Ухвала суду № 55597295, 02.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/5569/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державного агентства автомобільних доріг України на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного агентства автомобільних доріг України, Комунального підприємства «Шляхове експлуатаційне управління Святошинського району м.Києва» про визнання бездіяльності протиправною,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2015 року у задоволенні заяви представника Державного агентства автомобільних доріг України про забезпечення доказів відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне агентство автомобільних доріг України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з мотивів порушення норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення доказів задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує існуванням ризику подальшого утруднення щодо отримання необхідних доказів та, як наслідок, неповного з'ясування обставин справи.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Клопотання апелянта щодо відкладення розгляду апеляційної скарги є необґрунтованим, не підтведженим належними та допустими доказами щодо неможливості участі у справі будь-кого з повноважних представників апелянта, а також враховуючи, що в силу ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, з огляду на надання апелянтом до суду апеляційної інстанції письмових пояснень по справі, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості здійснення апеляційного перегляду за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України, КП ШЕУ Святошинського району м.Києва, в якому просили визнати, що бездіяльність відповідачів та неналежне виконанням ними своїх обов'язків з контролю та утриманню ділянки дороги, де мало місце ДТП, були створені передумови, з причин якої сталось ДТП від 11 січня 2015 року на Гостомельському шосе з ОСОБА_3; визнати, що бездіяльність відповідачів стосовно не попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, були створені передумови, з причин якої сталось ДТП від 11 січня 2015 року на Гостомельському шосе з ОСОБА_3; визнати, що ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» не мав умов для безпечного руху на автодорозі 11 січня 2015 року на Гостомельскому шосе; визнати, що відповідачі, як уповноважені органи, відповідальні за стан доріг, підлягають адміністративній відповідальності за бездіяльність, що пов'язано з безпекою дорожнього руху автомобілів, стосовно подій, пов'язаних з ДТП, що сталося 11 січня 2015 року на Гостомельскому шосе за участю ОСОБА_3; визнати, що між наведеними порушеннями КП ШЕУ Святошинського району м.Києва та даним ДТП з ОСОБА_3 наявний прямий причинний зв'язок.

17 листопада 2015 року Державним агентством автомобільних доріг України до суду подано заяву в порядку ст.75 КАС України про забезпечення доказів, в якій останнє просило (з урахуванням уточнень) з метою забезпечення доказів:

- витребувати від Головного управління МВС України у м.Києві інформацію щодо передачі із обвинувальним актом до суду для подальшого судового розгляду кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (особа, якій оголошено підозру - ОСОБА_3.), а саме: найменування суду та дату передачі матеріалів кримінального провадження;

- витребувати від Оболонського районного суду м.Києва інформацію, чи перебуває на розгляді суду кримінальне провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (особа, якій оголошено підозру - ОСОБА_3.);

- витребувати від Оболонського районного суду м.Києва копії матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;

- витребувати від Оболонського районного суду м.Києва копії експертних висновків, отриманих на стадії досудового розслідування кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, які стосуються дослідження причин настання дорожньо-транспортної пригоди;

- витребувати від Оболонського районного суду м.Києва дані осіб, якими на стадії досудового розслідування або провадження в суді подано цивільні позови у межах кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а також осіб, які є потерпілими у даному кримінальному провадженні - П.І.Б. потерпілих та цивільних позивачів, їх поштові адреси.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення доказів, дійшов висновку щодо необґрунтованості заяви про забезпечення доказів у попередньому судовому засіданні, оскільки відповідачами не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому, а зміст вказаної заяви про забезпечення доказів вказує на клопотання особи, яка бере участь у справі, про витребування додаткових доказів.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до ч.1 ст.73 КАС України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Згідно ст.74 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

В силу вимог ч.1 ст.75 КАС України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Таким чином, заявник повинен довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або ускладненою. Суд не може здійснити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб'єкта доказування.

У своїй апеляційній скарзі Державне агентство автомобільних доріг України стверджує, що внаслідок відмови у задоволенні клопотання про забезпечення доказів існує ризик подальшого утруднення щодо отримання необхідних доказів, у зв'язку із можливим призначенням експертиз в межах досудового розслідування або на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Разом з тим, абстрактна можливість призначення експертизи в межах досудового розслідування або на стадії судового розгляду відповідного кримінального провадження не може бути належним обґрунтуванням заяви про забезпечення доказів. Апелянтом не наведено вагомих обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим.

У відповідності до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З поданих Державним агентством автомобільних доріг України заяви про забезпечення доказів та уточнення цієї заяви вбачається, що заявник просив з метою забезпечення доказів по справі, серед іншого, витребувати від ГУ МВС України у м.Києві інформацію щодо передачі із обвинувальним актом до суду для подальшого судового розгляду кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме: найменування суду та дату передачі матеріалів кримінального провадження; витребувати від Оболонського районного суду м.Києва інформацію, чи перебуває на розгляді суду кримінальне провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та дані осіб, якими на стадії досудового розслідування або провадження в суді подано цивільні позови у межах кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а також осіб, які є потерпілими у даному кримінальному провадженні - П.І.Б. потерпілих та цивільних позивачів, їх поштові адреси.

Разом з тим, така інформація, яку просить витребувати заявник, в розумінні ч.1 ст.69 КАС України не є доказами в адміністративному судочинстві, оскільки не містить даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не є письмовим або речовим доказом, який може бути витребуваний у відповідності до ст.74 КАС України під час забезпечення доказів.

Крім того, заява про забезпечення доказів шляхом витребування від Оболонського районного суду м.Києва копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та копій експертних висновків, отриманих на стадії досудового розслідування кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, які стосуються дослідження причин настання дорожньо-транспортної пригоди, не обґрунтована, не наведено доводів, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим в подальшому, а також не враховано, що експертні висновки та інші докази, отримані на стадії досудового розслідування кримінального провадження №12015100000000007 від 11 січня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, є доказами, в першу чергу, в зазначеному кримінальному провадженні.

Вимоги Державного агентства автомобільних доріг України, за своїм змістом, відповідають клопотанню особи, яка бере участь у справі, про витребування додаткових доказів, яке може бути заявлено в суді у відповідності до ст.49 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості заяви про забезпечення доказів, оскільки Державним агентством автомобільних доріг України не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 1218,00 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2015 року прийнята з дотриманням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державного агентства автомобільних доріг України - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державного агентства автомобільних доріг України в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 08 лютого 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.