Ухвала суду № 55603268, 02.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р.Справа № 816/952/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання - Афанасьєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, прийняту за результатами розгляду заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про роз'яснення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі № 816/952/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

24 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати неправомірними дій відповідача Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області по відмові у проведенні перерахунку грошового забезпечення позивачу за роботу (службу) в зоні Чорнобильської АЕС в липні - серпні 1986 року, зобов'язати відповідача надати йому оновлену довідку про грошове забезпечення в зоні ЧАЕС у липні - серпні 1986 року, виходячи з:

подвійного розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання;

використання коефіцієнту кратності 3, 4, 5, а не 2, 3, 4 в окремих зонах небезпеки ЧАЕС;

застосування нарахування денного грошового утримання за 6, а не за 8 годин роботи щодобово;

розрахунку коштів за перебування в резерві в стані бойової готовності не за 16, а за 18 годин щодоби;

нарахування до 60 % преміювання за бездоганну службу в зоні ЧАЕС із її збільшенням вдвічі та урахуванням коефіцієнту кратності 3, 4, 5 в окремих зонах небезпеки ЧАЕС;

подвоєння оплати в вихідні дні 3, 10, 17, 24 серпня 1986 року.

Позивач також просив суд зобов'язати відповідача в порядку положень ст. 267 КАС України подати звіт про виконання судового рішення в термін, визначений судом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що розрахунок грошового забезпечення за роботу (службу) в зоні Чорнобильської АЕС за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідачем не враховано положення окремих нормативно-правових актів часів Радянського Союзу, з яких знято гриф «секретно» та які є чинними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі № 816/952/15-а, яка набрала законної сили 10 вересня 2015 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, судовим рішенням:

визнано протиправними дії Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку грошового забезпечення за період з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року;

відповідача зобов'язано провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період роботи останнього по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 липня 1986 року по 25 серпня 1986 року з урахуванням постанови Ради міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року, № 0149 від 26 травня 1986 року, № 0189 від 30 червня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і ВЦРПС № 153/10-43 від 07 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року, та видати довідку про грошове забезпечення з урахуванням перерахунку.

У місячний строк з дня набрання постановою суду законної сили відповідача зобов'язано подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про її виконання.

ОСОБА_1 в апеляційному порядку постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року не оскаржував.

30 листопада 2015 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі № 816/952/15-а, якою просить роз'яснити: - чи повинен застосовуватись коефіцієнт кратності 3 за роботу ОСОБА_1 в І зоні відчуження на ЧАЕС при обчисленні премії; за роботу у вихідні дні, а також за час перебування в резерві в стані бойової готовності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про роз'яснення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі № 816/952/15-а відмовлено.

Рішення суду вмотивовано відсутністю підстав, передбачених ст. 170 КАС України, для роз'яснення постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року, оскільки роз'яснення судового рішення у редакції, викладеній у заяві про роз'яснення фактично призведе до редагування змісту постанови, що є неприпустимим. Крім того, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та роз'яснити постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в частині викладеній у апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 19 своєї постанови від 20.05.2013 року N 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами ст. 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Як убачається із постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року при розгляді та вирішенні справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 судом застосовані приписи ч. 2 ст. 11 КАС України.

За змістом ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені ст. 162 цього Кодексу. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 цієї статті у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Дійшовши висновку про необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період роботи останнього по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме в спосіб, визначений в резолютивній частині постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, суд не вирішив по суті позовну вимогу ОСОБА_1, яка була заявлена останнім, а саме, -

про зобов'язання відповідача надати оновлену довідку про грошове забезпечення в зоні ЧАЕС у липні - серпні 1986 року, виходячи з:

подвійного розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання;

використання коефіцієнту кратності 3, 4, 5, а не 2, 3, 4 в окремих зонах небезпеки ЧАЕС;

застосування нарахування денного грошового утримання за 6, а не за 8 годин роботи щодобово;

розрахунку коштів за перебування в резерві в стані бойової готовності не за 16, а за 18 годин щодоби;

нарахування до 60 % преміювання за бездоганну службу в зоні ЧАЕС із її збільшенням вдвічі та урахуванням коефіцієнту кратності 3, 4, 5 в окремих зонах небезпеки ЧАЕС;

подвоєння оплати в вихідні дні 3, 10, 17, 24 серпня 1986 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про неможливість роз'яснення судового рішення з приводу питань, які поставлені заявником в заяві від 26 листопада 2015 року (зареєстрована судом 30 листопада 2015 року), оскільки Полтавським окружним адміністративним судом не прийнято рішення по суті зазначених позовних вимог ОСОБА_1

При цьому, колегія суддів зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову у випадку, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.

Як правило, розгляд адміністративної справи закінчується винесенням судового рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав, визначених положеннями ст. 204 КАС України, для скасування оскаржуваної ухвали суду та реалізації повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, визначених п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, оскільки ухвала прийнята за наслідком розгляду і вирішення питання роз'яснення судового рішення не є судовим рішенням, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення позивача на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 167, 170, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Ю.М. Філатов

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08 лютого 2016 року