Ухвала суду № 55603437, 03.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року м. Київ К/800/56473/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів: головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є., секретар судового засідання Корецький І.О., за участю: представника позивача: Лазоренка І.В.,розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 рокуу справі№ 815/1892/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» (далі - ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ») звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2013 року № 0001112280, № 0001122280 відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» задоволено, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 25 грудня 2013 року № 0001112280, № 0001122280.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами позивача не погодився, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки ДПІ складено акт від 04 грудня 2013 року № 3109/15-53-22-8/31502612 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань документального підтвердження формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «ЛЕНД-ЛІЗ» від'ємного значення у поданій декларації за період липень 2013 року» (далі - акт перевірки), згідно з яким позивачем включено до складу реєстру отриманих податкових накладних за березень 2013 року, податкові накладні виписані ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС», ІПН 381370218190 від 28 березня 2013 року № 171 на суму 526 180, 93 грн. (у тому числі ПДВ 87 696, 82 грн.); ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС», ІПН 381370218190 від 28 березня 2013 року № 172 на суму 759 652, 60 грн. (у тому числі 126 608, 77 грн.); ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС», ІПН 381370218190 від 28 березня 2013 року № 173 на суму 1 768 333, 00 грн. (у тому числі ПДВ 294 722, 17 грн.).

ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» при формуванні показника за рядком 10.1 «Б» включено ПДВ в сумі 509 027, 76 грн. з вартості придбаних засобів, по виписаним з помилками у податкових накладних, чим завищено податковий кредит за рядком 10.1 «Б» у сумі 509 028, 00 грн., в результаті чого завищено податковий кредит за рядком 17 податкової декларації з податку на додану вартість у березні 2013 року у розмірі 509 028, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 грудня 2013 року № 0001122280, яким позивачу за порушення пункту 198.6 ПК України збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 623 701, 00 грн. та № 0001112280, яким за порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку додану вартість за липень 2013 року у сумі 10 556, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 509 028, 00 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання за період липень 2013 року на суму 387 839, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неточність у назві підприємства покупця у податкових накладних не змінює змісту та обсягу господарських операцій, як і не впливає на податкові зобов'язання та формування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту «в» та підпункту «д» пункту 201.1 статті 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг та повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість - покупця (отримувача) товарів/послуг.

Форма податкової накладної затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Як слідує з матеріалів справи у податкових накладних, назва підприємства покупця ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛЕНД-ЛІЗ», але згідно з установчими документами статутом, випискою з ЄДР, статдовідки, довідки форми 4-ОПП повна назва підприємства, - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛЕНД-ЛІ3», а скорочена - ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що у податкових накладних, виписаних ТОВ «ЮПІТЕР 9 АГРОСЕРВІС» вказана назва підприємства покупця - Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛЕНД-ЛІЗ», отже, неточність у назві підприємства покупця у податкових накладних не змінює змісту та обсягу господарських операцій, як і не впливає на податкові зобов'язання та формування податкового кредиту, сума сплачених коштів за цей товар і сума податку на додану вартість в складі ціни товару не змінилась.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев Н.Є. Маринчак