Постанова № 55603226, 02.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р. Справа № 820/9670/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника відповідача Наконечного А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.ркова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. по справі № 820/9670/15

за позовом ОСОБА_2

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 22.05.2015 року № 00155-1706.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 22.05.2015 року № 00155-1706.

Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування фактичних обставин справи.що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. В судове засіданні 02.02.2016р. позивач та її представник не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що з 15.10.2011 року позивач є власником транспортного засобу - автомобіль марки LEXUS RX350, легковий універсал-В, 2011 року випуску, об'єм двигуна 3456 куб.см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

22.05.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00155-1706, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. (а.с. 6).

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення , яким позивачу визначено у 2015 році податкове зобов'язання із транспортного податку, не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, зокрема, підпункті 12.3.4. пункту 12.3., пункту 12.5 статті 12, та не узгоджується із вимогами принципу верховенства права, а відтак спірне рішення не відповідає вимозі законності, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (ст. 265 ПК України).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 ПК України). Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п.267.4 ПК України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 ПК України).

Таким чином, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років.

При цьому згідно пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України, транспортні засоби, що використовувалися - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Судом встановлено, що транспортний засіб автомобіль LEXUS RX 350, легковий універсал-В, (2011 року випуску), з об'ємом двигуна 3456 куб.см, з 15.10.2011р. перебуває у власності позивача, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу . (а .с.7)

Згідно з пп. 267.6.1 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Водночас пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що до місцевих податків зокрема належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ входить транспортний податок.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

На виконання вимог податкового законодавства, Харківська міська рада прийняла від 21.01.2015 року № 1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України" яким встановлено у 2015 році на території м. Харкова податок на майно, зокрема транспортній податок, а також затверджене «Положення про транспортний податок у м. Харкові «згідно з додатком №2. Зазначене рішення набирає чинності з 01.01.2015р.

Отже, транспортний засіб, який зареєстрований за позивачем, є об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган правомірно нарахував суму транспортного податку.

Щодо висновків суду першої інстанції про виникнення обов'язку сплати цього податку у позивача з 2016р., з посиланням на те, що рішення сесії Харківської міської ради прийняте 21.01.2015р., тобто пізніше законодавчо встановленого строку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 4.1.9 ст. 4 Податкового кодексу України, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Принцип стабільності застосовується у разі внесення змін до елементів податків та зборів, а не при прийнятті нових податків.

Відповідно до п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до нього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що транспортний податок було встановлено Податковим кодексом України

Отже, транспортний засіб, який рахується за позивачем, є об'єктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган правомірно нарахував суму транспортного податку.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції з приводу того, що оскільки рішення Харківської міської ради прийняте 21 січня 2015 року та офіційно оприлюднене , то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, з огляду на те, що рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового Кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом правомірно та відповідає вимогам податкового законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення- рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до невірного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року підлягає скасуванню відповідно до вимог статті 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.ркова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. по справі № 820/9670/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 08.02.2016 р.