Постанова № 55607282, 03.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Справа№ 910/14220/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Кропивної Л.В.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.12.2015 року

по справі №910/14220/15 (суддя - Ващенко Т.М.)

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про стягнення 2 565 410,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2015 року зустрічний позов повернуто заявнику без розгляду в порядку ст. 60, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 29.12.2015 року та прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" прийнято до провадження.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" своїх представників в судове засідання не направили.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника Вакуленка В.С. на лікарняному.

Київський апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою сторони мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В силу частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги по даній справі та відсутність клопотання про його продовження, Київський апеляційний господарський суд розглядає дану справу у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк, за відсутності представників сторін, які повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» про визнання договору недійсним та клопотанням про відстрочення належного до сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2015 року зустрічний позов повернуто заявнику без розгляду в порядку ст. 60, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено суб'єктів, з яких судовий збір не справляється, а ст. 5 вказаного Закону визначено суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору.

Зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" не підпадає під перелік, встановлений вищезазначеними статтями, а отже, позивач за зустрічним позовом не звільнений від сплати судового збору.

Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість відстрочення заявнику сплати судового збору за подачу позову на підставі відповідної ухвали суду.

Обґрунтовуючи клопотаня про відстрочення сплати судового збору заявник посилається на звіт про фінансовий стан та звіт про сукупний дохід, проте, до зустрічної позовної заяви та викладеного в ній клопотання вказані документи не додає.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Документом, що підтверджує сплату судового збору є відповідний документ фінансової установи, яка здійснила перерахування суми судового збору до державного бюджету.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1260/2012 від 17.09.2012 р. «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору» перерахування сум судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету господарський суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття скарги (заяви) до провадження.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Таким чином, до зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" не подано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а тому Господарським судом міста Києва правомірно застосовано положення пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» не подано ні опису вкладення ні фіскального чеку на підтвердження направлення Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Актив-Банк» зустрічної позовної заяви.

Зазначене підтверджується актом господарського суду міста Києва від 29.12.2015 року.

Таким чином, беручи до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" не було подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, доказів надсилання зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви без розгляду.

Щодо доводів наведених в апеляційній скарзі, то відповідно ст.60ГПК Укпаїни, відповідач має право заявляти зустрічний позов для спільного розгляду з ервісним, який подається останнім до початку розгляду мправи господарським судом по суті з дотриманням загальних правил надання позовів, що не було зроблено відповідачем, в результаті чого зустрічний позов повернуто без розгляду.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 29.12.2015 року у справі № 910/14220/15.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105,106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.12.2015 року у справі № 910/14220/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Матеріали оскарження ухвали №910/14220/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Кропивна