Ухвала суду № 55566550, 02.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року Справа № 876/8245/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року у справі № 819/1336/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичлитво» до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

14 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичлитво» звернулось до суду із позовом Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182200 від 05.03.2015 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що при проведенні перевірки податковим органом безпідставно зроблено висновок про те, що ТОВ «Галичлитво» здійснювало операції з металобрухтом чорних і кольорових металів, оскільки придбавало і використовувало у своїй господарській діяльності бувші у вживанні товари виготовленні з чавуну. В наслідок чого 05.03.2015 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000182200 на підставі акта перевірки № 14/2200/37753747 від 31.01.2015 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Галичлитво» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.03.2012 року по 30.09.2014 року». Даним рішенням Збаразькою ОДПІ визначено ТОВ «Галичлитво» податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 209385 гривень та застосовано штрафну санкцію в сумі 52 346, 25 гривень.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року позовні вимоги задовольнив.

Скасував податкове повідомлення-рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області від 05 березня 2015 року № 0000182200.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Збаразькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Галичлитво" (код ЄДРПОУ 37753747) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.03.2012 р. по 30.09.2014 р.

В ході перевірки виявлено порушення ТОВ "Галичлитво" п. 198.6 ст. 198, п. е), п. ж), п. з) п. 201.1 ст. 201, п. 15 розділу XX підрозділу Особливості справляння податку на додану вартість Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010., п. 23 розділу XX підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010., з врахуванням змін, внесених Законом України від 19.12.2013 р. №713 «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо ставок окремих податків» в перевіреному періоді неправомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість від придбання металобрухту, операції з постачання якого звільняються від оподаткування ПДВ по в податкових накладних, отриманих від постачальників, які складені з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України на суму 209385,00 грн., в т. ч. за липень 2012 року - 8808,00 грн., вересень 2012 року - 12816,00 грн.; жовтень 2012 року - 15124,00 грн., грудень 2012 року - 10070,00 грн., лютий 2013 року - 8312,00 грн., березень 2013 року - 9958,00 грн., травень 2013 року - 12100,00 грн., липень 2013 року - 9354,00 грн., серпень 2013 року - 9625,00 грн., вересень 2013 року - 9863,00 грн.,жовтень 2013 року - 10582,00 грн., листопад 2013 року - 4324,00 грн., грудень 2013 року - 6113,00 грн., лютий 2014 року - 11742,00 грн., березень 2014 року - 3460,00 грн., квітень 2014 року - 10142 ,00 грн., травень 2014 року - 14828,00 грн., червень 2014 року - 7726,00 грн., липень 2014 року - 15005,00 грн., серпень 2014 року - 9480,00 грн., вересень 2014 року - 9953,00 грн.

Результати перевірки оформлено актом від 30.01.2015р. № 14/2200/37753747 (далі - акт перевірки), на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2015р. №0000182200, про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 261731,25 грн., в тому числі основний платіж - 209385,00 грн., штрафна (фінансова ) санкція - 52346,25 грн.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «Галичлитво» було укладено договори поставки з ТОВ «Промстройпроект» №01/09 від 01.09.2012 р. (а.с.90-92) та №01/09 від 01.12.2012 р. (а.с.93-95), ПП «Сапфір і К» № 20/2013 від 05.07.2013 р. (а.с.69-71), ТОВ НВП «Металпромсервіс» №1007-11 від 10.072012 р. (а.с.114-116), №1001-14 від 10.01.2014 р. (а.с.117-119) та ПП «Сапфір і К» № 20/2013 від 05 липня 20113 року (а.с. 69-70).

Згідно із листа від 10.03.2015 року ТОВ «Промстройпроект» (а.с.88) у період що перевірявся ТОВ «Галичлитво» отримувало від ТОВ «Промстройпроект» плитку чавунну та труби чавунні бувші у користуванні, а саме:

1) 12,83 тонн плитки чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 30 792 грн., що підтверджується податковою накладною № 53 від 05.09.2012 року (а.с.104) і видатковою накладною № 53 від 05.09.2012 року (а.с. 96);

2) 10,02 тонн плитки чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 24 048 грн., що підтверджується податковою накладною № 123 від 12.09.2012 року (а.с.97) і видатковою накладною № 123 від 12.09.2012 року (а.с.105);

3) 11,55 тонн плитки чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 30 492 грн., що підтверджується податковою накладною № 48 від 04.12.2012 року (а.с.106) і видатковою накладною № 48 від 04.12.2012 року (а.с.98);

4) 12,47 тонн труби чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 29 928 грн., що підтверджується податковою накладною № 445 від 28.12.2012 року (а.с. 107) і видатковою накладною № 445 від 28.12.2012 року (а.с.99);

5) 19,25 тонн труби чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 48 870,08 грн., що підтверджується податковою накладною № 122 від 08.02.2013 року (а.с.108) і видатковою накладною № 122 від 08.02.2013 року (а.с.100);

6) 23,05 тонн плитки чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 59 745, 60 грн., що підтверджується податковою накладною № 79 від 07.03.2013 року (а.с.109) і видатковою накладною № 79 від 07.03.2013 року (а.с.101);

7) 12,61 тонн труби чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 32 685,12 грн., що підтверджується податковою накладною № 113 від 07.05.2013 року (а.с.110) і видатковою накладною № 113 від 07.05.2013 року (а.с.102);

8) 15,4 тонни труби чавунної бувшої в користуванні на суму, з урахуванням ПДВ, 39 916,80 грн., що підтверджується податковою накладною № 269 від 13.05.2013 року (а.с.111) і видатковою накладною № 269 від 13.05.2013 року (а.с.103).

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податкових накладних, придбання товарів з метою використання у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що було здійснено позивачем, а отже суд вважав, що придбання товару (труби чавунні б/к та плити чавунні б/к) як сировини для подальшого використання при виготовленні власної продукції із сплатою податку на додану вартість в ціні придбаного товару, надає платнику право на включення до податкової звітності відповідних податкових періодів суми сплаченого податку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що ТОВ «Галичлитво» в оподатковуваних операціях, в межах своєї господарської діяльності, використовувало брухт чорних металів, операції з яким звільнялися від оподаткування у зв'язку з чим позивач не мав права нараховувати податковий кредит з податку на додану вартість.

Однак із такими висновками податкового органу апеляційний суд не може погодитись так як позивач здійснював купівлю чавунних труб та плит у ПП «Сапфір і К», ТОВ НВП «Металпромсервіс» та ТОВ «Промстройпроект» починаючи з липня 2012 року.

Відповідно до п. 23 Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість Податкового кодексу України (в редакції від 12 червня 2012 року) тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів. В подальшому такі операції були звільненні від оподаткуванням ПДВ до 01 січня 2017 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» (дія якої була продовжена до 1 січня 2017) до цього переліку відносено відходи та брухт ливарного чавуну, код товару згідно з УКТЗЕД 7204 10 00 00.

З долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших матеріалів справи слідує, що позивач купував бувші у користування чавунні труби та плити. Зазначені вироби мають інший ніж відходи та брухт ливарного чавуну код УКТЗЕД (труби чавунні - 7303 00 10 00, для плит чавунних встановлено код 7325 10 99 00 - інші вироби з нековкого чавуну).

Згідно із Додатком № 5 до Листа Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17 «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД» труби, які були у вжитку та придатні для використання по прямому призначенню, в УКТЗЕД не виділені окремо та класифікуються за тим же кодом, що й нові труби. Аналогічно слід дійти висновку, що і плити чавунні бувші у використанні класифікуються за тим же кодом.

У ст. 1 Закону України «Про металобрухт» (далі Закон № 619-ХІV) під промисловим металобрухтом визначено непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави i за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних i кольорових металів та їх сплавів.

Операції з металобрухтом - це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.

Заготівля металобрухту - це діяльність, пов'язана зі збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом.

Відповідно до цієї статті Закону № 619-ХІV операції з металобрухтом здійснюють спеціалізовані підприємства, які мають у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, забезпечують згідно із законодавством пожежну, вибухову, екологічну і радіаційну безпеку та отримали відповідні ліцензії.

Для переробки металобрухту потрібно створювати спеціалізовані металургійні переробні підприємства. Спеціалізованими металургійними переробними підприємствами вважаються підприємства, які відповідають вимогам Закону № 619-ХІV щодо спеціалізованого підприємства, мають у власності виробниче обладнання, яке забезпечує технологію металургійної переробки металобрухту, пов'язану зі зміною структури металу, його хімічного складу відповідно до стандартів, та пройшли атестацію в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань промислової політики.

Під купівлею та/або реалізацією металобрухту передбачено діяльність, пов'язану із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Суд вважає, що чавунні труби та плити, що були у використанні, не можуть автоматично вважатися брухтом чорних металів, оскільки не є відходами ливарного виробництва, не є виробами або частини цих виробів, які містять у собі чорні метали чи їх сплави i за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також не є вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних i кольорових металів та їх сплавів та мають різні товарні позиції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем купувався не брухт чорних металів, а вироби із чавуну - плити та труби, що були у користуванні, які були використані ТОВ «Галичлитво» при виробництві товарів із чавуну і при їх купівлі нараховувався податок на додану вартість.

Отже, висновок податкового органу про порушення ст. 201 ПК України при заповненні податкових накладних в частині назви товару не ґрунтується на обставинах справи.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 181 п. 1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредитку виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну території України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягає до задоволення.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податкових накладних, придбання товарів з метою використання у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що було здійснено позивачем.

Зазначена правова позиція відображена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 р. у справі № 2а-2579/10/1970.

А тому судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року у справі № 819/1336/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко