Постанова № 55569943, 25.01.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016р. Справа № 876/4775/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Яворського І.О.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Ярошика Т.В.,

позивача у справі: Бурми С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі №803/488/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Теремно Хліб"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2014р. позивач: Публічне акціонерне товариство "ТЕРЕМНО-ХЛІБ" звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 15.11.2013р. №0009602202 та від 27.01.2014р. №0000552202.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача №1172/22.2/5509694 від 30.10.2013р. про порушення Товариством вимог податкового законодавства, за результатами чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 507957,00грн. по взаємовідносинах з ТзОВ "Ферко" та на загальну суму 35771,00грн. - по взаємовідносинах з ТзОВ "Вторметекспорт", - не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки про безтоварність операцій за правочинами, укладеними з даними контрагентами, оскільки реальність, правомірність і відповідність діючому законодавству України господарських операцій підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, пов'язаними із здійсненням господарської діяльності. Позивач вважає, що не порушив вимог чинного законодавства, а реальність здійснення господарських операцій підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами та іншими доказами, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами.

Зважаючи на викладене, позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013р. №0009602202, винесене на підставі акту перевірки №1172/22.2/5509694 від 30.10.2013р., та податкове повідомлення-рішення від 27.01.2014р. №0000552202, винесене на виконання рішення ГУ Міндоходів у Волинській області №3637/10/10.2-06 від 13.12.2013р., є протиправними. Також позивач звернув увагу суду на процедурні порушення, встановлені вимогами ст.86.9 Податкового кодексу України (ПК), які допущено відповідачем при винесенні податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що просив їх скасувати.

За результатами розгляду справи Волинський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю - визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області від 15.11.2013р. №0009602202 та від 27.01.2014р. №0000552202.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (відповідач у справі): Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновки, зроблені податковим органом за результатами проведення перевірки, є правомірними та обґрунтованими. Апелянт зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не було надано документів на підтвердження руху товару, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, що свідчить про відсутність господарської операції. Крім того, в ході перевірки було встановлено, що ТзОВ "Ферко" та ТзОВ "Вторметекспорт" є діючими підприємствами із місцезнаходженням у м.Києві та співпрацюють між собою в тісних економічних зв'язках. При цьому, дані господарські операції проведено із залученням ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" таким чином, що останній незаконно формує податковий кредит та додаткові витрати на оплату договору комісії, укладеного із ТзОВ "Вторметекспорт". Таким чином, участь позивача у вказаних операціях є формальною та не підпадає під визначення господарської діяльності як такої. Крім того, вказує на дотримання процедури винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, встановленої пунктом 86.9 статті 86 ПК України, за результатами перевірки, призначеної відповідно до вимог КПК України по кримінальному провадженню, предмет якого не має відношення до податків та зборів або коли розслідування не посадової особи платника податків.

Тому апелянт вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

14.07.2014р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від Публічного акціонерного товариства "ТЕРЕМНО-ХЛІБ" надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач у справі зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на основі повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник апелянта (відповідача у справі): Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області: Ярошик Т.В. у судове засідання апеляційного суду 25.01.2016р. з'явився, у наданих поясненнях повністю підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

У судове засідання апеляційного суду також з'явився представник позивача у справі: Бурма С.В., який виклав у поясненнях, наданих колегії суддів свою правову позицію на підтримку позовних вимог та Заперечення на апеляційну скаргу Луцької ОДПІ ГУ Мінгдоходів у Волинській області, поданого через канцелярію суду (вх.№К-19562/14), які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представників апелянта (відповідача у справі) та позивача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу №872 від 16.10.2013р. "Про проведення документальної позапланової перевірки", винесеного на підставі постанови старшого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Волинській області про призначення перевірки від 14.10.2013р. в період з 17.10.2013р. по 23.10.2013р. службовими особами Луцької ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача у справі з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Ферко" та ТзОВ "Вторметекспорт" за період 2012-2013рр., результати якої оформлено актом №1172/22.2/5509694 від 30.10.2013р.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, 198.2 ст.108 Податкового кодексу України, за результатом чого ПАТ "ТЕРЕМНО-ХЛІБ" завищено податковий кредит квітня 2013р. по взаємовідносинах з ТзОВ "Ферко" на загальну суму 507957,00грн., а саме: за жовтень 2012р. в сумі 463980,00грн., за січень 2013р. - в сумі 43977,00грн. та по взаємовідносинах з ТзОВ "Вторметекспорт" на загальну суму 35771,00грн., а саме: за січень 2013р. - в сумі 35771,00грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013р. № 0009602202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 679660,00грн.(основний платіж - 543728,00грн., штрафні санкції - 135932,00грн.) та податкове повідомлення-рішення від 27.01.2014р. №00005522002 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1675,00грн. (за основним платежем на суму 1340,00грн., за штрафними санкціями - на суму 335,00грн.).

Перевіркою встановлено, що згідно із умовами укладеного договору поставки №12102 від 12.10.2012р. та додатком №2 від 19.11.2012р.до нього, укладеного між ПАТ "ТЕРЕМНО-ХЛІБ"(покупець) та ТзОВ "Ферко" (постачальник), ПАТ "ТЕРЕМНО-ХЛІБ" отримано соєві боби для технічних потреб на загальну суму 3487302,98грн., в т.ч. ПДВ 581217,16грн.

Також, згідно із додатком №3 від 07.12.2012р. до договору поставки №12102 від 12.10.2012р., укладеного із ТзОВ "Ферко", ПАТ "ТЕРЕМНО-ХЛІБ" отримано олію соняшникову нерафіновану, згідно із податковою накладною №112 від 18.12.2012р. на суму 972540,00грн., в т.ч. ПДВ 162090,00грн. Протягом перевіреного періоду ПАТ "ТЕРЕМНО-ХЛІБ" всього отримано товару від ТзОВ "Ферко" на загальну суму 4459842,98грн., в т.ч. ПДВ 743307,16грн.

Згідно із актами прийому-передачі ПАТ "Теремно-Хліб" прийняв, а ТзОВ "Ферко" передав зазначений товар. Придбані соєві боби ПАТ "Теремно-Хліб" було передано ТзОВ "Вторметекпорт", згідно з договором комісії №К10122 від 12.10.2012р. для подальшої реалізації на експорт. На передачу товару складено акти прийому-передачі товару на комісію: №1 від 31.10.2012р. на суму 309510,00 доларів США та №1 від 19.11.2012р. на суму 48870,00 доларів США.

ТзОВ "Вторметекспорт" здійснено експорт соєвих бобів за контрактом №С01/2012-VME від 21.112012р. в кількості 714,026 метричних тонн, на загальну суму 387716,12 доларів США, що становить 3099014,95грн. згідно ВМД №500060703/2013/000236 від 11.01.2013р. та ВМД №500060703/2013/000529 від 22.01.2013р.

Про проведену роботу ТзОВ "Вторметекспорт" складено акт про надання послуг №43 від 31.01.2013р., згідно із яким комісійна винагорода становить 178506,50грн., винагорода делькредере становить 200,00грн., всього виконано робіт на суму 214447,80грн.(а.с.46).

Придбана олія соняшникова нерафінована ПАТ "Теремно-Хліб" також передано ТзОВ "Вторметекспорт", за договором комісії для подальшої реалізації на експорт.

На передачу олії соняшникової складено акт прийому-передачі №1 від 18.12.2012р. на суму 102600,00 доларів США, що становить 820081,80грн. ТзОВ "Вторметекспорт" здійснено експорт олії соняшникової за контрактом №CSFO/UKR2012PO243 від 16.01.2013р. в кількості 90 метричних тонн.

Про проведену роботу ТзОВ "Вторметекспорт" складено акт про надання послуг №824 від 18.07.2013р., згідно із яким комісійна винагорода становить 6750,00грн., винагорода делькредере становить 100,00грн., всього виконано робіт на суму 8220,00грн.

На підтвердження виконання даного договору поставки та додатків до нього позивачем було надано виписані ТзОВ "Ферко" на поставку соєвих бобів (для технічних потреб) та олії соняшникової нерафінованої податкові накладні №299 від 31.10.2012p., №92 від 19.11.2012p., №164 від 21.01.2013p., №112 від 18.12.2012p., які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що стверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних квитанцій; видаткові накладні №1677 від 31.10.2012p., №1715 від 19.11.2012p., №2405 від 21.01.2013p., №2147 від 18.12.2012p., акти прийому-передачі товару №1 від 31.10.2012p., №1 від 19.11.2012p., №2 від 21.01.2013p., №1 від 18.12.2012p., а також платіжні доручення №11099 від 19.03.2013p., №956 від 19.03.2013p., №11123 від 26.03.2013p., №958 від 20.03.2013p., №1751 від 30.04.2013p., №1029 від 05.04.2013p., №11634 від 27.06.2013p., №1650 від 26.06.2013p., №11635 від 27.06.2013p. та №1870 від 23.07.2013p.

Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області отримано інформацію від оперативного управління Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, з якої вбачаються надані пояснення директора ТзОВ "Ферко" - ОСОБА_4 : "представники підприємств, які знаходяться на території Волинської області: ТзОВ "Аванта", ПАТ "Теремно-Хліб", ТзОВ "Луцькавтодор-Транс", ТзОВ "Гран Інвест", ТзОВ "Кон-Лекс" мені особисто не знайомі, нікого пригадати не можу. Назви ТзОВ "Гран Інвест", ТзОВ "Кон-Лекс" чую вперше. Назви підприємств ТзОВ "Аванта" ПАТ "Теремно-Хліб" мені знайомі, але пригадати, чому саме, не можу. Які саме господарські операції проводились з ними і в чому суть їх пригадати не можу"(а.с.154-156).

Згідно із поясненнями, отриманими від директора ТзОВ "Вторметекспорт" - ОСОБА_5: "на ТзОВ "Вторметекспорт" відсутні будь-які умови, необхідні для олії соняшникової та бобів соєвих. Також будь-яких договорів, контрактів, угод я не підписував" (а.с.157).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із вимогами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до норм пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно із вимогами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Як випливає із змісту вказаних правових норм, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, повинні відображати реальні товарні операції.

Відповідно до вимог пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що витрати платника, які зменшують базу оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість, мають бути реально понесеними, документально підтвердженими, а документи на обґрунтування таких витрат повинні містити повну та достовірну інформацію про учасників та умови господарських операцій.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегією суддів беруться до уваги доводи апеляційної скарги, а також, із врахуванням наявних в матеріалах справи доказах, зазначає наступне. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. Навіть наявність усіх належним чином оформлених первинних документів без реального проведення господарських операцій не створюють жодних податкових наслідків для платника податків. У податкових правовідносинах неприпустимою є ситуація, яка дозволяє недобросовісним платниками за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі, у вигляді зменшення бази оподаткування за рахунок безпідставно сформованих валових витрат та податкового кредиту).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд України у справі №21-421а11 прийшов до висновку про те, податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, прийшов до помилкового висновку про достатність належним чином оформлених первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до приписів ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі №803/488/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Теремно Хліб" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволити.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. у справі №803/488/14, - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя І.О. Яворський

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.01.2016р.