Ухвала суду № 55601703, 03.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3311/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Кодве" про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кодве", реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання установчих та реєстраційних документів недійсними з моменту їх реєстрації та припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що результатами письмового опитування ОСОБА_1, яка є засновником ТОВ "Кодве", встановлено, що вона немає ніякого відношення до товариства, реєстраційні документи не підписувала, жодних документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності не вела.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кодве" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить, що засновником є ОСОБА_1

Пояснення від 23.07.2015 року ОСОБА_1. свідчить, що вона ніякої фінансово-господарської та адміністративно-розпорядчої діяльності не виконувала, ніяких реєстраційних та установчих документів не складала та не підписувала. Ніякого відношення до ТОВ "Кодве" немає. В рамках яких слідчих дій ОСОБА_1 надавала пояснення слідчому податкової міліції позивач не зазначив.

Також з наданих до суду Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області пояснень від 21.09.2015 вбачається, що заборгованість перед бюджетом у ТОВ "Кодве" відсутня, останню податкову звітність з податку на прибуток ТОВ "Кодве" надавало 02.03.2015 року за податковий період 2014 року, ТОВ "Кодве" не є платником податку на додану вартість.

Колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог вмотивованим виходячи з наступного.

Відповідно пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звернення до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно статті 55-1 Господарського кодексу України, ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи-підприємця, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, зокрема є реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Висновок про наявність ознак фіктивності має ґрунтуватися на доведеному належними доказами факті передачі суб'єкта господарювання підставним особам або особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність (реалізовувати повноваження), однак зазначені висновка в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично було заявлено позовні вимоги за результатами дослідчої перевірки. Разом з тим адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності події злочину, а тому колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обставин, на яких ґрунтується апеляційна скарга, щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Кодве», оскільки позивачем не надано вирок по кримінальній справі, який би набрав законної сили, в якому було б вирішено питання, чи мало місце склад злочину в діях відповідача з метою прикриття незаконної діяльності.

Виходячи з зазначеного, судова колегія суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.3,4 ст.70 КАС України вважає не належним та не достатнім доказом порушення відповідачем закону пояснення ОСОБА_1, які остання давала не в рамках кримінальної справи працівникам податкової міліції з попередженням про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, ці пояснення були отримані працівниками ДПІ в результаті письмового опитування ОСОБА_1

Також, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено не невідповідність статуту ТОВ «Кодве» вимогам законодавства України, ні наявності порушень при здійсненні державної реєстрації ТОВ «Кодве», як реєструючим органом, так і з боку засновника, оскільки він особисто прийняв рішення щодо створення товариства та здійснив всі передбачені законодавством дії щодо реєстрації юридичної особи.

До того ж, діючим законодавством не передбачено обов'язок засновників безпосередньо здійснювати господарську діяльність, і вони можуть, згідно Статуту, уповноважити на це відповідний орган.

Крім того, слід зазначити, що позивачем не проводилась відповідна перевірка та не встановлено конкретних порушень ТОВ «Кодве» податкового законодавства в підтвердження протиправної мети створення підприємства.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягають норми законодавства, які діяли на час розгляду справи про припинення юридичної особи, у тому числі щодо порядку та підстав її припинення, а саме Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755 від 15.05.2003р., а також Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України в їх частині, що не суперечить вказаному Закону, з огляду на те, що він прийнятий і набрав чинності пізніше, ніж ГК і ЦК України, та є спеціальним законом у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі щодо порядку та підстав припинення.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» №755 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема були: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Даний перелік підстав припинення юридичної особи є вичерпним та розширеному трактуванню або тлумаченню не підлягає.

Апелянт не надав суду доказів існування будь-яких з перелічених вище встановлених Законом обставин, які б були б підставою для припинення юридичної особи.

Виходячи з вищезазначеного, заявлена позивачем вимога про припинення юридичної особи відповідає повноваженням державної податкової служби, однак, разом з тим, слід зазначити, що відповідачем може бути тільки юридична особа, а не її учасники (засновники), оскільки вони, в порядку встановленому законом та установчими документами, входять до складу вищого органу юридичної особи.

Відповідно до положень ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно зі ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що в них відсутні будь-які докази ухилення від сплати податків ТОВ «Кодве», а також не доведено фактів настання протиправних наслідків для третіх осіб.

Також, судова колегія зазначає, що позивачем не було виконано вимоги суду першої інстанції щодо зобов'язання надати інформацію про податкову та фінансову звітність ТОВ «Кодве», а також інформацію про наявність чи відсутність порушення органами податкової міліції кримінальної справи по факту створення ТОВ «Кодве», а також не доведено фактів настання протиправних наслідків для третіх осіб.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні позовним вимогам, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик