Ухвала суду № 55605457, 29.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/576/2016 Головуючий у першій інстанції Дроздова Н.В.

Суддя-доповідач Павленко О.П.

У Х В А Л А

29 січня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Павленко О.П., перевіривши апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Київської області Пономаренка А.Д. на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, і йому призначене покарання: за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та на нього покладені обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Не погодившись з вироком суду в частині призначеного покарання, прокурор у кримінальному провадженні 22 січня 2016 року через поштове відділення направив апеляційну скаргу.

Матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4 разом з апеляційною скаргою прокурора надійшли до суду апеляційної інстанції 27 січня 2016 року.

Вивчивши апеляційну скаргу прокурора, вважаю, що вона не відповідає вимогам ч. 2 ст. 396 КПК України.

Так, за змістом положень ч. 2 ст. 396 КПК України апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду, вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції.

Особа, що подає апеляційну скаргу, зобов'язана зазначити, які існують підстави для скасування або зміни судового рішення, навести обґрунтування своєї позиції.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись виключно на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування положень ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та, як наслідок, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного, просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, відповідно до якого призначити ОСОБА_4 покарання: за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

З огляду на те, що за вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 призначене покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, а остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років, за відсутності в апеляційній скарзі будь-яких доводів щодо неправильного застосування судом вимог ст. 69 КК України та принципу призначення покарання за сукупністю злочинів, тобто жодного обгрунтування на підтвердження прохання про призначення ОСОБА_4 основного покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, при тому що є незрозумілим в який спосіб, застосувавши принцип часткового складання покарань, а це 6 та 2 роки позбавлення волі особі можна призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, прохальна частина апеляційної скарги прокурора не узгоджується з її мотивувальною частиною, в якій міститься лише обґрунтування щодо неправильного застосування судом положень ст. 75 КК України, які, на думку прокурора, не підлягають застосуванню, і як наслідок м'якого покарання.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга прокурора не відповідає вимогам ч. 2 ст. 396 КПК України.

Враховуючи, що зазначене перешкоджає розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, то апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без руху з наданням йому п'ятиденного строку для усунення вищенаведених недоліків та роз'ясненням, що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Київської області Пономаренка А.Д. на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року стосовно ОСОБА_4 залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити прокурору, що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, котру залишено без руху, в установлений строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва -

доповідач по справі ПавленкоО.П.