Ухвала суду № 55584229, 03.02.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/210/16

ун. № 759/5267/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Лук'яненко Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

03 лютого 2015 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про забезпечення позову та просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на все нерухоме майно відповідача, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ч.2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом в провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На даний час між сторонами наявний спір про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Отже, у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суддя вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити представник позивача, є співмірними із заявленими позивачем вимогами, а тому приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління державної казначейської служби України у Київській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Накласти арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3, РНОКГІП: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.. паспорт серія НОМЕР_2 адреса : АДРЕСА_1 і встановити йому заборону на відчуження всього нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності.

Копію ухвали надіслати для виконання Державній Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15), Державній Реєстраційній службі Головного управління юстиції у Київській області ( 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2), Державному кадастровому реєстратору

Головного управління Держземагенства у м. Києві (02081, м. Київ, Дніпровська набережна, 19 Б) та Державному кадастровому реєстратору Головного управління Держземагенства у Київській області (м. Київ, вул. Серпова, 3/14, 03115).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Дана ухвала відповідно до Закону України „Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Лук'яненко Л.М.