Ухвала суду № 55583556, 22.01.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2667/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурора Дяченка О.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваної ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Дяченка О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області, громадянки України, із вищою освітою, не судимої, яка займає посаду начальника ГУ ДМС України в м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що займаючи посаду начальника ГУ Державної міграційної служби України в м. Києві, діючи умисно, 21.01.2016р. близько 13 год 40 хв, знаходячись у кафе-ресторані «Спотикач» за адресою: вул. Володимирська, 16, м. Києва, надала службовій особі, яка займає відповідальне становище, директору Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України ОСОБА_6, неправомірну вигоду у розмірі 5000 доларів США, яка згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, на день передачі такої вигоди склала 123300 грн, за позитивне вирішення питання щодо визнання біженцем громадянина Російської Федерації ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Дяченко О.О. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, так як згідно вимог ст. 75 КК України забороняється звільнення особи від відбування покарання з випробуванням за корупційний злочин, остання може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне провадження, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Одночасно в клопотанні прокурор зазначив про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного у розмірі однієї тисячі розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 1378000 гррн.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, який підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні, пояснення підозрюваної ОСОБА_4 та її захисників, які просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, посилаючись на необґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, позитивні характеризуючи дані про її особу, її матеріальний стан, пов'язаний із отриманням доходу тільки від заробітної плати, середній розмір якої становить до 6 тис.грн на місяць, а також відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження № 42015110000000445 від 24.09.2015 за підозрою ОСОБА_4 у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

21.01.2016 о 13 год 44 хв після передачі грошових коштів ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.01.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме: заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4, протоколами допитів ОСОБА_6, матеріалами за результатами проведення НСРД.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання захисників на необґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри слідчим суддею до уваги не приймається.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, в тому числі шляхом впливу на можливих свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилання органу досудового розслідування на те, що ОСОБА_4 в майбутньому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, є передчасним та таким, що не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, з конфіскацією майна, також наявні наведені вище ризики, які передбачені п.п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як особа ОСОБА_4 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з вищою освітою, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, матеріально утримує двох повнолітніх дітей, які є студентами денного та заочного відділення вищих навчальних закладів.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваної, слідчий суддя на виконання зазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміноване кримінальне правопорушення, конкретні обставини вчинення злочину, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Позитивні характеристики підозрюваної, на що посилалися захисники, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд обирає ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4, позитивні дані про її особу та великий розмір неправомірної вигоди, яка є предметом злочинних дій, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 500 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 689 000,00 грн, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити підозрюваній, як альтернативу застосованому щодо неї запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу розмір якої перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюванї альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління прокуратури Київської області та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматися від спілкування із особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9, свідком ОСОБА_6 та іншими свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- утриматися від спілкування із співробітниками ГУ ДМС України в м. Києві, з ОСОБА_10, ОСОБА_11;

- не відвідувати адміністративне приміщення ГУ ДМС України в м. Києві;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, ст. 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області Дяченка О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 березня 2016р.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання з 21.01.2016р. з 13 год 44 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в розмірі 500 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 689 000,00 (шістсот вісімдесят дев'ять тисяч) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління прокуратури Київської області та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматися від спілкування із особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9, свідком ОСОБА_6 та іншими свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- утриматися від спілкування із співробітниками ГУ ДМС України в м. Києві, з ОСОБА_10, ОСОБА_11;

- не відвідувати адміністративне приміщення ГУ ДМС України в м. Києві;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити двохмісячний строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Визначити строк дії ухвали до 21 березня 2016 року.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідче управління Прокуратури Київської області та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко