Рішення № 55568663, 04.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/420/16

Головуючий у першій інстанції

Васильків О. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Плавич Н.Д.,

при секретарі - Книгиницькому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси 14 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 8 грудня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2011 року визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо невиплати їй як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги, зобов'язано нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з 27 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30,0% мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених коштів. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2013 року в порядку встановлення способу виконання рішення стягнуто з УПФ в Київському районі м. Одеси грошові кошти в сумі 510,04 грн. Ухиленням від виконання судових рішень завдано інфляційних втрат та моральної шкоди, допущено прострочення виконання зобов'язання, за що підлягають нарахуванню 3% річних від простроченої суми. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_3 після уточнення вимог просила стягнути на підставі статті 56 Конституції України, статей 23, 618, 625, 1166, 1173 ЦК України, статті 21 КАС України з держави в особі Державної казначейської служби України на відшкодування майнової шкоди 763,00 грн., моральної шкоди 2 000,00 грн. (а.с.1-2, 22).

Відповідач управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси позов не визнав (а.с.8-10).

Відповідачем Державною казначейською службою України пояснень, заперечень суду першої інстанції не надано.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.34-35, 58-67).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року, рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.102-103).

При новому розгляді справи позивач ОСОБА_3 уточнила вимоги та просила стягнути з держави за рахунок коштів Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України інфляційні втрати з квітня 2011 року по листопад 2015 року та 3% річних всього в загальній сумі 975,63 грн. як майнову шкоду, стягнути на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. (а.с.107).

Відповідач управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси уточнені позовні вимоги не визнав (а.с.120-121). Відповідачем Державною казначейською службою України пояснень, заперечень суду першої інстанції не надано.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року стягнуто з держави в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 975,63 грн., в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено (а.с.129-131).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині вимог нове рішення про стягнення з держави на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржена, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог, яку обґрунтував відсутністю спеціального закону для стягнення моральної шкоди з пенсійного фонду.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині вимог про відшкодування моральної шкоди та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 9 грудня 2011 року в адміністративній справі №2-а-6766/11 визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси щодо невиплати ОСОБА_3 як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за період з 27 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси нарахувати та виплатити дитині війни ОСОБА_3 щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (а.с.3).

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 9 грудня 2013 року в порядку заміни способу і порядку виконання постанови від 9 грудня 2011 року в справі №2-а-6766/11 в частині зобов'язання нарахувати та виплати допомогу стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси на користь ОСОБА_3 як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року в сумі 510,04 грн. Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси від 9 листопада 2015 року №7113 донарахування в сумі 510,04 грн. за рішенням суду фактично проведено в листопаді 2015 року, станом на дату видачі довідки не виплачено (а.с.4,108).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї (ч.1, п.2 ч.2 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірною бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Ухвалене у 2011 році судове рішення в частині зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси не виконано; прийняте у 2013 році судове рішення щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії станом на листопад 2015 року також не виконано. Моральна шкода, право на яку має ОСОБА_3, підлягає відшкодуванню в порядку цивільного судочинства на загальних підставах, за якими, зокрема, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала (ч.1 ст.1167 ЦК України). Моральної шкоди ОСОБА_3 завдано неправомірною бездіяльністю управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси, яка полягала у невиплаті щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Неправомірна бездіяльність встановлена судовим рішенням в адміністративній справі, відтак, в силу положень статті 61 ЦПК України не потребує доведенню в цивільній справі при вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що набрав чинності з 1 січня 2013 року, встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання. Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є, зокрема, державний орган. Згідно статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Вказаний закон стягнення за рахунок Державного бюджету України не передбачає.

Обслуговування Державного бюджету здійснюють органи Державної казначейської служби (ст.43 БК України). Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом про Державний бюджет України (п.8 ст.7, п.п.1,2 ст.29 БК). Повноваження на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету надаються розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетних призначень (п.6 ч.1 ст.2 БК). Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядником бюджетних коштів (ч.ч.1,2 ст.22 БК). Відповідно до бюджетного законодавства державний орган є розпорядниками бюджетних коштів і уповноваженим на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Таким чином, моральна шкода підлягає стягненню з відповідальної за шкоду особи, а не з держави з коштів Держаного бюджету України в особі Державної казначейської служби України як то просить ОСОБА_3

Відповідно до положень частини 3 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала шкоди, з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Рішення суду мало місце у 2011 році, спосіб і порядок виконання рішення змінено у 2013 році, донарахування в сумі 510,04 грн. за рішенням суду проведено в листопаді 2015 року (а.с.108). Інфляційні втрати на вказану суму за період з квітня 2011 року по листопад 2015 року та 3% річних склали в загальній сумі 975,63 грн. З огляду на вказані обставини, приймаючи до уваги, що відповідальною особою є управління ПФУ, яке діє в межах відповідних бюджетних призначень, розмір грошового відшкодування моральної шкоди обгрунтовано визначити в розмірі 1000,00 грн., встановивши порядок виконання рішення у відповідності до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2015 року в частині вимог ОСОБА_3 про стягнення 975,63 грн. у відшкодування майнової шкоди не оскаржено, відповідно, в силу положень статті 303 ЦПК України рішення в цій частині при даному апеляційному розгляді справи не переглядається.

Відповідно до частини 3 статті 88 ЦПК України з управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за апеляційний перегляд справи судовий збір в сумі 535,92 грн., що не справлявся ОСОБА_3 згідно пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. 00 коп.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у м.Одесі/Малиновський р-н/22030001; код отримувача: 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача: 828011, рахунок отримувача: 31214206780007, код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, апеляційний суд Одеської області, код ЄДРПОУ 02892913) судовий збір в сумі 535 грн. 92 коп.

Визначити порядок виконання рішення шляхом списання Державною казначейською службою України бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Н.Д.Плавич