Ухвала суду № 55578005, 08.02.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6878/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Савічева В.О.

при секретарі Богдановій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 жовтня 2013 року у звязку з нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 про перегляд рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 жовтня 2013 року у звязку з нововиявленими обставинами, зазначивши, що 02.10.2013 року винесено рішення Автозаводським районним судом м. Кременчука, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фірма «Берізка» про визнання незаконним рішення, зобовязання звільнити за власним бажанням, внести запис до трудової книжки та провести розрахунок при звільнені. Даним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Визнано незаконним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка», звільнено ОСОБА_2 за власним бажанням (частина 2 статті 38 КЗпП України) з посади директора товариства з 19 червня 2013 року, а також внесено запис про звільнення до його трудової книжки та зобовязано провести з ним розрахунок при звільненні. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» (ідентифікаційний код 13967070, місцезнаходження: 39610 Полтавської обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3) на користь державного бюджету судовий збір у сумі 114,70 грн..

На думку заявника ОСОБА_1 ухвалюючи заочне судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, в тому числі про звільнення з посади (припинення повноважень директора товариства) Автозаводський районний суд виходив з наступного:

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» встановлено, що контрактна форма трудового договору застосовується до працівників при прийнятті (найманні) на роботу лише у випадках, прямо передбачених законами.

Закон України «Про господарські товариства» прямо не передбачає, що виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю - директор - приймається на роботу за контрактом, тому вирішуючи спір, суд виходив з норм, які регулюють розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Незважаючи на те, що позивач ОСОБА_2 діяв у товаристві на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фірма «Берізка» про обрання його директором товариства та контракту, укладеного строком на пять років, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_2 Автозаводський районний суд виходив із того:

- що розгляд справ, повязаних з припиненням повноважень виконавчого органу - директора товариства з обмеженою відповідальністю - належить до компетенції судів;

- що на керівників товариств з обмеженою відповідальністю не поширюється контрактна форма трудового договору;

- що контракт, укладений між товариством та ОСОБА_2, є трудовим договором, укладеним на невизначений строк, повноваження за яким можуть бути припинені за заявою про звільнення за власним бажанням, а не на умовах, передбачених контрактом.

Пунктом 7 контракту сторони узгодили, що умови контракту можуть бути змінені за згодою сторін у письмовій формі, що тільки Вищий орган товариства має право прийняти рішення про зміну умов та строку його дії.

В порушення умов контракту ОСОБА_2 в односторонньому порядку змінив кінцевий строк дії контракту з 01.01.2015 року на 01.01.2012 рік.

11.12.2015 року ОСОБА_1 було вручено рекомендоване відправлення Автозаводського районного суду з повідомленням, яким були надіслані повістка та позовна заява ОСОБА_2 з додатками у справі №524/8800/15-ц.

Під час підготовки заперечень до позовних вимог ОСОБА_2, які є похідними від заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.10.2015 року, встановлені обставини, якими спростовуються висновки, з яких виходив Автозаводський районний суд при ухваленні заочного рішення від 02.10.2013 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Зі змісту п.41 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року ОСОБА_1 стала відома обставина того, що повноваження посадових осіб товариства припиняється їх переобранням і вирішення цього питання не належить до компетенції судів.

Зазначеною обставиною спростовується висновок Автозаводського районного суду щодо того, що розгляд справ, повязаних з припиненням повноважень виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю (звільнення з посади керівника виконавчого органу), належить до компетенції судів.

В пункті 4 Постанови №13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» Пленуму Верховного Суду України вказав, що згідно з частиною четвертою ст. 65 ГК України уразі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обовязки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою ст. 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах передбачених договором (контрактом), відповідно до закону».

Таким чином, були встановлені такі обставини:

-що контрактна форма трудового договору поширюється на керівників товариств з обмеженою відповідальністю;

-що підставами для припинення повноважень виконавчого органу (звільнення керівника товариства), можливе на підставах, передбачених контрактом.

Зазначеними обставинами спростовується висновок Автозаводського районного суду щодо того, що законом не передбачено укладення контракту з керівниками товариств з обмеженою відповідальністю та наявності у директора товариства підстав для звільнення на підставах, не передбачених контрактом (звільнення за власним бажанням).

Отже, на думку ОСОБА_1 Автозаводський районний суд не вправі був приймати рішення про скасування рішення загальних зборів учасників товариства від 14.07.2013 року, оформлене протоколом № 35, про відмову ОСОБА_2 у звільненні за власним бажанням, так як така підстава для припинення повноважень керівника контрактом від 01.01.2010 року не передбачена.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав посилаючись на обставини викладені в заяві та просив суд скасувати заочне рішення Автозаводського районного суду від 02 жовтня 2013 року, провадження у справі закрити.

Вказані обставини заявник вважає нововиявленими і такими, що є достатніми для перегляду судового рішення.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не визнала посилаючись на обставини викладені в запереченні на заяву.

Дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозвязку, обєктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 р. нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Крім того Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 4 своєї постанови № 4 від 30 березня 2012 року«Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»розяснив судам, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

ТакожПленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 5 своєї постанови № 4 від 30 березня 2012 року«Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» розяснив, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Згідно п. 13 цієї Постанови визначений абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими статтею 73 ЦПК України.

При цьому строк обчислюється з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до частини другої статті 362 ЦПК днем відкриття нововиявлених обставин, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України, є день, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про наявність вказаних обставин.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували час, коли заявник ОСОБА_1 дізнався про нововиявлені обставини.

Відсутній сам факт наявності нововиявлених обставин по даній справі. Те, що ОСОБА_1 ніби то не знав на момент розгляду справи, у 2013 році, якихось норм законодавства, не є підставою для перегляду рішення.

Свою оцінку обставинам даної справи надали суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Заявник фактично вказує на те, що встановлені ним норми законодавства не знав не лише він, але й всі три судові інстанції.

Крім цього, рішеннями Європейського суду з прав людини встановлена неможливість скасування судових рішень, які набрали чинності, з непередбачених законом підстав або з підстав, які завуальовані під такі, що регламентовані законодавством.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004 року, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) постановив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права, як частину спільної спадщини держав-учасниць.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду.

Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті.

Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Також, про неможливість перегляду рішень, у зв'язку з порушенням права на справедливий судовий розгляд, зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 року.

У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У звязку з відсутністю передбачених ст.361 ЦПК України підстав для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 жовтня 2013 року у звязку з нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 361- 365 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 жовтня 2013 року у звязку з нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: