Ухвала суду № 55567522, 02.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р.Справа № 820/9185/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

за участю сторін: представника позивача - Стороженка А.І., представника відповідача - Коновалова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. по справі № 820/9185/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Українського державного університету залізничного транспорту

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Українського державного університету залізничного транспорту, в якому просила: стягнути з Українського державного університету залізничного транспорту кошти у розмірі 15000,00 грн. до бюджету.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 р. в задоволені вищезазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні », Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2012 р. по 01.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2014 р. за № 820-40/55, який підписаний відповідачем з запереченнями.

У зв'язку з виявленими порушеннями Державною фінансовою інспекцією в Харківській області складено вимогу від 01.08.2014 р. № 810-17/2624 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань.

Зокрема в п. 14 вказаної вимоги вказано про необхідність відшкодувати зайві витрати бюджетних коштів в загальній сумі 15000,00 грн., допущені внаслідок безпідставного нарахування та виплати матеріальної допомоги студентам механічного факультету та факультету Управління процесами перевезень, шляхом перерахування відповідної суми коштів до державного бюджету на розрахунковий рахунок 31110090700007.

Проте, відповідачем кошти не відшкодовані, у зв'язку з чим Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не підтвердились обставини щодо порушення вимог діючого законодавства відповідачем, а суб'єктом владних повноважень не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними Органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

В ст. 1 цього Закону встановлено, що орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, зокрема, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень

Згідно пунктів 1, 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Як вбачається з акту від 25.06.2014 р. за № 820-40/55, Українським державним університетом залізничного транспорту порушено вимоги абз. 2 п. 7 Порядку № 882, п. 3 Положення про порядок використання коштів, передбачених для надання матеріальної допомоги та заохочення студентів, аспірантів Української державної академії залізничного транспорту, затвердженого ректором Академії 24.04.2008 р. та ч. 1 ст. 9 Закону України № 996-ХІV 50-ти студентам механічного факультету та факультету управління процесами перевезень проведено безпідставне нарахування та виплата матеріальної допомоги. Зазначене призвело до зайвих витрат бюджетних коштів загального фонду кошторису за періоди з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. та з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р. на загальну суму 15000,00 грн., з яких за 2012 рік на - 5000,00 грн. та за 2013 рік на 10000,00 гривень.

Абзацом 2 п. 7 Порядку № 882 передбачено, що порядок використання коштів, передбачених на виплату стипендій, для надання матеріальної допомоги та заохочення розробляється навчальним закладом та затверджується його керівником.

Пунктом 3 Положення про порядок використання коштів, передбачених для надання матеріальної допомоги та заохочення студентів, аспірантів Української державної академії залізничного транспорту, затвердженого ректором Академії 24.04.2008 р. передбачено, що підставою для надання матеріальної допомоги є особиста заява студента. Студент, який потребує надання одноразової матеріальної допомоги, повинен звернутись до деканату факультету з відповідною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність у Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд не погоджується з такими висновками Державної фінансової інспекції в Харківській області з огляду на наступне.

Пунктом 2 Положення про порядок використання коштів, передбачених для надання матеріальної допомоги та заохочення студентів передбачено, що матеріальна допомога з метою підвищення життєвого рівня студентів, аспірантів виплачується: а) у разі тяжкого захворювання або одержання травми; б) студентським сім'ям з дітьми (одноразова матеріальна допомога може бути надана одночасно і матері, і батьку дитини, якщо мати і батько дитини обидва є студентами денної форми навчання і звернулись із відповідною заявою) на лікування; в) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на лікування; г) інвалідам І та II групи; г) студентам - сиротам, або тим що залишились без батьківського піклування; д) студентам з малозабезпечених сімей на лікування; е) студентам з неповної або з багатодітної сім'ї на лікування; є) студенти, які є одинокими матерями і самі виховують дитину на лікування; ж) та інші випадки передбачені законодавством.

Суд зазначає, що представником відповідача долучені до матеріалів справи копії заяв студентів складені на ім'я в.о ректора Української державної академії залізничного транспорту про надання матеріальної допомоги із зазначенням причин її надання (а.с.138-167, 177-196 том 1).

На підставі вищевказаних заяв, деканами факультетів подані рапорти на ім'я в.о. ректора Української державної академії залізничного транспорту про надання матеріальної допомоги цим студентам.

Адміністрацією та профспілковою організацією Української державної академії залізничного транспорту проведені спільні засідання, за результатами яких складено протоколи № 3 та 14.12.2012 р. та № 12 від 11.12.2013 р. про надання матеріальної допомоги студентам та аспірантам академії, відповідно до переліків з поділом по факультетам (а.с.121-137, 168-176 том 1).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до вимог Порядку № 882 та Положення про порядок використання коштів, передбачених для надання матеріальної допомоги та заохочення студентів, аспірантів Української державної академії залізничного транспорту, а отже нарахування та виплата матеріальної допомоги є обґрунтованими.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи не підтвердились обставини щодо порушення вимог діючого законодавства відповідачем, а суб'єктом владних повноважень не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. по справі № 820/9185/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2016 р.