Постанова № 55603511, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2016 р. м. Київ К/800/8967/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (далі - ВДВС Біляївського МУЮ в Одеській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та скасування постанови про розшук майна боржника від 23 квітня 2014 року ВП № 39187960. В обґрунтування вимог зазначав, що вказана постанова прийнята з порушенням вимог Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) і не відповідає Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція № 74/5), оскільки не затверджена начальником органу виконавчої служби. Посилаючись на те, що вартість затриманих транспортних засобів значно перевищує суму боргу, а вимога органу Пенсійного фонду не є виконавчим документом, просив суд задовольнити позов.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця ВДВС Біляївського МУЮ Одеської області Антоненко О.С. при виконанні вимоги Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) у Біляївському районі Одеської області № Ф-1284-у. Скасовано постанову про розшук майна боржника від 23 квітня 2014 року ВП 339187960 про оголошення розшуку транспорту боржника ОСОБА_4

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону № 606-XIV, Інструкції № 74/5 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5). Вказує, що відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) вимога органу Пенсійного фонду є виконавчим документам. Крім того, на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови про розшук майна боржника від 23 квітня 2014 року, положення Інструкції № 74/5 щодо затвердження такої постанови начальником органу виконавчої служби втратили чинність.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що на виконанні у ВДВС Біляївського МУЮ в Одеській області перебуває зведене виконавче провадження, до складу якого входить виконавче провадження ВП № 39187960 щодо виконання вимоги УПФУ у Біляївському районі Одеської області від 10 травня 2013 року № Ф-1284-у про сплату недоїмки з єдиного внеску ОСОБА_4 в сумі 1194,03 грн.

23 квітня 2014 року державним виконавцем ВДВС Біляївського МУЮ в Одеській області Антоненко О.С. винесено постанову про розшук майна боржника, зокрема, розшук транспорту боржника, з подальшим затриманням на штрафмайданчик, а саме : УАЗ 3303, д/н НОМЕР_3; УАЗ 3303, д/н НОМЕР_1; ГАЗ 3302, д/н НОМЕР_2, що належать ОСОБА_4

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанова державного виконавця не відповідає вимогам Інструкції № 74/5, оскільки не затверджена начальником органу виконавчої служби.

Проте з такими висновками погодитись неможливо.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом № 606-XIV, відповідно до частини 1 статті 11 якого, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 40 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Пунктом 4.13 Інструкції № 74/5 було врегульовано процедуру оголошення розшуку майна, а додатком № 16 до цієї Інструкції затверджено форму постанови про розшук майна боржника, яка підлягала обов'язковому затвердженню начальником органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, зазначені положення Інструкції № 74/5 втратили чинність з 17 квітня 2012 року, у зв'язку з прийняттям наказу Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року про затвердження Інструкції № 512/5, якою не затверджувався зразок такого документу, однак підпунктом 1.5.1. визначені обов'язкові реквізити постанови державного виконавця.

Згідно з підпунктом 1.5.1. «ґ» Інструкції № 512/5 постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.

Враховуючи те, що Закон № 606-XIV та Інструкція № 512/5, норми яких діяли на час виникнення спірних правовідносин, не містять умов щодо затвердження постанови про розшук майна боржника начальником відділу, суди дійшли помилкового висновку про неправомірність постанови про розшук майна боржника від 23 квітня 2014 року ВП № 39187960 з тих підстав, що вона не затверджена начальником органу державної виконавчої служби, відповідно до положень Інструкції № 74/5, яка втратили чинність у 2012 році.

Водночас, оскаржувана постанова від 23 квітня 2014 року прийнята державним виконавцем на виконання вимоги УПФУ у Біляївському районі Одеської області № Ф-1284-у про сплату недоїмки з єдиного внеску, яка за приписами Закону № 1058-IV є виконавчим документом і підлягає безумовному виконанню, оскільки сплата страхових внесків здійснюється страхувальником в обов'язковому порядку та в установлені законом строки, порушення яких є підставою для безумовного стягнення заборгованості уповноваженим органом.

За таких обставин, висновки судів щодо порушення принципу пропорційності та невідповідності вартості оголошених у розшук транспортних засобів боржника сумі недоїмки, що підлягає стягненню суперечать загальним принципам законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак