Рішення № 55593006, 03.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/2195/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Ільченко В. М.Номер провадження 22-ц/788/67/16 Суддя-доповідач - Ткачук С. С. Категорія - 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Гагіна М. В. , Рибалки В. Г.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 листопада 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка», третя особа - головний лікар комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_5, про визнання наказу незаконним,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом ОСОБА_3, просила суд визнати наказ головного лікаря комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» (далі - КЗ «ОМСП») № 55-с від 22.06.2015 року про винесення їй догани незаконним.

Свої вимоги мотивує тим, що підстави для винесення догани зазначені в наказі не відповідають дійсності, а наказ виданий без наявності проступку чи факту порушення трудової дисципліни.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.11.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивача, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом не взято до уваги те, що в посадовій інструкції головного бухгалтера не має обов'язків по нарахуванню заробітної плати, в той же час такий обов'язок, згідно посадової інструкції, покладено на бухгалтера ОСОБА_6, тому саме вона нарахувала собі аванс в розмірі 164 грн. Посилання суду на те, що нарахування авансу бухгалтеру ОСОБА_6 відбулося без погодження з адміністрацією є безпідставним, оскільки відомість була підписана головним лікарем закладу.

Також зазначає, що 29.05.2015 року заклад був безпідставно закритий о 17.00 годині, оскільки наказ про скорочений робочий день не виносився, а про залишення після 17.00 години позивача для усунення недоліків допущених бухгалтером ОСОБА_6, головний лікар ОСОБА_5 була поставлена до відома, а вже о 17.40 годині ОСОБА_3 перебувала у Держказначействі, про що підтвердили його працівники, тому згідно графіка роботи закладу, після офіційного закінчення робочого дня позивач не перебувала у приміщенні закладу.

Крім того ставить під сумнів показання свідків, допитаних у судовому засіданні, та їх об'єктивну оцінку судом.

В судовому засіданні позивач і її представник доводи апеляційної скарги підтримали і просили задовольнити. Позивач пояснила, що за усіма випадками порушення нею трудової дисципліни, за які її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, від неї пояснення не відбиралися, але 02.06.2015р. вона писала докладну на ім'я попереднього головного лікаря з приводу вилучення диску з комп'ютера, закріпленого за головним бухгалтером.

Представник відповідача та головний лікар в судове засідання не з'явилися, але про час та місце проведення судового засідання були письмово повідомлені завчасно листом апеляційного суду від 13.01.2016., де крім повідомлення про час та місце проведення судового розгляду, від медичної установи були запрошені документи. Головним лікарем на виконання цього листа до апеляційного суду була направлена лише частина документів.

Відповідно до ст.305 ЦПК України, апеляційний суд визнав належне повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що визнав доведення фактів порушення нею трудової дисципліни, від надання пояснень по цім фактам вона відмовилася, про що свідчать складений на підприємстві 04.06.2015р. акт за підписами трьох працівників медичного закладу.

Але колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, до яких суд прийшов передчасно без з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення, та порушив норми матеріального та процесуального права при ухваленні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що з 26.04.2006 року ОСОБА_3 працює на посаді головного бухгалтера в комунальному закладі «Охтирська міська стоматологічна поліклініка».

ЇЇ трудові обов'язки визначені посадовою інструкцією головного бухгалтера бухгалтерії КП ««Охтирська міська стоматологічна поліклініка», затверджені у 2006 році, і одночасно також передбачає межі її відповідальності. Головний бухгалтер має право на щорічну додаткову відпустку відповідно до законодавства.

Так, в розділі 11 цієї посадової інструкції викладені зобов'язання головного бухгалтера, до яких виконання роботи по нарахуванню заробітної не належить.

Згідно посадової інструкції бухгалтера бухгалтерії медичного закладу, яка підписана бухгалтером ОСОБА_6, обов'язки щодо правильності підготовки та обробки документів по заробітній платі, покладені саме на цього працівника.

Наказом № 55-с від 22.06.2015 року ОСОБА_3, на підставі ст. 139 КЗпП України, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків та недотримання вимог законодавства.

Як зазначено в наказі, за травень 2015 року головним бухгалтером ОСОБА_3 прийнято самостійне рішення про авансування зарплати бухгалтеру ОСОБА_6 в розмірі 164,08 грн. Вказаними діями ОСОБА_3 порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Крім того, 29.05.2015 року ОСОБА_3 взяла ключі від стоматологічної поліклініки у медичної сестри ОСОБА_7 без дозволу та погодження керівництва установи прийняла рішення залишитися у закладі в неробочий час, після цього увечері 29.05.2015 року невідомими особами було скоєно проникнення в приміщення закладу, про що повідомлено правоохоронні органи.

Також, 02.06.2015 року в кабінеті інспектора кадрів стоматологічної поліклініки ОСОБА_3 тривалий час (близько 20 хв.) на підвищеному тоні вимагала від інспектора кадрів ОСОБА_8 електронну пошту, яка надійшла на ім'я головного лікаря, при цьому виривала з рук «мишку» та мобільний телефон, застосовувала фізичну силу. В результаті дій ОСОБА_3 ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді гематоми та подряпин. Крики ОСОБА_3 чула значна кількість працівників установи та відвідувачів, що негативно вплинуло на ділову репутацію стоматологічної поліклініки та її імідж.

Своїми діями ОСОБА_3 порушила вимоги ст. 139 КЗпП України, згідно з вимогами якої працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (а.с. 3).

До прийняття цього наказу на підприємстві 04.06.2015 року відбулося спільне засідання колективу та адміністрації КЗ «ОМСП» по обговоренню питання професійної діяльності та ставлення до колективу головного бухгалтера ОСОБА_3 За результатами проведення зборів постановили, у зв'язку з численними порушеннями у роботі головного бухгалтера ОСОБА_3, винести догану, про що складено протокол №5.

Предметом обговорення колективу були факти у зв'язку з неправильним нарахуванням головним бухгалтером авансу робітникам КЗ «ОСМП», про її залишення на робочому місці 29.05.2015 року після закінчення робочого часу; грубої поведінки головного бухгалтера з інспектором відділу кадрів з ОСОБА_8 (а.с. 46).

Як зазначено у цьому протоколі, ОСОБА_3 була присутня на зборах, надала пояснювання тільки з приводу неправильності нарахування заробітної плати бухгалтеру ОСОБА_9, по іншим випадкам від відповіді відмовилась, але попросила вибачення у ОСОБА_8

04 та 24 червня 2015р. було складено акти про відмову позивача від надання письмових пояснень за трьома випадками, за які їх була оголошена догана, та від ознайомлення від наказу про застосування до нею дисциплінарного стягнення.

На аркуші справи 42 представлена копія заяви ОСОБА_8 від 02.06.2015р. написана на ім'я головного лікаря, де остання вказує на неетичні дії головного бухгалтера ОСОБА_3. по відношенню до неї, а саме, виривала з її рук комп'ютерну «мишку», мобільний телефон, через що завдала їй гематому на правій руці та подряпини. У заяві ОСОБА_10 вказує, що свідками цих подій були робітники лікарні ОСОБА_11, яка підтвердила в суді викладені нею обставини, та ОСОБА_12, які в судовому засіданні не були опитані в якості свідка.

Реєстрації даної заява, як вхідного документу лікарні, не відбувалось.

Опитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 обставини викладені нею у заяві підтвердила.

З представленої копії листа амбулаторної карки (без зазначення ім'я хворого) вбачається, що 03.08.2015 лікарем-хірургом зроблено запис щодо скарги про наявність садна в області правого плеча, без зазначення обставин її виникнення.

Відповідно до відповіді т.в.о. начальника ОСОБА_13 УМВС України в Сумській області від 08.06.2015р. на ім'я ОСОБА_8 за її заявою була проведена перевірка, матеріали якої направлено до архіву ОСОБА_13 З ОСОБА_3 проведено профілактична бесіда. Роз'яснено право оскарження рішення.

За повідомленням т.в.о. начальника ОСОБА_13 УМВС України в Сумській області представити апеляційному суду матеріали перевірки заяви ОСОБА_8 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не мають можливості через їх відсутність.

Колективним договором на 2015-2017 роки, схваленого на конференції колективу медичного закладу, зареєстрованого 05.06.2015р., реєстраційний номер 19, який укладено між адміністрацією та профспілковим комітетом працівників охорони здоров'я КЗ«Охтирська міська стоматологічна поліклініка», у розділі IV «Трудові відносини, режим праці та відпочинок» передбачено, що режим робочого часу витримується згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку , встановлено п'ятиденний робочий тиждень з тривалістю робочого часу 40 год. на тиждень та з двома вихідними днями: субота та неділя. Скорочувати на одну годину тривалість робочого часу напередодні святкових і неробочих днів. Згідно додатку 7 до цього колдоговору головний бухгалтер має право на додаткову відпустку за ненормований робочий час, згідно переліку складеного відповідно до штатного розкладу стоматполіклініки. До переліку включені посади працівників, міра праці яких визначається не тільки виконанням тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків та обсягом виконаних робіт.

Представленими Правилами внутрішнього розпорядку для працівників КЗ «ОМСП»(далі Правила), затвердженими зборами трудового колективу №3 від 03.06.2015р., визначено: режим робочого часу для бухгалтерії з 8 год.до16.30год., а всього з медичного закладу у дві зміни з 8 год. до 18 год; основні права та обов'язки працівників, відповідальність працівників за порушення Правил.

Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_14, заступник голови профспілки медичного закладу, свідчила, що під час проведення загальних зборів 04.06.2015р. позивач на цих зборах пояснювала, що підвищувала голос на ОСОБА_8, застосовував до нею фізичну силу. Але її пояснення суперечать змісту витягу з протоколу №5 від 04.06.2015р. представленого в якості доказу відповідачем, де як вже зазначалось вище, вказується про відмову її відповісти по обставинам, які відбулись 29 травня та 02 червня 2015 року.

В судовому засіданні апеляційного суду, позивач заперечила про визнання нею завдання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, але дійсно вибачилась перед нею за підвищення голосу під час її спілкування з нею.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, в порушення статей 212,213,214 ЦПК України не надав належної оцінки доказам представленим відповідачем, а саме, посадовій інструкції головного бухгалтера, яка передбачила відповідальності цієї посадової особи: у разі неправильності ведення бухгалтерського звіту, наслідком чого явилось запущеність і перекручення в бухгалтерському звіті; несвоєчасне і неправильне вивірення операцій по розрахунковому і інших рахунках в банках, розрахунках з дебіторами та кредиторами; порушення списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості та інших залишків.

Обов'язки дотримання умов праці працівників медичного закладу, правильність та своєчасність нарахування заробітної плати покладено в обов'язки бухгалтера.

Щодо залишення позивача в приміщенні установи після закінчення робочого часу 29.05.2015, суд не звернув уваги, що представлені відповідачем нормативні акти, ухвалені в установі відповідно до КЗпП: колдоговір та Правила, прийняті вже після настання подій за які позивач була пригнута до дисциплінарної відповідальності, а тому їх положення не можна застосовувати при вирішення питання про порушення трудової дисципліни позивачем.

Окрім того, опитаний в суді свідок ОСОБА_14 підтвердила, що позивач пояснювала своє затримання невиконанням роботи.

Факт встановлення головному бухгалтеру ненормованого робочого дня при режимі роботи установи з 8 год. до 18 год. станом на 29.05.2015р. та відсутність на цей день наказу про скорочення робочого часу доведено під час розгляду судом першої інстанції, а доводи про те, що в п'ятницю 29.05.2015р. робочий час скоротився через свято, суперечать нормі ч.1 ст.53 КЗпП, яка передбачає, що робочий час скорочується на одну годину на передодні свята. Релігійне свято Трійця у 2015 році відбулось 31 травня.

Як зазначено в оскарженому наказі №55-с, ОСОБА_15 порушила вимоги ст. 139 КЗпП України, згідно вимогам якої працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладеного трудовий договір.

За приписами статей 140,142,149 цього Кодексу забезпечення трудової дисципліни здійснюється шляхом створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Незважаючи на відбуття події 02.06.2015р., суд першої інстанції визнаючи порушення з боку позивача трудової дисципліни фактично на підставі показань свідків, поза його увагою залишились не з'ясовані питання врегулювання в медичному закладі трудового розпорядку, оскільки, як вже зазначав апеляційний суд, представлені відповідачем нормативні-правові акти, ухвалені в установі відповідно до КЗпП: колдоговір та Правила, прийняті вже після настання подій за які позивач була пригнута до дисциплінарної відповідальності, а тому їх положення не можна застосовувати при вирішенні питання про порушення трудової дисципліни позивачем.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки не доведено про порушення позивачем своїх функціональних обов'язків передбачених посадовою інструкцією, за які головний бухгалтер несе відповідальність, а порядок трудової дисципліни не був врегульований в установі нормативно-правовими актами, які б регулювали цей трудовий порядок, притягнення позивача до дисциплінарного стягнення відбулось без дотримання положень статей глави 5 КЗпП України.

Представлені відповідачем акти відмови позивача від надання пояснень, не є переконливими доказами, які б свідчили про її відмову дати такі пояснення, як цього вимагає ч.1 ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення до робітника, оскільки згідно представленого витягу з протоколу спільного засідання колективу позивач була присутня на цих зборах і частково відповідала на запитання.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому приймаються до уваги, у зв'язку з чим колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове, яким задовольняє позов і скасовує наказ головного лікаря комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» від 22.06.2015р. № 55-С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.».

На підставі ст. 88 ЦПК України через задоволення апеляційної скарги, фактично понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в 267 грн. 96 коп. відшкодовуються за рахунок комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка».

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314,316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 листопада 2015 року скасувати.

Позов задовольнити.

Наказ головного лікаря комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» від 22.06.2015р. № 55-С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.» скасувати.

Стягнути з комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» на корись ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 267 грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: