Рішення № 55606787, 02.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016р. Справа№ 914/4175/15

За позовом: Приватного підприємства «Альма-Віта», с. Золотники, Тернопільська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів

про стягнення 509 958 грн. 70 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 25.11.2015 року);

від відповідача: не зявився

Приватне підприємство «Альма-Віта», с. Золотники, Тернопільська область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м.Львів з позовом про стягнення 509 958 грн. 70 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.12.2015 року призначив розгляд справи на 21.12.15 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було, за умовами якого постачальник зобовязувався передати у власність покупця визначений цим договором товар на підставі замовлень покупця, а покупець, в свою чергу, зобовязувався приймати вказаний товар та оплачувати його. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість становить 492431грн. 41 коп. У звязку з порушенням строків оплати вартості отриманого товару відповідачу нараховано пеню у розмірі 16 408 грн. 53 коп., а також 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1 118 грн. 76 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача становить 509 958 грн. 70 коп.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду надійшов відзив (вх. №55277/15 від 21.12.2015 р.), в якому відповідач зазначає, що позивачем не доведено порушення відповідачем п. 3.3 договору (строк оплати) та не додано належних доказів, що підтверджують факт існування заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10 грудня 2014 року між Приватним підприємством «Альма-Віта» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (покупець) було укладено договір № ТП-141 та додатки до нього.

Відповідно до п. 1.1 цього договору, постачальник зобовязується передавати у власність покупця визначений цим договором товар на підставі замовлень покупця, а покупець зобовязується приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 744 085 грн. 19 коп.

Відповідно до п. 3.3. договору покупець зобовязаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 38 календарних днів з моменту отримання покупцем товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених цим договором та чинним законодавством України належно оформлених документів на поставлений товар.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати вартості товару, позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 492 531 грн. 41 коп. основного боргу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.1 договору, за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний протермінований день від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобовязань за цим договором.

З урахування вказаних вимог позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 16 408 грн. 53 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення 3% річних від простроченої суми, що становить 1118грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 492431грн. 41 коп. основного боргу, 16 408 грн. 53 коп. пені, 1 118 грн. 76 коп. 3% річних від простроченої суми.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів, вул. Кульпарківська, 93 (ідентифікаційний код 35621418) на користь Приватного підприємства «Альма-Віта», Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Золотники, вул. Містечко, буд. 52 (ідентифікаційний код 22335971) 492 431 грн. 41 коп. основного боргу, 16408грн. 53 коп. пені, 1 118 грн. 76 коп. 3% річних, 7 649 грн. 39 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 02.02.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.02.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.