Ухвала суду № 55597389, 04.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 876/2584/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Полі-Продукт» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

08 січня 2014 року Приватне підприємство «Полі-Продукт» (далі - ПП «Полі-Продукт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002462210/6564 від 29.10.2013 року, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 135593 грн. за липень 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів України у Львівській області № 0002462210/6564 від 29.10.2013 року.

З таким судовим рішенням не погодилася ДПІ у Залізничному районі м. Львова, подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування відповідач зазначив, що ПП «Полі-Продукт» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) по декларації з ПДВ за липень 2013 року в сумі 135593 грн.

У судовому засіданні представник апелянта Шиба А.І. підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Представник позивача Копач Р.Ф. у судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги та пояснив, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Полі-Продукт», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 30203308 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Залізничному районі м. Львова з 18.11.1998 року.

ПП «Полі-Продукт» з 03.12.1998 року є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100002009 від 27.11.2006 року (№17728652 від 23.11.1998 року) (а.с.72-73).

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Полі-Продукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні р.24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Результати перевірки оформлено актом № 88/22-10/30203308 від 01.10.2013 р., яким встановлено порушення вимог п. 200.4. ст. 200, п. 200.6. ст. 200, п. 102.1, п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 135593,00 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002462210/6564 від 29.10.2013 року, яким ПП «Полі-Продукт» зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 135593 грн. за липень 2013 року. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Головне управління Міндоходів у Львівській області рішенням № 20216/10/10-8005/1118 від 26.12.2013 року залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 0002462210/6564 від 29.10.2013 року, а скаргу - без задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Згідно акту перевірки № 88/22-10/30203308 від 01.10.2013 р., сума 135593,00 грн., яка відображена в р. 24 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, сформована за рахунок придбання ПП «Полі-Продукт» в 2004 році та покращення (модернізації) основних засобів (бази відпочинку), розташованих на території с. Дубровиця Яворівського району Львівської області. Це підтверджується договорами купівлі-продажу, оборотно-сальдовими відомостями та матеріалами попередніх перевірок.

Згідно поданої ПП «Полі-Продукт» довідки № 9051597852 від 19.08.2013 року щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до Податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року) сума 135593,00 грн. складається із сум від'ємних значень, які виникли в таких звітних періодах: травень 2004 року - 17754 грн.; червень 2004 року - 1418 грн.; березень 2005 року - 612 грн.; вересень 2005 року - 240 грн.; грудень 2005 року - 340 грн.; березень 2006 року - 405 грн.; червень 2006 року - 2086 грн.; вересень 2006 року - 9563 грн.; грудень 2006 року - 15187 грн.; квітень 2007 року - 20000 грн.; травень 2007 року - 8421 грн.; вересень 2007 року - 22584 грн.; серпень 2008 року - 5823 грн.; вересень 2008 року - 16657 грн.; жовтень 2008 року - 14493 грн.

Отже, сума 135593,00 грн., відображена в р. 24 Податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, складається з таких, що виникли впродовж 2004 - 2008 років сум залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На момент формування «Полі-Продукт» податкового кредиту (2004 - 2008 роки) платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Положеннями підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Водночас, відповідно до пункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що при від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У разі прийняття платником податку самостійного рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, таке рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами статті 7 № 168/97-ВР.

Відповідно до вимог пункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР ПП «Полі-Продукт» на час формування податкового кредиту не мало права на отримання бюджетного відшкодування.

За таких обставин позивач у відповідності до положень підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР правомірно прийняв рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Починаючи з 2004 року ПП «Полі-Продукт» відображало в рядку 24 Податкової декларації з податку на додану вартість залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, сума якого періодично змінювалася. Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по Податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року становив 135593,00 грн.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що питання, пов'язані із формуванням та обліком ПП «Полі-Продукт» податкового кредиту, який виник у 2004 році, були досліджені працівниками ДПІ у Залізничному районі м. Львова при проведенні перевірки з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за травень 2011 року, тобто вже після набрання законної сили Податковим кодексом.

Згідно довідки №2419/23-2/30203308 від 12.09.2011 року, складеною за результатами позапланової виїзної документальної перевірки, перевіркою не встановлено порушень достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за травень 2011 року в сумі 137682,00 грн., та який був відображений ПП «Полі-Продукт» у рядку 24 Податкової декларації з податку на додану вартість.

За відсутності у податкового органу будь-яких зауважень до формування ПП «Полі-Продукт» податкового кредиту протягом 2004-2008 років та порядку його декларування (який з 2004 року не змінився), викладені у акті №88/22-10/30203308 від 01.10.2013 р. вірним є твердження суду першої інстанції про те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200, п. 200.6 ст. 200, п. 102.1, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 135593,00 грн., є безпідставними.

Відповідно п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що початок перебігу строку позовної давності чинне податкове законодавство пов'язує із поданням платником податку податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Оскільки ПП «Полі-Продукт» регулярно подавало податкову звітність. Несплачених грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, у нього не було, то відсутні передбачені пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу підстави для застосування строку позовної давності.

Пунктом 102.5. статті 102 Податкового кодексу встановлено граничний строк реалізації права платника податків щодо повернення надміру сплачених податків або їх відшкодування із бюджету у випадках, передбачених цим Кодексом. Платник податків може використати своє право шляхом подання у встановленому Податковим кодексом порядку заяви до контролюючого органу не пізніше 1095 календарного дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом, ПП «Полі-Продукт» не мав права на бюджетне відшкодування і з такою заявою до податкового органу не звертався в 2004, 2013 роках.

Вірним є твердження суду першої інстанції про те, що Закон України «Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України не містять жодних обмежень щодо права платника податку на зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

У зв'язку із поданням ПП «Полі-Продукт» в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки №88/22-10/30203308 від 01.10.2013 р. та скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення з вимогою про його скасування, ДПІ у Залізничному районі м. Львова згідно підпунктів 78.1.5., 78.1.8. пункту 78 статті 78 Податкового кодексу з 11.12.2013 по 17.11.2013 провело позапланову виїзну перевірку підприємства.

Висновок про порушення ПП «Полі-Продукт» пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу міститься у акті № 2672/22-10/30203308 від 24.12.2013 року, складеному за результатами такої перевірки. На підставі висновків акту № 2672/22-10/30203308 від 24.12.2013 року відповідач нового податкового повідомлення-рішення не приймав.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 року № 0002462210/6564 не містить відомостей про порушення ПП «Полі-Продукт» пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу.

Питання правомірності формування ПП «Полі-Продукт» податкового кредиту було предметом перевірки податковим органом, що підтверджується довідкою № 2419/23-2/30203308 від 12.09.2011 року. Податковим органом порушень при формуванні кредиту позивачем не встановлено.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі № 813/19/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст виготовлено 08 лютого 2016 року.