Рішення № 55579760, 09.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Бондаренко Н.В., Шеремет А.М.,

секретаря судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_1, орган опіки та піклування - Бугаївська сільська рада Радивилівського району - про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених вимог.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим, таким що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

На її обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги висновок судово-психіатричного експерта № 308/15 від 17 серпня 2015 року, згідно якого ОСОБА_3 за станом психічного здоров'я не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Вказує, що питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я. В даному випадку явка в судове засідання ОСОБА_3, є недоречною, зважаючи на стан її здоров'я, вказаний як у виписці з історії хвороби ОСОБА_3 № 2140 за вих. № 58 від 02 лютого 2015 року, виданій Комунальним закладом «Острозька обласна психіатрична

лікарня», так і у висновку судово-психіатричного експерта № 308/15 від 17 серпня 2015 року.

________________

Провадження № 22ц-787/197/2016 Головуючий у суді 1 інстанції: Прачук Л.І.

Доповідач : Демянчук С.В.

Крім того зазначає, що висновок суду першої інстанції про неможливість визнання ОСОБА_3 недієздатною в зв'язку з тим, що виконком Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, як орган опіки та піклування, не розглядав питання про можливість визнання ОСОБА_3 недієздатною, є неправомірним, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки, належить до компетенції суду. Орган опіки і піклування лише здійснює подання про призначення фізичній особі опікуна, визнаній судом недієздатною.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове, яким заяву задоволити повністю.

У судовому засіданні ОСОБА_2, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надала пояснення в межах її доводів.

Представник Бугаївської сільської ради Радивилівського району в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Відповідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не довела в судовому засіданні, що ОСОБА_3 за станом свого здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки, покликаючись при цьому про відсутність рішення такого органу про визнання її недієздатною.

Колегія суддів не може погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Бугаївка Радивилівського району є інвалідом першої групи загального захворювання.

З виписки із історії хвороби № 2140, виданої КЗ «Острозька обласна психіатрична лікарня» вих. № 58 від 02 лютого 2015 року, встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Бугаївка Радивилівського району, інвалід першої групи, перебувала на стаціонарному лікуванні в даному лікувальному закладі з 13 жовтня 2014 року по 19 січня 2015 року з діагнозом: Деменція при хворобі Альцгеймера з пізнім початком. Церебральний атеросклероз (а.с. 6)

З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 308\15 від 17 серпня 2015 року встановлено, що ОСОБА_3, страждає на психічне захворювання Деменцію при хворобі Альцгеймера з пізнім початком. Церебральний атеросклероз (F00,1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). За станом психічного здоров'я ОСОБА_3 не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

Згідно ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (ст. 1184 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 63 ЦК України, опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

При розгляді справи суд першої інстанції неналежним чином з`ясував та перевірив доводи заявниці, дав неналежну оцінку зібраним у справі доказам.

Частиною 1 ст. 239 ЦПК передбачено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що є правові підстави для визнання ОСОБА_3 недієздатною.

Так, в судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_2 опікується хворою, має можливість дбати про неї, оскільки проживає з ОСОБА_3 і здійснює за нею фактичний догляд.

Перешкод, зазначених у ст. 64 ЦК України для призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 не встановлено, тому колегія суддів вважає за можливе призначити заявницю опікуном над ОСОБА_3.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача з тих підстав, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236-239, 241, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, ст.ст. 39, 41, 60 ЦК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2015 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатною задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатною.

Призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, опікуном над ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : Н.В. Бондаренко А.М. Шеремет