Постанова № 55577684, 09.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 426/1267/15-п

Провадження № 33/782/3/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року м. Сєвєродонецьк Луганської області

Апеляційний суд Луганської області в складі головуючого судді : Савича Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на

Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 05 травня 2015 року про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює водієм ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204 -1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 05 травня 2015 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204 - 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн.

В постанові зазначено, що 17 лютого 2015 року ОСОБА_1 приблизно о 12-30 годині незаконно без дозволу відповідних органів влади перетнув державний кордон з України до РФ в закритому пункті пропуску «Ізварино», чим порушив вимоги Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою. Вказує, що не був належним чином повідомлений судом про дату та час розгляду справи, а постанову Сватівського районного суду Луганської області від 05.05.2015 року отримав тільки 23.11.2015 року, про що свідчать данні поштового реєстру «Укрпошти», тому вважає, що строк для подання апеляційної скарги був пропущений ним з поважної причини.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєї власної ініціативи. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав та свобод інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України» «не є порушенням правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин».

Вказує, що 17 лютого 2015 року перетин Державного кордону у пункту пропуску «Ізварино» було вчинено ним вимушено, що обумовлено проведенням бойових дій на окремих територіях Луганської та Донецької областей та відсутністю іншого шляху виїзду з непідконтрольної території, а необхідність виїзду була обумовлена виробничою необхідністю, ОСОБА_1 працює водієм дільниці з обслуговування службового транспорту ПАТ « Алчевський металургійний комбінат». 13.02.2015 року його було направлено у відрядження до м. Харкова, мета відрядження - перевезення спеціаліста юридичного відділу для участі в засіданні господарського суду Харківської області. ОСОБА_1 просить поновити йому строк для подання апеляційної скарги на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 05.05.2015 року, вказану постанову скасувати, провадження у справі-закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1, як особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, ніким із інших осіб не ставиться питання про погіршення його становища, в зв'язку із чим, згідно ч. 6 ст.294 КПК України, його неявка в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення , перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Згідно із ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1/ залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2/ скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3/ скасувати постанову та прийняти нову постанову ;

4/ змінити постанову.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган / посадова особа / при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду…, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити докази та надати їм відповідну оцінку.

Суд першої інстанції , на підставі досліджених та проаналізованих доказів по справі дійшов правильного висновку, який відповідає фактичним обставинам, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП , що в його діях має місце спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон.

Призначене судом першої інстанції адміністративне стягнення із врахуванням обставин справи, а також , ступеню суспільної шкідливості вчиненого правопорушення, вимог ст.33 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 працює.

Доводи ОСОБА_1, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки у нього не було умислу на перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення стосовно нього від 17.02.2015 року / ар.пр.1-1 оборот /, рапортами інспекторів прикордонної служби впс «Вовчанськ» ОСОБА_2 , / ар.пр.4/, ОСОБА_3 / ар.пр.6/, старшого техніка-начальника групи ЮДК впс «Вовчанськ» ОСОБА_4 / ар.пр.5/

Порушень вимог КУпАП зі сторони суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Апеляційний суд вважає, що з тим, щоб не порушувати конституційного права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, його клопотання про поновлення строку належить задовольнити.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без змін Постанову Сватівського районного суду Луганської області від 05 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204 -1 КУпАП,- Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити йому строк апеляційного оскарження постанови Сватівського районного суду Луганської області від 05 травня 2015 року.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її винесення , являється остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Луганської області Ю.М. Савич