Постанова № 55597334, 03.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/21821/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нітеко" до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Нітеко» звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій щодо розгляду їх заяв від 17.08.2015 року № 12854125, № 12855865, № 12857704 у строк, що перевищує чотирнадцять робочих днів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2015 року позивач звернувся із заявами про державну реєстрацію права власності на складові частини об'єкта нерухомого майна. До заяв було дано усі передбачені законом документа, необхідні для проведення реєстраційних дій.

За результатами розгляду вищезазначених заяв державним реєстратором прав на нерухоме майно були прийнятті лише 22.09.2015 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання дій відповідача протиправними, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Державна реєстрація права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, проводиться у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів.

У даному випадку, орган державної реєстрації прав у день прийняття заяви про реєстрацію права власності за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Мін'юсту (п. 4 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб), що і було виконано, а тому дії Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо розгляду заяв про державну реєстрацію з пропуском встановленого законодавством строку є протиправними.

Разом з тим, колегія суддів приймає позицію апелянта щодо правомірності стягнення судового збору з Міністерства юстиції України, оскільки Департамент є лише структурним підрозділом у складі Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В даному випадку розпорядником бюджетних коштів буде Міністерство юстиції України, з якого і слід стягнути судові витрати.

Отже, судом першої інстанції невірно встановлено суб'єкт стягнення судових витрат. Тому постанова суду в цій частині підлягає зміні.

За ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України - задовольнити частково

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2015 року - змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини наступним чином:

«Стягнути судові витрати в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітеко» (код ЄДРПОУ 20074704) шляхом їх безспірного списання з рахунків Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань».

В решті - постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.