Рішення № 55606902, 05.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2016 р.Справа № 916/4852/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Мурачашвілі Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №916/4852/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації"

про стягнення 60 980 грн. 06 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 30.11.2015р.

від відповідача: не зявився; належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.12.2015р. та від 26.01.2016р.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 43 713 грн. 52 коп., 3% річних у сумі 1 074, інфляційних втрат у сумі 16 174 грн. 27 коп.

Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10 січня 2011р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком`юнікешен Компані" (ОСОБА_2) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" (Постачальник) був укладений Договір № 1370/11, згідно якого Постачальник надає технічне забезпечення послуги ОСОБА_2, а ОСОБА_2 надає послугу Абонентам та залучає Абонентів до користування послугою. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх підписів печатками Сторін та діє до 31 грудня 2011р.

Додатком № 1 до Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. визначено режими надання послуги з відповідними тарифами.

Додатком № 2 до Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. визначено умови взаємоз`єднання Мереж Постачальника та ОСОБА_2.

01 грудня 2012р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком`юнікешен Компані" (ОСОБА_2), товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" (Новий ОСОБА_2) була укладена Угода про заміну сторони у Договорі № 1370/11 від 10.01.2011р., згідно якої ОСОБА_2 передає Новому ОСОБА_2 усі свої права та обовязки, що виникли у нього на підставі Договору, внаслідок чого відбувається зміна сторони в Договорі.

31.12.2014р. Додатковою угодою № 4 про припинення дії Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. Сторони дійшли згоди припинити дію Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. з 31.12.2014р.

Позивач зазначає, що 02.01.2015р. направив на адресу відповідача ОСОБА_3 здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та відповідні рахунки фактури № 0/11/14-10 від 30.09.2014р., № 0/11/14-11 від 31.10.2014р., № 0/11/14-12 від 30.11.2014р., № 0/11/14-13 від 31.12.2014р. ОСОБА_4 та рахунки були отримані відповідачем 05.01.2015р.

Крім того, позивач зазначає, що він 05.02.2015р. направив на адресу відповідача лист вимогу вих. № 01/02, згідно якого просить відповідача ліквідувати борг за надані послуги, який виник за період з вересня по грудень 2014р. згідно з Актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та умовами Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. ОСОБА_4 лист відповідач отримав 10.02.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Позивач у справі зазначає, що на момент подачі позову відповідачем оплачено послуги згідно ОСОБА_4 № ОУ-0023 за рахунком фактурою № 0/11/14-10 від 30.09.2014р.

Відповідно до п. 4.4. Договору до десятого числа кожного місяця, який слідує за Звітнім періодом, Сторони надають одна одній Статистичний Звіт (Звіт), що містить у собі звіт щодо кількості наданих послуг відповідно схеми тарифікації послуги. Якщо різниця у Звітах складатиме 3% або менше, то оплата проводиться автоматично, якщо різниця буде більша ніж 3% - проводиться звірка із складанням відповідного акту звірки. Період урегулювання розбіжностей 30 календарних днів.

Згідно п. 4.5. Договору Постачальник протягом 5 робочих днів з моменту отримання Звіту складає ОСОБА_4 виконаних робіт на підставі Звіту та даних власної білінгової системи, та надає його ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4.6. Договору ОСОБА_2 зобовязаний протягом 5 робочих днів розглянути та підписати ОСОБА_2 або направити Постачальнику письмову мотивовану відмову з обґрунтуванням недоліків наданих послуг. Не надіслана Постачальнику письмова мотивована відмова протягом 5 робочих днів з дня отримання ОСОБА_2, підтверджує прийняття оператором наданих послуг.

Згідно п. 4.7. Договору ОСОБА_2 зобовязується здійснити оплату Послуг Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту отримання ОСОБА_2 виконаних робіт та отримання рахунку від Постачальника за надані послуги.

Позивач зазначає, що він виконав взяті на себе зобовязання за Договором у повному обсязі, та надав відповідачу послуги. Однак, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, у звязку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 43 713 грн. 52 коп. (14 891 грн. 44 коп., згідно рахунку-фактури № 0/11/14-11 від 31.10.2014р.; 14 411 грн. 04 коп., згідно рахунку-фактури № 0/11/14-12 від 31.11.2014р.; 14 411 грн. 04 коп., згідно рахунку-фактури № 0/11/14-13 від 31.12.2014р.). Будь-яких письмових скарг чи відмови від підписання ОСОБА_2 виконаних робіт (наданих послуг) позивачу від відповідача не надходило. Згідно умов Договору, відповідач вважається таким, що прийняв відповідні послуги. Несплату відповідачем наявної заборгованості позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку з чим звернувся до суду за захистом.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1 074 грн. 27 коп. та інфляційні втрати у сумі 16 174 грн. 27 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2011р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком`юнікешен Компані" (ОСОБА_2) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" (Постачальник) був укладений Договір № 1370/11, згідно якого Постачальник надає технічне забезпечення послуги ОСОБА_2, а ОСОБА_2 надає послугу Абонентам та залучає Абонентів до користування послугою.

01 грудня 2012р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком`юнікешен Компані" (ОСОБА_2), товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" (Новий ОСОБА_2) була укладена Угода про заміну сторони у Договорі № 1370/11 від 10.01.2011р., згідно якої ОСОБА_2 передає Новому ОСОБА_2 усі свої права та обовязки, що виникли у нього на підставі Договору, внаслідок чого відбувається зміна сторони в Договорі.

31.12.2014р. Додатковою угодою № 4 про припинення дії Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. Сторони дійшли згоди припинити дію Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. з 31.12.2014р.

02.01.2015р. позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_3 здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та відповідні рахунки фактури № 0/11/14-10 від 30.09.2014р., № 0/11/14-11 від 31.10.2014р., № 0/11/14-12 від 30.11.2014р., № 0/11/14-13 від 31.12.2014р. ОСОБА_4 та рахунки були отримані відповідачем 05.01.2015р.

05.02.2015р. позивач направив на адресу відповідача лист вимогу вих. № 01/02, згідно якого просить відповідача ліквідувати борг за надані послуги, який виник за період з вересня по грудень 2014р. згідно з Актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та умовами Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. ОСОБА_4 лист відповідач отримав 10.02.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що на момент подачі позову відповідачем оплачено послуги згідно ОСОБА_4 № ОУ-0023 за рахунком фактурою № 0/11/14-10 від 30.09.2014р.

Відповідно до п. 4.4. Договору до десятого числа кожного місяця, який слідує за Звітнім періодом, Сторони надають одна одній Статистичний Звіт (Звіт), що містить у собі звіт щодо кількості наданих послуг відповідно схеми тарифікації послуги. Якщо різниця у Звітах складатиме 3% або менше, то оплата проводиться автоматично, якщо різниця буде більша ніж 3% - проводиться звірка із складанням відповідного акту звірки. Період урегулювання розбіжностей 30 календарних днів.

Згідно п. 4.5. Договору Постачальник протягом 5 робочих днів з моменту отримання Звіту складає ОСОБА_4 виконаних робіт на підставі Звіту та даних власної білінгової системи, та надає його ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4.6. Договору ОСОБА_2 зобовязаний протягом 5 робочих днів розглянути та підписати ОСОБА_2 або направити Постачальнику письмову мотивовану відмову з обґрунтуванням недоліків наданих послуг. Не надіслана Постачальнику письмова мотивована відмова протягом 5 робочих днів з дня отримання ОСОБА_2, підтверджує прийняття оператором наданих послуг.

Згідно п. 4.7. Договору ОСОБА_2 зобовязується здійснити оплату Послуг Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту отримання ОСОБА_2 виконаних робіт та отримання рахунку від Постачальника за надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобовязання за Договором у повному обсязі, та надав відповідачу послуги. Однак, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, у звязку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 43 713 грн. 52 коп. (14 891 грн. 44 коп., згідно рахунку-фактури № 0/11/14-11 від 31.10.2014р.; 14 411 грн. 04 коп., згідно рахунку-фактури № 0/11/14-12 від 31.11.2014р.; 14 411 грн. 04 коп., згідно рахунку-фактури № 0/11/14-13 від 31.12.2014р.).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1 074 грн. 27 коп.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 16 174 грн. 27коп., то визначена позивачем сума інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у сумі 15 444 грн. 42 коп., так як позивачем допущена арифметична помилка (період заборгованості з 01.02.2015р. по 31.10.2015р. сума боргу 43 713 грн. 52 коп. сукупний індекс інфляції за період 1,353 = інфляційне збільшення суми боргу 15 444 грн. 42 коп.).

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів повного та належного виконання своїх зобовязань за Договором не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні телекомунікації" (юридична адреса: 65007, м. Одеса, вул.. Мала Арнаутська, 66; поштова адреса: 65007, м. Одеса, вул.. Мала Арнаутська, 100, код ЄДРПОУ 30109015) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" (юридична адреса: 02140, м. Київ, вул.. Л. Руденко, 10 Г, офіс 65; поштова адреса: 03143, м. Київ, вул.. Заболотного, 150 А, офіс 17, код ЄДРПОУ 36423433) заборгованість у сумі 43 713 (сорок три тисячі сімсот тринадцять) грн. 52 коп., 3% річних у сумі 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 27 коп., інфляційних втрат у сумі 15 444 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн.. 42 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 203 (одна тисяча двісті три) грн. 42 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 лютого 2016 р.

Суддя Н.Д. Петренко