Ухвала суду № 55603608, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/51159/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року

у справі № 233/3637/15-а

за позовом ОСОБА_2

до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області

про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області (далі по тексту - УПФУ) про визнання протиправними дії та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з 01.04.2015 по 15.07.2015 в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10.09.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просила скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом першим частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 є пенсіонером за віком з 23.11.2010 і отримує пенсію відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про нотаріат». За квітень місяць позивач не отримала пенсію, після чого 23.04.2015 звернулася до УПФУ із заявою про надання з цього приводу роз'яснення.

Листом від 28.05.2015 № 9374/04 УПФУ роз'яснило позивачу, що державному нотаріусу, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та працює на посаді державного нотаріуса (посада дає право на призначення пенсії згідно цьому Закону) у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена відповідно до статті 37 Закону, не виплачується.

Згідно з копією трудової книжки, ОСОБА_2 працювала на посаді державного нотаріуса Костянтинівської державної нотаріальної контори до 15.07.2015.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» тимчасово у період з 01.04.2015 по 31.12.2015 особам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу» (тобто державним службовцям та особам, які до них прирівняні), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються, отже УПФУ правомірно не здійснювало виплату пенсії з 01.04.2015.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Законом України від 01.10.2008 № 614-VI «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» у пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень зазначено, що державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.

Таким чином, з моменту набрання чинності цим законом, державні нотаріуси в частині пенсійного забезпечення прирівнялись до державних службовців. Дана норма діяла як на момент виникнення спірних правовідносин, так і діє на момент розгляду справи судом.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII. «Про державну службу»

Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесені зміни до Закону України «Про державну службу», та у зв'язку із чим, стаття 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII. «Про державну службу» визначає, що тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Отже, під час розгляду цієї справи застосуванню підлягає спеціальний закон, який регулює правовідносини пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців та прирівняних до них осіб - державних нотаріусів, яким є зокрема Закон України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій, що УПФУ з урахуванням приписів Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» правомірно не здійснювало позивачу виплату пенсії з 01.04.2015 по 15.07.2015.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель