Ухвала суду № 55565192, 01.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2016 рокусправа № 804/8304/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Олефіренко Н.А. Чумака С. Ю.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.

за участю представника відповідача Тоцької А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року по справі № 804/8304/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області (далі по тексту - УПФУ) звернулось із позовом до суду, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (далі ТОВ «Зоря») заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 10363,20 грн. за період з січня по травень 2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішення суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що судом невірно застосовані норми матеріального права, оскільки не враховано, що раніш відповідач як платник фіксованого сільгоспподатку був звільнений від обов'язку відшкодовувати такі витрати, а з 01.01.2015 року він перейшов на сплату єдиного податку як платник четвертої групи, щодо яких також внесено законопроект про звільнення від цього обов'язку, тому підстави для стягнення суми відсутні.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Зоря» є юридичною особою, зареєстроване в УПФУ і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 2015 року відповідач як сільськогосподарське підприємство зареєстровано в Східно-Дніпровській ОДПІ як платник єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та до розрахунку суми позову щодо стягнення заборгованості з відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період січень-травень 2015 року, за відповідачем рахується борг в сумі 10363,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «б»-«з» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списками № 1 та № 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок відповідача.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції - розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно п. 6.8 Інструкції - підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача було направлено розрахунки сум фактичних витрат за 2015 рік на спірну суму.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на підставі п. п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Доводи представника апелянта про те, що з набранням чинності Закону України «Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування» № 802 від 12.11.2015 року, яким платників єдиного податку четвертої групи виключили із переліку платників фактичних витрат на виплату пенсій, відповідач не повинен сплачувати спірну заборгованість, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення судом першої інстанції постанови цей Закон не був прийнятий і набрав чинності лише з 01.01.2016 р.

При цьому колегія суддів зазначає, що приписи пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 802, яким передбачено, що сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки вказана норма набрала чинності після прийняття судом рішення і передбачає здійснення списання заборгованості за певною процедурою в позасудовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року по справі № 804/8304/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 лютого 2016 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.Ю. Чумак