Ухвала суду № 55584462, 08.02.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/14/2016

130/2225/15-к

У Х В А Л А

08.02.2016 р.

Жмеринський мівськрайонний суда Вінницької обл\асті

в складі: головуючого - судді Верніка В.М.,

при секретарі: - Росовській О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020080000048 від 01.02.2014 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Березань Київської області, мешканця АДРЕСА_1 з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судомого,

- за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

із участю сторін: - прокурора Хорошуна М.Я.,

- обвинуваченого ОСОБА_2,

- захисника: адвоката ОСОБА_3,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні ним в період з 01.02.2014 року по 03.04.2015 року крадіжок майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в АДРЕСА_1, а також упродовж терміну з 27.12.2014 року по 17.03.2015 року - відповідно крадіжок майна потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16, в с.Верхівка Барського району Вінницької області.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 10.04.2015 року в межах даного кримінального провадження відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який послідовно продовжений ухвалами Барського районного суду Вінницької області від 20.05.2015 року, від 03.06.2015 року, від 02.07.2015 року, від 15.07.2015 року та наразі ухвалами Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.08.2015 року, від 06.10.2015 року, від 11.12.2015 року, зокрема, згідно останньої строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено до 15.02.2016 року, що на разі потребує відповідного вирішення до його спливу.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу та продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити термін тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на два місяці, посилаючись на подальшу тривалість попередньо визначених ризиків та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі встановлення його винуватості.

Обвинувачений та його захисник проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили, заперечивши також можливість внесення обраного у виді альтернативного запобіжного заходу розміру застави. Просили обрати ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на наявність у обвинуваченого сім'ї та визначеного місця постійного проживання, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність підстав невиконання ним процесуальних обов'язків та інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України, піддали власному сумніву вагомість наразі досліджених судом доказів стосовно доведеності винуватості ОСОБА_2

Заслухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши матеріали судового провадження суд доходить наступного.

В ухвалі Барського районного суду Вінницької області від 10.04.2015 року при обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та рештою вказаних судових рішень, включно із ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09.06.2015 року, при продовженні йому даного виду запобіжного заходу враховано наявність ризиків того, що обвинувачений з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду, так як за місцем його постійного проживання в АДРЕСА_1 він мешкає без реєстрації, будучи зареєстрованим за місцем проживання своїх батьків у м.Березань Київської області; існування реальної можливості знищення ним, схову або спотворення будь-якої з речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; загрози його незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що за перебігом судового розгляду певною мірою змінилися обставини застережених ризиків, з яких фактично відпали поредньо враховувані ризики, пов'язаний з можливістю знищення ОСОБА_2, схову або спотворення ним будь-якої з речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; загрози його незаконного впливу на потерпілих та свідків, з огляду на перебування відповідних доказів кримінального проваджененя у повному розпорядженні сторони обвинувачення, а також проведення безпосереднього допиту в судовому засіданні переважної більшості потерпілих та свідків обвинувачення й усіх свідків захисту, за обставин чого потреба та можливість вчинення обвинуваченим будь-яких дій в межах даних ризиків в теперішній час не є очевидною.

Суд враховує також, що строк фактичного тримання під вартою обвинуваченого вже сягає 10 місяців поспіль, разом з тим, даний термін не становить розумних строків розгляду справи судом, якому вочевидь не сприяє триваюча невизначеність сторони обвинувачення із фактичною потребою допиту усіх первісно заявлених ними свідків, значна частина з яких під час допиту в ході судового розгляду не повідомили жодних вагомих фактів щодо висунутого ОСОБА_17 обвинувачення, а надто незабезпечення стороною обвинувачення своєчасного представлення доказів обвинувачення, до відповідного виду яких віднесено також допит свідків, незважаючи на відповідне сприяння судом стосовно здійснення їх виклику судовими повістками та постановлення ухвал про привід свідків, неодноразове невиконання яких мало місце без наведення поважних причин.

За таких обставин, суд не вважає доведеним прокурором необхідності застосування щодо обвинуваченого виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою задля запобігання решті первісно окреслених ризиків, та визнає достатньою можливість їх запобігання при застосуванні стосовно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово із покладенням на нього певних обов'язків, передусім, носити електронний засіб котролю, а тому з підстав зазначеної недоведеності передбаченої законом обов'язкової умови клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає відхиленню судом.

Натомість на підставі наведеного викладеного враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_2, його вік, характер та обсяг висунутого звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватості, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений, може переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто з огляду на подальшу тривалість частини ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також за наявності пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, що на даному етапі судового розгляду формально є обгрунтованим, суд визначає можливим в межах клопотання сторони захисту змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на інший більш м'який, а саме: на домашній арешт, визнаючи його встановлення судом на відповідний строк достатнім для запобігання відповідних ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.176, 181, 183, 193-196, 202, 205, 314, 331, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.

Клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу останньому на більш м'який - задоволити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, застосований ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 10.04.2015 року, у виді тримання під вартою замінити на домашній арешт, заборонивши ОСОБА_2 цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов'язки:

- цілодобово носити електронний засіб контролю;

- прибувати до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області за першою вимогою.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно яких працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати засоби контролю.

У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст.202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_2 негайно доставити до місця його проживання по АДРЕСА_1 де звільнити з-під варти.

Строк дії ухвали в частині застосування домашнього арешту та вказаних обов'язків - до 08.04.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає невідкладному врученню обвинуваченому та негайному виконанню після її проголошення.

Суддя Вернік В.М.