Постанова № 55577231, 14.04.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2187/15-п

3/415/282/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.15 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, військовослужбовця на посаді начальника 1 секції АГС-17 відділення вогневої підтримки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський-2» з місцем дислокації населений пункт Лисичанськ, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

31.03.2015 року ОСОБА_1 об 11 годині 30 хвилин являючись військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», знаходячись в адміністративної будівлі оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський - 2» в м. Лисичанськ Луганської області розпивав алкогольні напої (0.25 коньяку).

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП, визнав та пояснив, що він, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» 15 серпня 2014 року Білгород-Дністровським ОМВК був призваний на військову службу та з 30 січня 2015 року зарахований до списків особового складу Білгород-Дністровського прикордонного загону. 31.03.2015 року об 11 годині 30 хвилин прибувши на 3 поверх адміністративної будівлі оперативно-бойової прикордонної комендатури для виконання електротехнічних робіт, зайшов у кімнату для встановлення розеток та піднявшись на стіл, поглянувши поверх підвісної стелі знайшов 0,25 літрів коньяку, який вжив на місці. Свою провину ОСОБА_1 усвідомив та просив суд, врахувавши всі обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, суворо його не наказувати, оскільки, вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою провину він визнав та у скоєному щиро розкаявся.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником у судовому засіданні, підтверджується письмовими поясненнями, наданими останнім власноруч у матеріалах справи про адміністративне правопорушення безпосередньо після вчинення (а.с.4), протоколом медичного огляду встановлення факту вживання психоактивної речовини та спяніння № 43 від 31.03.2015 року проведеного відносно військовослужбовця ОСОБА_2 (а.с.3), рапортом коменданта оперативно-бойової прикордонної комендатури «Білгород-Дністровський-2» майором ОСОБА_3 від 31.03.2015 року (а.с.2).

Із досліджених у судовому засіданні письмових пояснень свідків старшого лейтенанта ОСОБА_4, який займає посаду начальника відділення вогневої підтримки та фельдшера ОБПК «Білгород-Дністровський - 2» старшого сержанта ОСОБА_5 (а.с 5-6) вбачається, що вони отримали команду від коменданта ОБПК «Білгород-Дністровський -2» майора ОСОБА_3 про супровід в медичний заклад м. Лисичанська для засвідчення алкогольного спяніння рядового ОСОБА_1, протоколом медичного огляду підтверджено факт перебування останнього в стані алкогольного спяніння.

Згідно довідки наданої начальником відділу кадрів Білгород-Дністровського прикордонного загону підполковником ОСОБА_6 (а.с 7) рядовий ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» 15 серпня 2014 року Білгород-Дністровським ОМВК призваний на військову службу по мобілізації та з 30 січня 2015 року зарахований до списків особового складу Білгород-Дністровського прикордонного загону.

Згідно вимог ч.5 ст.15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки останній розпивав алкогольні напої на території військової частини, являючись військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не інвалід, згідно даних у протоколі про адміністративне правопорушення, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, у письмових поясненнях та у судовому засіданні своєї провини не спростовував, зі слів має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В якості обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, помякшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини, щире розкаяння останнього.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1, який є військовослужбовцем, призваним на військову службу по мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину та щиро розкаявся, враховуючи обставини, що помякшують відповідальність правопорушника, відсутність тяжких наслідків від скоєного та обставин, що обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення, з урахуванням думки безпосередньо правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу передбаченого санкцією ч. 1 ст.172-20 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.172-20 ч.1 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

Відповідно до ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.172-20, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1 190 (одна тисяча сто девяносто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М.Старікова