Ухвала суду № 55595378, 09.02.2016, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/1023/15 Справа № 734/3549/15-ц

У Х В А Л А

іменем України

09 лютого 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Бузунко О.А.,

за участю секретаря Галюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Козелець цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рецензію на звіт про незалежну оцінку колісних транспортних засобів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області із скаргою на рецензію на звіт про незалежну оцінку колісних транспортних засобів, в якій просить суд призначити проведення незалежної експертизи рецензії на звіт з незалежної оцінки рухомого майна від 16.09.2015 року складений ОСОБА_2 свідоцтво оцінювача № НОМЕР_1 02.10.2004 року та звіту з незалежної оцінки рухомого майна від 28.07.2015 року складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 сертифікат субєкта оціночної діяльності № 16241/14 або незалежної оцінки майна, яке оцінювалось 28.07.2015 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3; визнати неправомірними та скасувати рецензію на звіт з незалежної оцінки рухомого майна від 16.09.2015 року складений ОСОБА_2 свідоцтво оцінювача № 2041 від 02.10.2004 року та скасувати звіт з незалежної оцінки рухомого майна від 28.07.2015 року складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 сертифікат субєкта оціночної діяльності № 16241/14; зобовязати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції у Чернігівській області призначити (залучити) іншого експерта, субєкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для проведення обєктивної оцінки майна, зазначеного у рецензії на звіт з незалежної оцінки рухомого майна від 16.09.2015 року складений ОСОБА_2 свідоцтво оцінювача № 2041 від 02.10.2004 року /а.с. 25-27/.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що Відділом ДВС Козелецького РУЮ проводиться виконання судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» (виконавче провадження 38433558) певної суми заборгованості. 15.10.2015 року він отримав супровідний лист від субєкта оскарження з додатком: копія рецензії на 3 арк. Постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким передбачено: у рецензії повинні зазначатися строк проведення рецензування і дата підписання рецензії; рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою. В рецензії зазначено, що вихідними даними є копії технічних паспортів та копії роздруківки з інтернет-видань про продаж аналогічних ТЗ. Рецензент робить висновок, що цих даних достатньо для здійснення оцінки. Огляд транспортного засобу проведено не було. З моменту проведення першої оцінки пройшло більше 6 місяців, тоді як повторна оцінка, яка була проведена 28.07.2015 року, мало чим відрізняється від попередньої. У рецензії зазначено, що транспортні засоби знаходяться в неробочому стані, не в комплекті, але транспортні засоби на дату оцінки та рецензування перебували в робочому стані, що може бути підтверджено відповідними документами на нерегулярні перевезення пасажирів, протоколами технічного огляду, страховими полісами тощо. На думку ОСОБА_1, звіт не може бути використаний при проведенні аукціону, так як визначена вартість та застосовані при визначенні вартості методи не відповідають вимогам закону. Оцінювачем та рецензентом не вжито належних дій для визначення реальної вартості майна, не досліджено ринку продажу подібного майна та застосовано при цьому порівняльний підхід. Таким чином, за відсутності достовірної інформації про ціни продажу аналогічного рухомого майна висновок не може вважатись достовірним, обєктивним та законним, тобто рецензія та звіт про оцінку майна не відповідають нормам закону.

В судові засідання ОСОБА_1 /боржник/, представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» /стягувач/, представник відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції ОСОБА_4, оцінювач ОСОБА_5, рецензент ОСОБА_2 не зявлялися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 38433558, боржником в якому є ОСОБА_1

В межах виконавчого провадження державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна від 06.06.2013 року, відповідно до якого було накладено арешт на колісні транспортні засоби: ПАЗ 32053, д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_6 3207.25 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_3; ГАЗ 322132-224, д.н.з. 00739ММ.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції ОСОБА_4 від 27 липня 2015 року у виконавчому провадженні № 38433558 експертом, субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання для визначення вартості майна у виконавчому провадженні призначено ОСОБА_3.

Згідно зі Звітом від 28 липня 2015 року про незалежну оцінку колісних транспортних засобів у кількості 3 одиниць, що належать ОСОБА_1 та зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, наданого субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 від 28.07.2015 року, ринкова вартість майна, отримана в результаті оцінки без ПДВ є наступною: 1) ОСОБА_6 ГАЗ 322132-224 СПГ 2002 р.в., д.н.з. 00739ММ, - 12360 грн.; 2) ОСОБА_6 3207.25 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, - 45610 грн.; 3) ОСОБА_6 ПАЗ 32053, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, - 66245 грн. /а.с. 38/.

В звязку з поданими запереченнями боржника проти оцінки майна постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції ОСОБА_4 від 31 серпня 2015 року у виконавчому провадженні № 38433558 експертом, субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання у виконавчому провадженні для здійснення письмового рецензування звіту від 28 липня 2015 року призначено ОСОБА_2.

Відповідно до Рецензії від 16 вересня 2015 року на Звіт про незалежну оцінку колісних транспортних засобів у кількості 3 одиниць, що належать ОСОБА_1 та зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2015 року встановлено наступне: ринкова вартість обєкта оцінки (без ПДВ) ОСОБА_6 ГАЗ 322132-224 СПГ 2002 р.в., д.н.з. 00739ММ 12360 грн.; автобус ОСОБА_6 3207.25 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 45610 грн.; автобус ПАЗ 32053, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 66245 грн.; звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Незважаючи на те, що закінчився шестимісячний термін з дня підписання субєктом оціночної діяльності звіту про оцінку колісного транспортного засобу, на який було надано рецензію, суд вважає за необхідне розглянути порушене скаржником питання, так як п. 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав» передбачено доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ч. 1). Відповідно до ч. 2 вказаної статті вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Оціночна діяльність може здійснюватися у формі рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна (ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Як вказано вище, 16 вересня 2015 року було складено Рецензію на Звіт про незалежну оцінку колісних транспортних засобів у кількості 3 одиниць, що належать ОСОБА_1 та зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, де зазначено, що в цілому Звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Як вбачається з вищевказаної Рецензії, оцінка виконана з частковим порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 за № 142/5/2092. Для визначення вартості застосовано порівняльний підхід. Недоліки: 1) термінологія понять, що застосовуються у звіті, не повною мірою відповідає термінології, визначеній у Національному стандарті № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», що затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440 та у «Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 за «142/5/2092; не обґрунтовані значення коефіцієнту К ринку регіону вказано; недостатньо обґрунтована поправка на торг у розмірі 10%.

Вирішуючи питання про відповідність звіту та рецензії нормам матеріального права, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав» визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.

У відповідності до п.п. 47, 48, 49 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки. Для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбувалися, можуть бути враховані. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Згідно з п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Аналіз оспорюваного звіту дає підстави стверджувати, що в ньому викладені всі позиції, які є необхідними для такого виду результату оцінки майна. Оцінка майна проведена з використанням порівняльного підходу, на підтвердження чого в звіті маються роздруківки з веб-сайту auto.ua, olx, rst.ua, flagma, prom.ua, bus-complex, Авто-Альянс щодо вартості аналогічних транспортних засобів та їх складових

Відповідно до п. 63, 64, 65, 66 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва. За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів. У рецензії повинні зазначатися: підстави проведення рецензування; повна назва звіту про оцінку майна, що був об'єктом рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження професійної оціночної діяльності; строк проведення рецензування і дата підписання рецензії; висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті); висновок про відповідність і правильність застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень; загальний висновок про достовірність оцінки майна. Рецензія може містити перелік аргументованих рецензентом зауважень до звіту про оцінку майна, у тому числі застереження про можливість впливу цих зауважень на достовірність оцінки майна.

Відповідно до п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Аналіз оспорюваної рецензії дає підстави суду стверджувати, що в ньому дотримані всі вимоги, які передбачені наведеними вище нормами матеріального права.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Твердження скаржника про те, що огляд транспортних засобів не проводився спростовується самим Звітом, в якому міститься інформація про технічний огляд колісних транспортних засобів /а. 3 Звіту/. Будь-яких доказів на підтвердження того, що огляд транспортних засобів при проведенні оцінки не проводився, крім тверджень скаржника, суду не надано.

Позивачем суду не було надано доказів, що інформація, якою користувався оцінювач ОСОБА_3 при складенні Звіту, не відповідала вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав».

Доводи скаржника про те, що з моменту проведення першої оцінки пройшло більше 6 місяців, тоді як повторна оцінка, проведена 28 липня 2015 року, мало чим відрізняється від попередньої, не може бути підставою для визнання неправомірним звіту субєкта оціночної діяльності про оцінку майна та рецензії на цей звіт, так як це не передбачено нормами діючого матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для визнання неправомірними та скасування рецензії на звіт та звіту з незалежної оцінки рухомого майна від 28 липня 2015 року, а відтак, не вбачає і необхідності призначення проведення незалежної експертизи рецензії на звіт та звіту, і покладення на державного виконавця обовязку призначити іншого експерта, субєкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для проведення обєктивної оцінки майна, тому приходить до висновку про необґрунтованість даної скарги та необхідності залишення її без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 11, 58 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 12, 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав», ст.ст. 60, 294, 383-387 ЦПК України, суд

ухвалив:

скаргу ОСОБА_1 на рецензію на Звіт з незалежної оцінки рухомого майна від 16 вересня 2015 року залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Бузунко