КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 371/1958/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Рудик Ю.В.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Ткачук М.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миронівського районного суду Київської області від 11 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області про визнання неправомірною відмову у перерахуванні пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області, в якому просив:
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області у перерахунку мені пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в редакції від 16 грудня 1993 року та ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 432-ІV ( 432-15) в редакції від 16 січня 2003 року, виходячи з розміру заробітної плати начальника управління праці та соціального захисту населення Миронівської РДА у сумі 7010 грн.
Згодом, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, з посиланням на ті обставини, що ним отримана довідка про заробітну плату начальника управління праці та соціального захисту населення Миронівської РДА у розмірі 7010 грн. та просить при зобов'язанні здійснення перерахунку пенсії, виходити з розміру заробітної плати у розмірі 7010 грн.
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 11 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач перебуває на обліку управлінні Пенсійного фонду України (УПФ) в Миронівському районі Київської області з 23 лютого 2001 року і отримує пенсію держслужбовця відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% суми заробітної плати.
4 листопада 2015 року Позивач звернувся до УПФ із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі змінами в оплаті праці начальника управління праці та соціального захисту населення згідно Закону України «Про державну службу», за він, як начальник відділу соціального забезпечення (реорганізованого в управління праці та соціального захисту населення) Миронівської РДА, вийшов на пенсію.
Як вбачається з листа пенсійного органу від 13.11.2015 №56/Л-2 ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на ст. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015.
Однак, такі дії позивач вважає протиправними обґрунтовуючи тим, що згідно положень п. 5 розд. ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 02.03.2015 р. №213-VIII, з 01.06.2015 р. він вважається таким, що не працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу».
Відповідно до п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.
Отже, колегія суддів переходить до з'ясування питання про правомірність вимог позивача щодо перерахунку пенсії.
Згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (частина перша ст. 40).
Відповідно до ст. 37-1 ЗV «Про державну службу», (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Також, відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 р. № 426, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку відповідно до рішень його Правління) або у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом, визначається в такому порядку:
2) іншим пенсіонерам - на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому:
посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційний клас, класний чин або спеціальне звання та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби на момент призначення (перерахунку) пенсії;
премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби за останньою посадою державної служби у тому державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премії до державних, професійних свят і ювілейних дат та грошова допомога, виплачені у місяці підвищення заробітної плати, враховуються в розмірі 1/12 середнього розміру таких виплат, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію.
Останній перерахунок пенсії позивачеві був здійснений на підставі постанови КМ України від 6 лютого 2008 року № 34 з 1 лютого 2008 року. Для обчислення пенсії була визначена заробітна плата за посадою начальника в розмірі 3019 грн. 90 коп. Разом з тим, підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі рішень Кабінету Міністрів України не є виключною підставою для перерахунку пенсії, а є лише однією з багатьох підстав, прямо передбачених законодавцем для перерахунку пенсії.
Станом на 1 листопада 2015 року заробітна плата начальника управління праці та соціального захисту населення складає 7010 грн. При цьому всі складові заробітної плати, які враховуються для нарахування пенсії є однаковими та з усіх виплат, що включено в заробітну плату, стягнуто збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2015 року Управління праці та соціального захисту населення у Миронівському районі Київської області видало довідку №02-10/1419, в якій надало інформацію про те, що у липні 2015 року начальнику управління виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 1404, 00 грн., з даної суми утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також, колегія суддів зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 16 вересня 2015 року № 731 встановлено, що заробітна плата працівників органів соціального захисту підвищується.
Тобто, моментом виникнення права на перерахунок пенсії є момент звернення із заявою про перерахунок (04.11.2015 року).
Щодо вирішення питання про перерахунок пенсії та визначення суми, з якої має бути здійснений такий перерахунок, колегія суддів зазначає, що це виключна прерогатива пенсійного органу.
Колегія суддів звертає увагу, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, під дискреційним повноваженням колегія розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Колегія суддів зауважує, що суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Тому, суд апеляційної інстанції робить висновок про те, що відповідач повинен врахувати при здійсненні перерахунку пенсії довідку УПСЗ Миронівської РДА від 03.11.2015 року №02-10/1271, а також довідку УПСЗ Миронівської РДА від 04.12.2015 року №02-10-1419.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі частково знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 203, 205, 207, 254, 265 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на Постанову Миронівського районного суду Київської області від 11 грудня 2015 року - задовольнити частково.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 11 грудня 2015 року - скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області про визнання неправомірною відмову у перерахуванні пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, виходячи з розміру заробітної плати начальника Управління праці та соціального захисту населення Миронівської РДА.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
О.В. Карпушова
(Повний текст Постанови виготовлений 08 лютого 2016 року)
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 55566526, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 371/1958/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: