Рішення № 55580665, 08.02.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4749/15-ц

Номер провадження 2/629/142/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шевцова О.А.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що 11 серпня 2014 року між ПрАТ СК «ВУСО» та ОСОБА_3 був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2890771. 18 березня 2015 року, о 00 годин 50 хвилин, в м. Харків, по вул. Сумській пл. Театральна, мала місце дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Mazda 626 Wagon, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. Внаслідок пригоди автомобілі зазнали механічних ушкоджень. 29 квітня 2015 року Київським районним судом м. Харкова винесено постанову, якою відповідача визнано винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді. Позивачем 25 травня 2015 року була здійснена виплата страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_4 у розмірі 30884,70 грн.

18 березня 2015 року аварійним комісаром було встановлено, що транспортний засіб Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 використовується як таксі. У звязку із тим, що відповідно до п. 8 договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № № АІ/2890771 передбачено, що забезпечений транспортний засіб не використовується як таксі, позивач просить суд стягнути з відповідача по справі 50 відсотків суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 15442,35 грн. та судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі та просить винести рішення на підставі наданих доказів. Крім цього просить в разі неявки відповідача по справі ухвалити заочне рішення (а.с. 33).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі, що відповідає положеннямст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Статтею 38-1.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) передбачено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобовязана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 7.1 Закону передбачено, що розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Відповідно до ст. 7.2 Закону, розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

З матеріалів справи вбачається, що 11 серпня 2014 року між приватним акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_3 був укладений договір страхування транспортних засобів № АІ/2890771. Забезпеченим транспортним засобом за цим Договором є автомобіль Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_3. Пункт 8 даного договору містить відмітку про те, що транспортний засіб не використовується як таксі. Згідно з копією полісу № АІ/3698261 (а.с. 6), даний поліс є дублікатом замість втраченого АІ/2890771.

Копіями довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 59822379 (а.с. 12) та постанови Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2015 року (а.с. 13) підтверджується, що 18.03.2015 року о 00 годин 50 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Mazda 626 Wagon, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді визнано водія ОСОБА_2.

18 березня 2015 року співробітником ПАТ СК «ВУСО» складено акт виїзду на місце події (а.с. 8), яким зафіксовано у графі «дополнительная информания» використання забезпеченого транспортного засобу в якості таксі. Даний акт підписано співробітником ПАТ СК «ВУСО», відповідачем та ОСОБА_4

У письмових поясненнях ОСОБА_4 (а.с. 10) зазначено, що на момент зіткнення, на автомобілі Daewoo була «шашка» таксі, в машині перебували пасажири. Водій після зіткнення убрав «шашку» таксі.

На підставі протоколу огляду транспортного засобу від 20.03.2015 року (а.с. 14-15), розрахунку № 268 вартості технічно справних складових частин транспортного засобу (а.с. 16-18), ремонтної калькуляції 8146 від 24.04.2015 року (а.с. 19-20) було визначено вартість ремонту автомобіля Mazda, державний номерний знак НОМЕР_2 та вартість технічно справних складових частин даного автомобіля.

Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 (а.с. 9), позивачем дорожньо-транспортна пригода від 18.03.2015 року кваліфікована як страховий випадок та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 30884,70 грн, що підтверджується копією страхового акту № 1513-24 від 25.05.2015 року (а.с. 22). Копією платіжного доручення від 25.05.2015 року підтверджується факт сплати позивачем страхового відшкодування в сумі 30884,70 грн на користь ОСОБА_4 за полісом № АІ/2890771 від 12.08.2014 року.

Оцінюючи наявні у справі докази суд приходить до висновку, що позивачем надані суду докази які вказують на використання відповідачем транспортного засобу для перевезення пасажирів. На це вказує та обставина, що на момент зіткнення транспортних засобів, на даху автомобіля під керуванням відповідача було встановлено спеціальний розпізнавальний ліхтар («шашка»), який є зовнішньою ознакою таксі відповідно до визначення наведеного у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що використання відповідачем автомобіля в якості таксі, дає право позивачу, при укладенні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, використовувати підвищений коефіцієнт сфери дії полісу (К3), у звязку із чим суд вважає, що позивач здійснив страхове відшкодування за шкоду, яка завдана відповідачем третій особі під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування № АІ/2890771 від 12.08.2014 року. Таким чином позивач має право на отримання від відповідача компенсації в розмірі 50 відсотків від суми сплаченого страхового відшкодування, що складає 15442,35 грн ((30884,70 грн * 50) / 100 = 15442,35 грн).

З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України, через задоволення позовних вимог, з відповідача також підлягають стягненню судові витрати в сумі 1218,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7.1, 7.2, 38-1.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4, на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», адреса: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, п/р 26506000000761 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 31650052, суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 15442,35 грн (пятнадцять тисяч чотириста сорок дві грн 35 коп.).

Стягнути зі ОСОБА_2, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», адреса: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, п/р 26506000000761 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 31650052, судовий збір у розмірі 1218,00 грн (одна тисяча двісті вісімнадцять грн 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Лозівським міськрайонний судом Харківської області, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.А.Шевцов