Ухвала суду № 55607133, 08.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"08" лютого 2016 р. Справа № 922/2861/14

Вх. номер 2861/14

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

за участю:

представника заявника (Червонозаводського ВДВС ХМУЮ) - не з'явився;

стягувача - ОСОБА_1 (особисто за наявності паспорту);

боржника (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) - ОСОБА_2 (особисто за наявності паспорту);

представника боржника (Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр") - ОСОБА_2 (директор на підставі протоколу № 1 від 29.04.2015 року та наказу № 05/12 від 22.12.2011 року).

розглянувши заяву Червонозаводського ВДВС ХМУЮ про затвердження мирової угоди (вх. № 2867 від 29.01.2016 року) по справі за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Фізичної осоьи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків та Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий центр", м. Харків

про стягнення заборгованості в сумі 396 965,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суд Харківської області знаходилась справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр" про стягнення 396965,60 грн. за неналежне виконання відповідачами договору позики № 1/13 від 01.10.2013 року та договору поруки № 1/10-13 від 01.10.2013 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61195, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий центр" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 31, код ЄДРПОУ 23458463) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61142, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 393423,36 грн. суми основного боргу, 39216,85 грн. суми інфляційних витрат, 6509,82 грн. суми 3% річних та 8783,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

23.09.2014 року господарським судом Харківської області на виконання вищезазначеного рішення видано відповідний наказ.

08.10.2015 року на адресу господарського суду Харківської області від стягувача та боржників надійшла заява про затвердження мирової угоди (вх. № 40763).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року в задоволенні заяви (вх. № 40763 від 08.10.2015 року) про затвердження мирової угоди відмовлено.

29.01.2016 року на адресу господарського суду Харківської області від Червонозаводського відділу ДВС ХМУЮ заява про затвердження мирової угоди (вх. № 2867).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2016 року заяву (вх. № 2867 від 29.01.2016 року) Червонозаводського відділу ДВС ХМУЮ про затвердження мирової угоди прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 08 лютого 2016 року о 15:00.

Заявник в судове засідання 08.02.2016 року не з'явився, документів, витребуваних судом не надав. Про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма (вх. № 70 від 01.02.2016р.)

Стягувач в судовому засіданні 08.02.2016 року підтримав заяву Червонозаводського відділу ДВС ХМУЮ про затвердження мирової угоди, просив суд її задовольнити.

Боржник (ФОП ОСОБА_2.) в судовому засіданні 08.02.2016 року підтримав заяву Червонозаводського відділу ДВС ХМУЮ про затвердження мирової угоди, просив суд її задовольнити.

Представники боржника (ПрАТ "Червонозаводський учбовий центр") в судовому засіданні 08.02.2016 року підтримав заяву Червонозаводського відділу ДВС ХМУЮ про затвердження мирової угоди, просив суд її задовольнити.

Заслухавши усні пояснення сторін, які за їх твердженням, можуть слугувати підставою для затвердження мирової угоди, укладеної між ними, суд не знайшов правових підстав для застосування положень ст. 121 ГПК України та задоволення заяви сторін про затвердження мирової угоди, з урахуванням наступного.

Як вбачається з тексту мирової угоди, наданої Червонозаводським ВДВС ХМУЮ на затвердження, сторони домовились, що: боржник ПрАТ «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр", в рахунок погашення боргу передає стягувачу ОСОБА_1 права та обов'язки на належне йому на праві власності майно: нежитлові приміщення АДРЕСА_3., що належать ПрАТ «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» на підставі рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/596/13-г від 22.04.2013р. (вартість якого, відповідно до звіту № 4046 від 24.12.2015 року про оцінку вартості приміщень становить- 397 052,00 грн.) в рахунок погашення заборгованості у розмі 447933,03 грн.

З моменту підписання мирової угоди ПрАТ «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр" передає ОСОБА_1 (61142, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) права та обо'язки на нежитлові приміщення АДРЕСА_3

З моменту підписання мирової угоди Приватне акціонерне товариство «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр», (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 31, ідентифікаційний код 23458463), передає ОСОБА_1 (61142, АДРЕСА_2, пеггифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на все нерухоме майно визначене у пункті 2 даної Мирової угоди.

Диспозитивні начала виконавчого провадження передбачають можливість укладання мирової угоди між стягувачем та боржником з метою припинення виконавчого провадження шляхом досягнення згоди.

Дане право закріплене у ч. 3 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 цього Закону визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання тягне за собою закінчення виконавчого провадження.

Мирова угода є результатом правового компромісу між сторонами виконавчого провадження.

Частиною 4 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

При цьому, необхідно відмітити, що умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Відповідно до приписів п.7. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК України лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. У разі подання відповідної заяви господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, Законом України "Про виконавче провадження" та приписами п. 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачена можливість закінчення виконавчого провадження у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду (пункт 1 частини першої статті 49). Оскільки ГПК не передбачено спеціального порядку подання та розгляду відповідної заяви, то пов'язані з цим питання мають вирішуватися за правилами, встановленими частинами другою і третьою статті 121-2 ГПК для скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. Господарський суд може не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. За результатами розгляду відмови від примусового виконання господарський суд відповідно до статті 86 ГПК виносить ухвалу.

Проаналізувавши умови мирової угоди, дійшов висновку, що фактично сторони при укладенні даної мирової угоди намагаються змінити спосіб виконання рішення суду, оскільки предметом даної угоди є передача у власність приміщень та визнання права власності на них, в той час як предметом розгляду справи № 922/2861/14 було стягнення коштів за неналежне виконання умов договору.

В даному випадку мирова угода, подана на затвердження Червонозаводського відділу ДВС ХМУЮ, може призвести до нового спору, оскільки, вимоги, які ставляться щодо передачі власності на приміщення та визнання права власності не були предметом розгляду справи.

В обґрунтування укладення мирової угоди, сторони посилаються на відсутність у боржників коштів на погашення заборгованості, у зв`язку з чим, дійшли згоди про передачу у власність ОСОБА_1 належних ПрАТ «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» нежитлових приміщень.

Статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена можливість в тому числі зміни способу і порядку виконання рішення. Так, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення (пункт 1.3 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України") слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Отже в даному випадку, умови мирової угоди свідчать про намір сторін змінити спосіб виконання рішення суду, що не є можливим при укладенні мирової угоди на стадії виконання рішення суду, оскільки дані умови створюють нові обов`язки для сторін, які не були вирішені під час розгляду справи та потребують прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення.

Порядок виконання судового рішення чітко врегульований Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку мирова угода подана на затвердження сторонами, може призвести до нового спору, оскільки вимоги, які ставляться щодо передачі власності на приміщення не були предметом розгляду справи 922/2861/14, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні заяви про затвердження вказаної мирової угоди.

Керуючись ст.78, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Червонозаводського ВДВС ХМУЮ (вх. № 2867 від 29.01.2016 року) про затвердження мирової угоди по справі № 922/2861/14.

Суддя Добреля Н.С.

922/2861/14