пр. № 1-кп/759/131/16
ун. № 759/18983/13-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Бандури І.С.,
при секретарі: Поморянській О.М.,
сторони кримінального провадження: прокурор Амельченко В.В., захисники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачені: ОСОБА_3, ОСОБА_4; провівши в приміщені суду судове засідання в м. Києві по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та стосовно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та стосовно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, захисником обвинуваченого ОСОБА_3-адвокатом ОСОБА_1 було заявлено клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання.
Захисник ОСОБА_1, якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3, мотивував вказане клопотання тим, що ОСОБА_3 тривалий час перебуває під вартою, хворіє, має на утриманні матір з незадовільним станом здоров'я, дядько ОСОБА_3-ОСОБА_5 має постійне місце проживання в Київській області, відтак ОСОБА_3, живучи у дядька ОСОБА_5, не ухилятиметься від виконання своїх процесуальних обов'язків, оскільки матиме місце проживання та стороною обвинувачення, на його думку, не наведено достатніх даних, які б свідчили про вплив на свідків, потерпілих, або про ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявний ризик його переховування від суду, а також впливу на свідків та потерпілих.
Захисник ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_4, підтримали думку захисника ОСОБА_1 та просили задовольнити заявлене ним клопотання.
Заслухавши думку сторін, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
На даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3, опинившись на волі, може перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних насильницьких дій, в яких він підозрюється і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців подій, зокрема потерпілих. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання судом винуватим, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину відповідно до ст. 12 КК України.
Оскільки клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу не можна визнати таким, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне вказане клопотання залишити без задоволення.
За сукупності таких обставин, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, дані про його особу, сімейний стан, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується обвинувачення щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства, суд, вважаючи за необхідне продовжити тримання під вартою обвинуваченого, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.
За сукупності таких обставин, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, дані про його особу, сімейний стан, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.
З огляду на викладене та, керуючись статтями 177, ч. 4 ст. 183, 197, 331, 369 КПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити.
Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 8 квітня 2016 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Судове рішення № 55584053, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 09.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/18983/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: