Постанова № 55570585, 02.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р. Справа № 820/11176/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Філатова Ю.М. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Афанасьєва О.В.

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Наконечного А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. по справі № 820/11176/15

за позовом ОСОБА_3

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.05.2015 року №00039/1704 на суму 25000 грн., стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір та сплачені за послуги юриста (адвоката) судові витрати у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області від 07.05.2015 року №00039/1704.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61172, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39859908, адреса: 61007, м. Харків, вул. Бекетова, буд.1). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не врахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 є власником легкового автомобіля LEND ROVER, модель RANGE ROVER, державний знак НОМЕР_2, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 4999 куб.см., придбаний ним 14.11.2014 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації серії НОМЕР_3, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.9).

Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №00039/1704 від 07.05.2015 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. (а.с. 26).

Не погодившись з рішенням Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом неправомірно нараховано транспортний податок у травні 2015 року та з того, що позивач придбав автомобіль у 2014 році та ним сплачено усі податки та збори, які необхідно було сплатити у відповідності до діючого законодавства на момент придбання транспортного засобу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено транспортний податок.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Приписами ст. 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, об'єктом оподаткування є автомобілі, що використовуються до 5 років.

Відповідно до п. 267.4, 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з пп. 267.6.1 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Водночас пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст.265 ПК України входить транспортний податок.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Отже, транспортний засіб, який рахується за позивачем, є об'єктом оподаткування в розумінні пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган правомірно нарахував суму транспортного податку.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача, що підставою для сплати місцевого податку є відповідне рішення міської ради, а не лише відповідна норма ПК України, яка набрала чинності та оскільки рішення місцевої ради про встановлення транспортного податку прийняте та оприлюднене до 15.07.2014 року, то застосування контролюючим органом положень такого з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

В п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-V111 від 28.12.14 р. рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 р. податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 р. податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) і акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також законодавець передбачив, що в 2015 р. до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 р. не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

В перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.14 р., яким були внесені зміни до ПК України щодо особливостей справляння транспортного податку, зазначені особливості прийняття рішення щодо встановлення місцевих податків, зокрема транспортного податку, на 2015 р. Як передбачено в п. 1 Прикінцевих положень цього Закону органам місцевого самоврядування (сільським, селищним міським радам) необхідно в місячний термін, тобто до 01.02.15 р., прийняти відповідні рішення.

Рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами Податкового Кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом правомірно та відповідає вимогам податкового законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 сплачені за послуги юриста (адвоката) судові витрати у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., колегія суддів зазначає, що такі витрати відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються лише при ухвалені судового рішення на користь сторони.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь позивача, то його вимоги про їх стягнення задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, що привело до невірного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015р. по справі № 820/11176/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Філатов Ю.М. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений 08.02.2016 р.