Ухвала суду № 55584064, 09.02.2016, Святошинський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 2-п/759/29/16

ун. № 759/5073/15-ц

09 лютого 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02.07.2015 року у цивільній справі пр.№2/759/3222/15 (ун.№759/5073/15-ц) за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 22.12.2015 року звернувся до суду з заявою перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02.07.2015 року у цивільній справі пр.№2/759/3222/15 (ун.№759/5073/15-ц) за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Зазначену заяву заявник обґрунтував тим, що він не був повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи, та на його думку судом не в повній мірі з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

У судове засідання 18.01.2016 року та 09.02.2016 року, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, оскільки неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.1 ст. 231 ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без участі заявника.

У судовому засіданні 18.01.2016 року та 09.02.2015 року ОСОБА_2 заперечувала щодо наявності підстав для задоволення заяви.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зазначені норми дозволяють зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що б його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Верховний Суд України 01.05.2007 року у Листі-Узагальненні «Практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» також зробив аналогічний висновок - правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02.07.2015 року у цивільній справі пр.№2/759/3222/15 (ун.№759/5073/15-ц) позов ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ПІН: НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ПІН: НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ПІН: НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати по справі в сумі 243,60 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; "Судовий збір", Святошинський р/с, 02896733 (а.с. 26-28).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_1 підчас розгляду вищезазначеної справи в судові засідання двічі поспіль не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд у відповідності до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України розглянув справу у його відсутності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримiнального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини була подана до суду 30.03.2015 року, станом на 02.07.2015 року відповідач жодного разу не прибув у судове засідання, хоча судові повістки відсилались на адресу відповідача. Таким чином, суд при ухваленні рішення дійшов висновку про недобросовісне користування відповідачем своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи, а відтак, зважаючи на чергову неявку в судове засідання, вирішив справу у його відсутності.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду судом заяви про перегляд заочного рішення суду, заявником не надано жодних належних доказів, на які він посилається, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також відомостей щодо неналежного його повідомлення про виклик до суду. Відтак, суд не вбачає підстав для перегляду ухваленого у справі заочного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228-232 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02.07.2015 року у цивільній справі пр.№2/759/3222/15 (ун.№759/5073/15-ц) за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя А.Ключник