Ухвала суду № 55565210, 03.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/21949/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними дії щодо: порушення строків направлення податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №2661-17; зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві утриматись від вчинення дій, пов'язаних зі стягненням транспортного податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2015 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогами про визнання протиправними дій щодо: порушення строків направлення податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015 року №2661-17; зобов'язання утриматись від вчинення дій, пов'язаних зі стягненням транспортного податку.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, діяв на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання без поважних причин, з урахуванням того, що він був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Приписами п.4 ч.1 ст.155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Позивач звернувся до суду з позовом 11.09.2015 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до судового розгляду на 29.09.2015 року.

29.09.2015 року у зв'язку з неявкою позивача без відомих причин розгляд справи відкладено, та направлено позивачу повістку про перенесення розгляду справи на 13.10.2015 року, яка отримана позивачем 03.10.2015 року (а.с.19).

09.10.2015 року позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на перебування у робочому відрядженні. Жодних доказів на підтвердження викладеного в клопотанні до суду надано не було.

13.10.2015 року судове засідання у справі не відбулось у зв'язку з відрядженням судді на навчання.

Повісткою від 20.10.2015 року позивача було повідомлено про розгляд справи 29.10.2015 року. Вказана повістка була отримана позивачем 24.10.2015 року (а.с.24).

29.10.2015 року суд визнав неповажними причини неявки позивача, а розгляд справи вкотре було відкладено, та призначено на 17.11.2015 року.

17.11.2015 позивач повторно в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи. Направлена поштовим відправленням на адресу зазначену позивачем у позові судова повістка повернулась не вручена, з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.32).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Позивач клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Обгрунтовуючи причини неявки, апелянт вказує на те, що він не був належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду справи. Також ОСОБА_2 зазначає, що міг не отримати судової повістки у зв'язку з народженням дитини, на підтвердження чого надав свідоцтво про народження (а.с.43).

Так, під поважними причинами, які спричинили неявку позивача, або за яких можливо скасувати оскаржувану ухвалу суду слід розуміти такі обставини, які пов'язані з дійсно істотними обставинами, та які мають бути підтверджені відповідними та належними доказами, у відповідності до ст. 70 КАС України, та які доведуть факт порушення вимог процесуального закону судом першої інстанції.

Проте, колегія суддів, дослідивши матеріали справи не вбачає порушення норм процесуального права судом першої інстанції, на які посилається апелянт, та вказує, що дії суду при розгляді даної справи відповідали вимогам КАС України, позивач вчасно та у встановленому порядку повідомлявся про розгляд справи, а тому доводи останнього критично оцінюються колегією суддів.

Водночас, колегія суддів зауважує, що згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Вимоги ч.3 ст.128 та п.4 ч.1 ст.155 КАС України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства. Правильність такого тлумачення зазначених процесуальних норм підтверджується і тим, що відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Суд першої інстанції вірно вказав, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності залишення позову без розгляду.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 17.11.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.