Ухвала суду № 55579392, 09.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/2301/15-ц Номер провадження 22-ц/786/439/16Головуючий у 1-й інстанції Демиденко І.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,

суддів Хіль Л.М., Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2015 року

по справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом та, станом на 09 листопада 2015 року уточнивши свої позовні вимоги відповідно до заяви від 06 листопада 2015 року, просив визнати недійсними результати аукціону з продажу вбудованого магазину загальною площею 65,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 визнати недійсним Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28 травня 2012 року; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання ОСОБА_5 23 травня 2012 року з прилюдних торгів вбудованого магазину загальною площею 65,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1

Разом із уточненою позовною заявою ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, в якій прохав накласти арешт на вищевказаний магазин.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2015 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на вбудований магазин загальною площею 65,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1

Не погодившись з вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 та просила скасувати її та постановити ухвалу про відмову у забезпеченні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме недопустимість забезпечення позову немайнового характеру шляхом накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

На час постановлення оскаржуваної ухвали у межах даної справи розглядалися позовні вимоги ОСОБА_4 немайнового характеру.

За таких обставин, забезпечення позову немайнового характеру шляхом накладення арешту на майно відповідача є недопустимим.

Згідно з відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 32) вбудований магазин загальною площею 65,2 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу №1452 від 23 травня 2015 року належить ОСОБА_2 на праві власності.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В матеріалах справи відсутні відомості, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо визнання прилюдних торгів недійсними з огляду на те, що в даний час власником приміщення є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23 травня 2015 року, який ОСОБА_6, на час розгляду заяви, не оскаржувався.

За таких обставин, накладення арешту на вбудований магазин загальною площею 65,2 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 є необґрунтованим.

Виходячи з викладеного, порушення норм процесуального права суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Керуючись ст.303, 307 ч.2, 312 ч.1 п.2, 314 ч. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2015 року про накладення арешту на вбудований магазин, площею 65,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді Л.М. Хіль

В.А. Чічіль

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: