Ухвала суду № 55570672, 02.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р.Справа № 820/10668/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Афанасьєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015р. по справі № 820/10668/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 10.06.2015 р. № 4864 яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 р. позовні вимоги задоволено.

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є власником легкового автомобіля НОМЕР_1, 2010 року випуску з об'ємом двигуна 3,498, який був зареєстрований від 18.06.2011р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.

На підставі положень Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 р. №4864, яким позивачу на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XIII Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн.

Висновки відповідача про порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, ґрунтуються на доводах про невиконання платником податків свого обов'язку щодо сплати в установлений податковим законодавством строк транспортного податку, оскільки право власності на автомобіль НОМЕР_1, 2010 р. в. з об'ємом двигуна 3,498 за позивачкою зареєстровано від 18.06.2011р.

Не погодившись з рішенням Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, та з того, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу транспортний податок, оскільки автомобіль, який перебуває у власності ОСОБА_1 використовується нею більше 5 років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Судовим розглядом встановлено, що автомобіль НОМЕР_1, 2010 року випуску зареєстрований 18.06.2011 р.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 року.

Отже оскільки автомобіль позивача 2010 року випуску та зареєстрований у 2011 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, у 2015 році даний автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки рахуються календарні роки з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Таким чином відповідачем неправомірно нарахований транспортний податок ОСОБА_1

Слід зазначити, що позивач придбала автомобіль у 2011 році та нею сплачено усі податки та збори, які необхідно було сплатити у відповідності до діючого законодавства на момент придбання транспортного засобу.

Не може вважатись належним доказом по даній справі роз'яснення ДФС України, розміщені в періодичному виданні "Вісник" за № 111.06 в яких роз'яснено поняття "використання автомобіля" та зазначено, якщо на транспорті засоби уповноваженими органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи,, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України , вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У раз відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).У разі якщо календарну дату визначити не можливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення , зазначеного в реєстраційних документах, оскільки зазначений лист має роз'яснювальний характер, при цьому не є нормою права.

Відповідно до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, відповідно до норм Податкового Кодексу України базовим податковим періодом є календарний рік, а не будь-яка інша дата реєстрації автомобілі.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження правомірності податкового повідомлення - рішення, та на спростування висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірне податкове повідомлення є протиправним.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правильно з'ясував обставини та надав оцінку доказам, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015р. по справі № 820/10668/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (39860564, адреса: вул. Світла, буд. 5, м. Харків, Харківська область, 61121) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять гривень) грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Мельнікова Л.В. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2016 р.