Ухвала суду № 55565232, 03.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/8237/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Куренков Є.С. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дарницького районного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з Міністерства оборони України заборгованість по одноразовій грошовій допомозі по інвалідності в розмірі 163165,44 грн.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2014 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2014 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги в сумі 163165,44 грн. скасовано, зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні ( або перевірочні ) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби ( зборів ) осіб, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 у редакції станом на 22.06.2011 року, з урахуванням раніше здійснених виплат; в іншій частині постанову Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2015 року вищевказані рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечила проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі від 09.04.2015 року вказав на те, що судами попередніх інстанції не було встановлено поважність причин пропуску строку звернення до суду, та не досліджено вказані обставини належним чином.

Згідно ч.5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у військовій частині А0195 на посаді командувача ракетних військ і артилерії - начальника управління ракетних військ і артилерії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

23.11.2008 року позивач був звільнений з військової служби за станом здоров'я.

22.06.2011 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обов'язків при проходженні військової служби.

30.08.2011 року рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби ОСОБА_2 було призначено одноразову грошову допомогу по інвалідності в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2011 року № 815.

27.12.2011 року позивачу виплачено таку допомогу у розмірі 172344,00 грн.

15.06.2012 року на підставі постанови Дарницького районного суду м. Києва від 13.09.2011 р., якою зокрема, був встановлений більший розмір грошового забезпечення, відповідачем здійснено доплату позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності в розмірі 31612,80 грн.

Не погоджуючись з встановленим розміром одноразової грошової допомоги по інвалідності, позивач в червні 2014 року звернувся до суду.

Так, при новому розгляді справи ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 18.09.2015 року було визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду ОСОБА_2 з огляду на те, що оскільки сума допомоги сплачувалася позивачу двома платежами в грудні 2011 року та в червні 2012 року, тому суд визнав обґрунтованими посилання позивача на те, що йому невірно була нарахована одноразова грошова допомога і він дізнався про це з листа департаменту фінансів Міністерства оборони України від 15.05.2014 року, де зазначено, що розрахунок проведений не на підставі постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 року, яка діяла на день подачі заяви, а по постанові Кабінету Міністрів України №815 від 25.07.2011 року, якою зменшено розмір такого нарахування.

В той же час, ВАС України при розгляді касаційної скарги Міністерства оборони України у даній справі зазначив, що вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що про порушення свого права він дізнався з листа відповідача від 15.05.2014 року №248/3/6/688/739, оскільки про отримання одноразової грошової допомоги в неналежному розмірі позивач повинен був дізнатись з моменту прийняття відповідного рішення про призначення такої допомоги у серпні 2011 року.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При розгляді даної апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 203 956,80 грн. відповідно до протоколів від 30.08.2011 року №4 та від 12.04.2012 року.

Про порушення своїх прав ОСОБА_2 повинен був дізнатися з самого початку неправомірного нарахування пенсії у 2011 році, або ж при виплаті всієї нарахованої суми у 2012 році.

В свою чергу, позивачем не наведено жодних обставин, які заважали йому звернутись до суду з дотриманням процесуальних строків, визначених в ст.99 КАС України, та які можуть бути визнані поважними судом апеляційної інстанції. Також, не надано жодних доказів, які б відповідали вимогам ст.70 КАС України, та підтверджували поважність пропуску встановленого процесуального строку.

А тому в даному випадку позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 КАС України, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, що зокрема узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 09.04.2015 року.

Згідно, ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду.

За ч.4 ст.204 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст. 41, 99, 100, 160, 186, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 02.11.2015 року скасувати, та прийняти ухвалу, якою позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.