Вирок № 5557157, 03.03.2008, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-53/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З березня 2008 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області

В складі: головуючого суддіЧАБАК І.О.

при секретаріЧИЛІКІНІЙ A.M.

з участю прокурораПІДЛУБНОГО К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухові справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ст. .Омелянівка, Коростенського району, Житомирської області, українця/ромадянина України, маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, мешкаю чого по АДРЕСА_1, раніше не судимого

в скоєнні злочину, передбаченого ст. . ст. 15 ч.2 , 289 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 30 грудня 2007 року, біля 4-5 години ранку, будучи колишнім працівником монастиря «Глинська Пустинь», що розташований на околиці с Соснівка, Глухівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , у власних справах прибув до зазначеного монастиря. Перебуваючи на території монастиря та знаючи про місцезнаходження транспортної техніки, вирішив заволодіти службовим автобусом цього монастиря, з метою доїхати до м. Глухова.

З цією метою він підійшов до автобуса марки «Богдан А09211» д.н. НОМЕР_1, білого кольору, 2006 року випуску та шляхом відкриття засувного скла на водійській дверці автобуса, проник всередину автобуса. Не маючи ключа від замка запалювання, він намагався завести двигун автобуса шляхом пошкодження пластмасового чохла рульової колонки та замка запалювання, перемикаючи при цьому провода , які підходять до замка запалювання. Але не зважаючи на виконання цих дій, щоб завести двигун автобуса , та незаконно ним заволодіти, виїхавши на ньому за межі монастиря, цей злочинний намір підсудного ОСОБА_1 не був доведений ним до кінця з причин, які не залежать від його волі, тобто по тій причині, що двигун автобуса запуститися внаслідок його дій так і не зміг.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. . ст. 15 ч.2, 289 ч.1 КК України визнав повністю і суду пояснив, що раніше він працював в монастирі «Глинська Пустинь» . За ним був закріплений автомобіль УАЗ, на якому він працював. В листопаді місяці на цьому автомобілі він скоїв ДТП і його з роботи звільнили, але в монастирі залишились його документи. 29 грудня 2007 року ввечері він випив спиртного, від чого сильно сп'янів і знаходячись в стані алкогольного сп'яніння вирішив з'їздити в монастир і забрати свої документи. З цією метою він взяв таксі і поїхав до монастиря. Прибувши в монастир , він попросив таксиста, щоб той його почекав, але той не дочекався і залишив його в монастирі. Оскільки була ніч , то він вирішив дочекатися ранку, щоб забрати свої документи. На вулиці було дуже холодно, він просився переночувати в братському корпусі, де живуть монахи та послушники, також просився в кочегарку, але його нікуди не впустили, бо він був в стані алкогольного сп'яніння. Він сів на лавочку на території монастиря і в нього виникла думка, що треба якось доїхати до м.

2

Глухова. Побачивши на території монастиря на стоянці автобус марки «Богдан», він вирішив на ньому доїхати до Глухова і залишити на залізничному переїзді. З цією метою він підійшов до автобуса, відкрив задвижне скло на водійських дверцях, відчинив двері, заліз в автобус. Ключів в замку запалювання в автобусі не було, він вирішив завести автобус без ключа, розламав пластмасову панель замка запалювання, та з'єднав між собою проводи , але автобус йому завести так і не вдалося. Не завівши автобуса, він вийшов з автобуса, сів на лавочку чекати світанку, щоб забрати свої документі у «Владики». Коли випало його водійське посвідчення в автобусі , він не побачив, але його там знайшли працівники монастиря і викликали працівників міліції.

В скоєному кається.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 15 , ч.1 ст. 289 КК України, як закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1., суд відповідно до вимог ст. .65 КК України, враховує ступінь і характер суспільної небезпеки ним скоєного, його особу: раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Щире розкаяння підсудного у вчиненому судом визнається, як обставина, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1

Скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння суд визнає обтяжуючою покарання обставиною.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання в вигляді позбавлення волі.

Між іншим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання , а тому на підставі ст. .75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись CT..CT. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. . ст. 15 ч.2, 289 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. . 75 КК України звільнити від відбуття призначеного покарання з випробувальним терміном на один рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 405 грн.64 коп., за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 506 грн.74 коп. на рахунок ЕНДЕКЦ при УМВС України в Сумській області , код 25574892, р/р 35221004000389, МФО 837013, банк УДК в Сумській області.

Речові докази : автобус «Богдан А09211 «д.н. НОМЕР_1 власнику використовувати за призначенням.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.