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі, а саме:

- від 15.10.2013р. сторони передбачили, що продавець передав, а покупець прийняв у власність 12/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2204,9 кв.м. (будівля "профілакторію" (шинно-монтажний пост) "Б" загальною площею 194,3 кв.м. та прибудова "б" загальною площею 62,3 кв.м.), які розташовані за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, буд. 38;

- від 15.10.2013 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв у власність 8/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2204,9 кв.м. (будівля КТП "Г" загальною площею 29, 8 кв.м. та споруда-навіс з оглядовою ямою "г" загальною площею 140,2 кв.м.), які розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38;

- від 15.10.2013 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв у власність 24/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв. м. (будівля майстерні "А-1" загальною площею 486, 4 кв.м., прибудова "а" загальною площею 37, 6 кв.м.), які розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38.

В подальшому, 27.12.2013 року між ПП "Яртранс" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, відповідно до п.1.1 якого, відповідно до умов цього договору продавець передає, а покупець приймає у власність 12/100 частини комплексу, виробничих будівель та споруд загальною площею 2 204,9 кв.м, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 38.

03.03.2014 року між ОСОБА_2 (співвласник-1), ПП "Яртранс" (співвласник-2) та ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" (співвласник-3) було укладено договір про поділ нерухомого майна, що є спільною частковою власністю.

Відповідно, співвласнику-1 належить 12/100 частини нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень №589458 (п. 3 договору від 03.03.2014 року). Співвласнику-2 належить: 8/100 частини нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу частини не житлових приміщень №589459; 24/100 частини нерухомого майна на підставі договору купівліпродажу частини не житлових приміщень №589460 (п.4 договору від 03.03.2014 року). Співвласнику-3 належить 56/100 частини нерухомого майна на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (п. 5 договору від 03.03.2014 року).

14.03.2014р. між ПП "Яртранс" (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення. Згідно п. 1, якого продавець продав, а покупець купила 192/1000 чистини будівлі майстерні, яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н., смт Нова Ушиця, вул. Подільська, буд. 38. Опис об`єкта нерухомого майна: будівля майстерні "А1" площею 486,4 кв. м., прибудова "а" площею 37,6 кв. м., загальна площа нерухомого майна 524 кв. м.

Вважаючи своє корпоративне право порушеним, ОСОБА_1 звернувся з позовом про його поновлення шляхом визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу від 08.10.2013р. №589458, №589459, №589460.

Відповідно до ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах, станом на 09.10.2014 року, ОСОБА_1 володіє 2000 простих іменних акцій в бездокументарній формі; частка в статутному капіталі становить 0, 8735 %.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Згідно п. 4.4 рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) у справі N 1-10/2004 від 01.12.2004 року, акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

Отже, у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову (п.2.2.1 рекомендації Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 р. N 04-5/14).

Статут ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" не містить положень про уповноваження акціонера ОСОБА_1 на звернення до суду за захистом прав акціонерного товариства. Підставою позову позивач визначає порушення свого корпоративного права як акціонера на участь в управлінні товариством через участь та голосуванні на загальних зборах, оскільки для укладення спірних договорів про продаж майна необхідно рішення загальних зборів акціонерного товариства. Поряд з цим, позивач зазначає, що рішення зборів акціонерів щодо продажу майна взагалі не приймалось. Оминаючи необхідність проведення загальних зборів, продаж майна загальною вартістю, що перевищує 50 відсотків балансової вартості майна товариства, здійснено за трьома договорами, з розподілом майна на три частини, вартість кожної з яких є меншою від 50 відсотків балансової вартості майна товариства. Проте, такі дії заборонені Законом України "Про акціонерні товариства".

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2015р. касаційну скаргу ПП "Яртранс" задоволено частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 04.12.2014р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. у справі №924/1525/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

При новому розгляді, як зазначено судом касаційної інстанції, суду необхідно виконати ряд вказівок, які згідно вимог ч. 1 ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи.

На виконання вказаного, судом апеляційної інстанції зазначається наступне.

Згідно ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Статут ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" є локальним правовим актом і обовязковим для дотримання та виконання всіма учасниками (акціонерами).

Згідно п.п.13 п.7.15 статуту ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про укладення правочинів на суму від 25 до 50 відсотків балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.

Разом з тим, Закон України "Про акціонерні товариства" визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Порядок прийняття рішення про вчинення акціонерним товариством значних правочинів врегульовано положеннями статті 70 "Значний правочин" Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (чинної на момент укладення договорів купівлі-продажу) рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Стаття 4 ГПК України визначає законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів, а також передбачає у ч. 2, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Вказана норма визначає особливості застосування судами при вирішенні господарських спорів законів та підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання суспільних відносин, які містять нормативні приписи, розраховані на багаторазове застосування й дія яких не вичерпується одноразовим виконанням.

Отже, як встановлено судом, положення п.п.13 п.7.15 статуту ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" суперечать приписам ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", тому судом апеляційної інстанції в силу ст. 4 ГПК України не застосовуються.

Судом апеляційної інстанції зазначається, що наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2011р. №25 затверджено "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (Положення), яке установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма N 2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма N 2-мс) та порядок заповнення його статей. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Згідно розділу ІІ п.1 Положення у балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Судова колегія зазначає, що балансова вартість активів - це вартість основних та оборотних коштів підприємства на певний час. Розраховується, як початкова вартість придбаного капіталу (обєкта), за якою він обліковується у балансі за мінусом нагромадженої суми зносу. Балансова вартість організації визначається як її чисті активи, власний капітал, тобто як різниця між сукупними активами і сукупними зобовязаннями (боргами).

Згідно наявного в матеріалах справи фінансового звіту, станом на 31.12.2012р., балансова вартість майна (активів) ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" складає 95 200 грн. (балансова вартість необоротних активів на кінець звітного періоду складає 92,5 тис. грн., а балансова вартість оборотних активів складає 2,7 тис. грн.).

Як встановлено апеляційним судом, ринкова вартість частини нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу від 08.10.2013 року №589458 становить 14962 грн.; за договором купівлі-продажу від 08.10.2013 року № 589459 - 10499 грн.; за договором купівлі-продажу від 08.10.2013 року № 589460 - 31497 грн.

Судом зазначається, що ринкова вартість за договорами купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013 року №589458 та №589459 не перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Так, вартість предмету договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013 року №589458 складає 15,8% вартості активів товариства, а вартість предмету договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013 року №589459 складає 11,1% вартості активів товариства, тому рішення наглядової ради, оформлене протоколом №8 від 30.08.2013 року щодо відчуження даних об`єктів прийняте відповідно з вимогами ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Разом з тим, вартість предмету договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013 року № 589460 перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" та складає 33,1 % вартості активів товариства.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, договір купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013 року №589460 укладено без додержання вимог ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", наглядова рада ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" не мала повноважень приймати рішення щодо відчуження частини майна товариства, ринкова вартість якого перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Водночас, за приписами статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як встановлено апеляційним судом, відповідачем-2 надані докази проведення оплати за договорами купівлі-продажу частин нежитлових приміщень № 589458 від 08.10.2013 року, №589459 від 08.10.2013 року, № 589460 від 08.10.2013 року: виписка по особовому рахунку ПП "Яртранс" № 26000375799 на суму 10499,00 грн. (т.1, а.с. 151), квитанція до прибуткового касового ордеру б/н від 21.10.2013 року на суму 31497,00 грн. (т.1, а.с. 152) , квитанція до прибуткового касового ордеру № 58 від 17.01.2014 року на суму 14 962,00 грн. (т.1, а.с. 153).

Так, згідно висновку експертного економічного дослідження №13 від 18.03.2015р., зробленого експертом ПП ""АФ Бізнес-Експерт" ОСОБА_8 на замовлення ПАТ "Новоушицьке АТП 16843", ПП "Яртранс" проведено розрахунки за майно, яке реалізоване за договорами купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013р. №589458, №589459, №589460 підтверджується документально на суму 25468 грн. Так, від ПП "Яртранс" на рахунок ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" 15.10.2013р. надійшли кошти в сумі 10499 грн. з призначенням платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень (будівля КТП) від 08.10.2013р., що підтверджується випискою ПАТ АК "ПриватБанк" по рахунку №26002060390650 за жовтень 2013р. Також, згідно прибуткового касового ордеру №5 від 17.01.2014р. на суму 14962 грн. ПП "Яртранс" через ОСОБА_9 проведено оплату в сумі 14962 грн., підстава платежу - за приміщення профілакторію, згідно договору купівлі-продажу, що підтверджується відомостями касової книги за 17.01.2014р. В експертному дослідженні йдеться про те, що відповідно до наданих на дослідження ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" документів, внесення в касу товариства ОСОБА_9 21.10.2013р. грошових коштів в сумі 31497 грн. документально не підтверджується, при зіставлені даних квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 21.10.2013р. на суму 31497 грн. з даними касової книги ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" встановлено, що в зазначеній касовій книзі відсутній запис за 21.10.2013р., прибутковий касовий ордер б/н від 21.10.2013р. в наданих документах також відсутній.

Разом з тим, як вбачається з Постанови про закриття кримінального провадження від 28.05.2015р. винесеної начальником СВ Новоушицького РВ УМВС України в Хмельницькій області в ході досудового розслідування за зверненням голови правління ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" ОСОБА_10, щодо підробки квитанцій та прибуткового касового ордеру та не поступлення в касу товариства грошових коштів в сумі 31497 грн., встановлено, що відповідно до касової книги ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" в товариство надійшли кошти в сумі 31497 грн. від ОСОБА_11 ( ПП "Яртранс") трьома платежами 27 вересня 2013 року в сумі 14000 грн., 18 жовтня 2013 року в сумі 11497 грн., 23 жовтня 2013 року в сумі 6000 грн., про що свідчать записи у касовій книзі та прибуткові касові ордери №77 від 27 вересня 2013 року, №78 від 18 жовтня 2013 року, №79 від 23 жовтня 2013 року. Зазначені кошти обліковані у книзі обліку доходів і витрат ПрАТ "Новоушицьке АТП" як сума виручки від реалізації основних фондів. Таким чином встановлено, що кошти в сумі 31497 грн. в ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" надійшли і в даному випадку в діях колишніх посадових осіб ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" та посадових осіб ПП "Яртранс" відсутні ознаки кримінального правопорушення.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ПП "Яртранс" здійснено розрахунок за майно, яке реалізоване за договорами купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013р. №589458, №589459, №589460 в повному обсязі.

Порушення стороною договору порядку та строків сплати коштів не є підставою для визнання договорів купівлі-продажу від 08.10.2013р. недійсними.

Таким чином, після укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.10.2013 року ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" вчинило дії, які свідчать про схвалення укладених правочинів, зокрема відповідач-1 передав за актами прийому-передачі приміщення покупцю-приватному підприємству "Яртранс" та прийняло від приватного підприємства "Яртранс" грошові кошти за продані нежитлові приміщення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому наступне схвалення ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" укладених з приватним підприємством "Яртранс" договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.10.2013р. відповідно до приписів ст. 241 ЦК України, унеможливлює визнання цих правочинів недійсними.

Судом апеляційної інстанції також приймається до уваги те, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19.08.2014 у справі № 5013/492/12|3-59гс14). Статтею 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС).

Крім цього, згідно п.п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" саме лише перевищення органом юридичної особи своїх повноважень не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами від імені юридичної особи з третіми особами.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як встановлено апеляційним судом, протоколом наглядової ради №8 від 30.08.2013 року радою прийнято рішення, серед іншого відчужити частину майна товариства за поданою заявою ПП "Яртранс", а саме будівлю КТП, будівлю майстерні з прибудовою і профілакторію (шино монтажний пост) та уповноважено ОСОБА_7 виготовити необхідні документи, підписати договір купівлі продажу, погасити позику, розрахуватись з кредитом.

Як вбачається із змісту договорів купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 08.10.2013 року №589458, №589459, №5894560, вони укладені від ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" заступником голови правління ОСОБА_7 діючого на підставі наказу №5 від 25.05.2009р.

Згідно наказу голови правління ПАТ "Новоушицьке АТП-16843" від 25.05.2009р. №5 ОСОБА_7 призначений заступником голови правління з правом підпису всіх документів та повною матеріальною відповідальністю.

Отже, враховуючи викладене, всупереч приписам ст.ст. 33, 34 ГПК України, ч. З ст. 92 ЦК України позивач та відповідач-1 під час розгляду справи належними та допустимими доказами не довели тієї обставини, що приватне підприємство "Яртранс" знало, чи за всіма обставинами не могло не знати про обмеження повноважень представника ПрАТ "Новоушицьке АТП 16843" ОСОБА_7 при укладанні договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.10.2013 року.

Судом також зазначається, що ч. 5 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" унормовано заборону ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Як вказує позивач та відповідач-1 нежитлові приміщення, які відчужувались за договорами купівлі-продажу складають цілісний майновий комплекс.

Судом апеляційної інстанції зазначається, що національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, передбачено, що цілісними майновими комплексами є об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності. Аналогічне визначення цілісного майнового комплексу закріплено Положенням про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 № 1954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2011р. за № 109/18847, яким цілісний майновий комплекс визначено як об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі.

Як вбачається із додатку до наказу Хмельницького регіонального відділення ФДМ України № 891 від 27.11.1997 року до статутного фонду акціонерного товариства "Новоушицьке АТП 16843" були передані окремі обєкти нерухомості кожний під окремим інвентарним номером, в тому числі і будівля майстерні (інв. № 01), будівля профілакторію (інв. № 03), будівля КТП (інв. № 09).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради Новоушицького району Хмельницької області № 591 від 28.07.2010 року право власності за ВАТ "Новоушицьке АТП 16843" було оформлено на окремі обєкти нерухомого майна, а саме: 1) будівля майстерні; 2) будівля профілакторію (шинно- монтажний пост); 3) будівля гаражів; 4) будівля КТП (приміщення з оглядовою ямою); 5) криниця; 6) будівля прохідної; 7) будівля автозаправної станції.

Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обєкти нерухомого майна, які відчужувались за договорами купівлі-продажу не належать до цілісного майнового комплексу, а є окремим нерухомим майном, а тому судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги твердження позивача та відповідача-1 щодо недотримання положень ч. 5 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Судом апеляційної інстанції не встановлено невідповідність майна, яке вирішено відчужити, згідно протоколу наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" № 8 від 30.08.2013р., майну, яке відчужено, згідно оспорюваних договорів та передано за актами прийому-передачі ПП "Яртранс".

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради Новоушицького району Хмельницької області № 591 від 28.07.2010 року право власності за ВАТ "Новоушицьке АТП 16843" було оформлено на окремі обєкти нерухомого майна, а саме: 1) будівля майстерні; 2) будівля "профілакторію" (шинно- монтажний пост); 3) будівля гаражів; 4) будівля КТП (приміщення з оглядовою ямою); 5) криниця; 6) будівля прохідної; 7) будівля автозаправної станції.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.12.2010р., яке видано на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради Новоушицького району Хмельницької області № 591 від 28.07.2010 року за ВАТ "Новоушицьке АТП 16843" було оформлено право власності на окремі обєкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, буд 38, зокрема: будівлю "профілакторію" (шинно-монтажний пост) "Б" загальною площею 194, 3 кв.м., прибудова "б" загальною площею 62, 3 кв.м., будівлю КТП "Г" загальною площею 29, 8 кв.м., споруда-навіс з оглядовою ямою "г" загальною площею 140, 2 кв.м., будівлю майстерні "А-1" загальною площею 486, 4 кв.м., прибудова "а" загальною площею 37, 6 кв.м.

Відповідно до інформаційної довідки від 20.02.2015р., яка видана техніком з інвентаризації нерухомого майна ТОВ "Кайлас-К", яким здійснено обстеження нежитлових приміщень на замовлення ПП "Яртранс" за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, буд. 38 нежитлове приміщення майстерні складається з будівлі майстерні літ. "А-1" загальною площею 486, 4 кв.м.; прибудови "а" загальною площею 37, 6 кв.м., нежитлове приміщення КТП складається з будівлі КТП літ. "Г" загальною площею 29, 8 кв.м.; споруда-навіс з оглядовою ямою "г" загальною площею 140, 2 кв.м., нежитлове приміщення профілакторію (шино-монтажний пост) складається з будівлі "профілакторію" (шинно-монтажний пост) "Б" загальною площею 194, 3 кв.м., прибудова "б" загальною площею 62, 3 кв.м.

Таким чином, як підтверджується матеріалами справи, до складу нежитлових приміщень, які вирішено відчужити, згідно протоколу наглядової ради ПАТ "Новоушицьке АТП 16843" № 8 від 30.08.2013 року, належать інші допоміжні приміщення, які і були відчужені за договорами купівлі-продажу та передані за актами прийому-передачі ПП "Яртранс", тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відповідність вказаного майна.

Досліджуючи наявність права позивача на звернення з позовом до суду на підставі ст. 1 ГПК України, судом апеляційної інстанції враховується, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Оскільки предметом позову є визнання недійсним договорів, суд, в силу ст. 83 ГПК України, позбавлений процесуальної можливості вийти за межі позову та визнати недійсними договори

Судом відмічається, що предметом дослідження за позовом про порушення прав акціонера на участь у загальних зборах є обставини порушення процедури проведення таких зборів, або ж інші обставини, за яких акціонер неправомірно був позбавлений можливості прийняти участь в загальних зборах. Однак, як вбачається з матеріалів справи та стверджується самим позивачем, загальні збори щодо оспорюваних договорів взагалі не скликались. Таким чином у позивача відсутні підстави стверджувати про порушення його корпоративного права на участь у загальних зборах, оскільки такі не скликались та фактично не проводились.

Інші обставини, на які посилається позивач не обґрунтовують порушення його корпоративного права на участь в загальних зборах, тобто порушення субєктивних (належних лише йому) прав позивача як акціонера. Наведені позивачем порушення стосуються всіх учасників товариства, оскільки такі обставини як продаж майна за балансовою вартістю, оформлення продажу майна трьома договорами та зацікавленість певних посадових осіб в укладені спірних договорів, стосуються законних інтересів всіх акціонерів.

Дане підтверджується позицією Верховного суду України, викладеною у п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", де зазначено, що акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Крім того, у статті 71 ЗУ "Про акціонерні товариства" наведений перелік осіб, заінтересованих у вчиненні акціонерним товариством правочину.

У більшості випадків легітимні інтереси акціонерного товариства (стаття 41 Закону України "Про господарські товариства") формулюються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, а правлінням чи іншими спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього (статті 1, 23, 41, 46, 48 та інші Закону України "Про господарські товариства", статті 1, 21, 28 Господарського процесуального кодексу України, стаття 110 Цивільного процесуального кодексу України). На такі органи, особливо на спостережні ради акціонерних товариств (стаття 46 Закону України "Про господарські товариства"), а також на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (відповідні статті законів України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"), покладається і захист індивідуальних інтересів акціонерів. Додаткові засоби забезпечення інтересів акціонерів, які володіють більше ніж 10 відсотками акцій, передбачено в статтях 41, 43, 45, 49 та інших Закону України "Про господарські товариства" (абз.3 п.4.2 рішення Конституційного суду України у справі N 1-10/2004 від 01.12.2004 року).

Натомість, акціонер ОСОБА_1 не є тим акціонером право на звернення до суду якого унормоване вищеперерахованим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позов безпідставний та необґрунтований, тому в його задоволенні слід відмовити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Яртранс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015р. у справі №924/1525/14 задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015р. у справі №924/1525/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.10.2013р. №589458, №589459, №589460.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (32600, Новоушицький район, с. Філянівка, вул. Маяковського, 14, ідентифікаційний №1498710416) на користь приватного підприємства "Яртранс" (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд.5, код ЄДРПОУ 38303768) 4019, 40 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати судовий наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

6. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.