ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2016 року м. Житомир
справа № 806/29/16
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2015 року № 0003651501,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 24.12.2015 року № 0003651501.
В обґрунтування позову Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" (далі по тексту - ПАТ "ЕК"Житомиробленерго", позивач, компанія) зазначає, що вважає прийняте Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Житомирській (далі по тексту - ОДПІ у Житомирській області) податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податкові зобов'язання по податку на додану вартість, визначені уточнюючим розрахунком до декларації з ПДВ за січень 2015 року, мали бути погашені з особового рахунку компанії, оскільки на особовому рахунку станом на 09.09.2015 року містилась переплата по ПДВ в сумі 30757,06 грн., а тому, керуючись п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, компанія не перераховувала кошти для погашення узгодженого податкового зобов'язання по уточнюючій податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року від 09.09.2015 № 9186522972. Враховуючи викладене позивач зазначає про відсутність підстав для винесення ОДПІ у Житомирській області спірного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, позивач зазначив, що податковий орган, отримавши податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року, не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ, що призвело до виникнення недоїмки по податку на додану вартість у сумі 4000,00 грн. та відволікання коштів компанії для погашення даної недоїмки, що призвело до порушення статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов, та зазначив, що позивачем не вірно трактовано положення чинного законодавства, оскільки зобов'язання зі сплати ПДВ, визначене уточнюючим розрахунком, тобто узгоджене грошове зобов'язання, не підлягало погашенню з електронного рахунку позивача, оскільки Постанова КМУ № 569 від 16.10.2014 року "Про деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" передбачає відповідний механізм погашення зобов'язання на підставі такого розрахунку, а тому вважає, що податкове повідомлення-рішення від 24.12.2015 року № 0003651501 контролюючим органом сформовано правомірно.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" (код 22048622) зареєстроване в якості юридичної особи 20.04.1995 року рішенням Житомирського міського управління юстиції під реєстраційним номером 57, та взято на податковий облік Житомирською ОДПІ від 19.08.1995 року № 7422.
09 вересня 2015 року ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за січень 2015 року № 9186522972 (а.с.23-26), яким збільшено суму, що підлягає сплаті до бюджету (р. 25.1) на 7513,00 грн. основного платежу та нарахована штрафна санкція (р. 26 ) у розмірі 3 % - 225,00 грн., та подано уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ за звітний період травень 2015 року № 9186522966, де зменшено суму, яка підлягала сплаті (р. 25.1), на 1795,00 грн., та уточнюючий розрахунок за звітний період березень 2015 року № 9186522977 - де зменшено р. 25.1 на 500,00 грн.
15.12.2015 Житомирською об'єднанню державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Житомирській області було проведено камеральну перевірку своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету, про що було складено акт перевірки № 3477/06-25-15-01 (а.с.8).
Перевіркою було встановлено, що податкові зобов'язання по податку на додану вартість ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" визначені згідно уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ № 9186522972 від 09.09.2015 року вважаються узгодженими відповідно до п.54.1 ст.54, п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), які не сплачені у встановлений законом термін, чим порушено вимоги п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 , п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України.
Як пояснив представник відповідача, по уточнюючого розрахунку до декларації ПДВ № 9186522972 від 09.09.2015 року грошові зобов'язання в сумі 2764,94 грн. позивачем були сплачені лише 28.09.2015 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем прийняте повідомлення-рішення від 24.12.2015 року № 0003651501 (а.с.9), яким зобов'язано ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" сплатити штраф у сумі 276,49 грн.
Також, судом встановлено, що станом на 09.09.2015 року на електронному рахунку ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" містилась переплата у сумі 30757,06 грн., як це визначено витягом з системи електронного адміністрування ПДВ №8383963, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами (а.с. 35).
Дослідивши фактичні обставини нарахування податкових зобов'язань позивачу, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України:
"При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету".
Відповідно до п. 200-1.1. статті 200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.200-1.5. статті 200-1 Податкового кодексу України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Відповідно до п. 200-1.7. статті 200-1 Податкового кодексу України, кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16 жовтня 2014 року № 569 затверджено "Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі Порядок).
Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (п. 1 Порядку).
Згідно пп. 1 п. 2 у цьому Порядку термін "рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок)" вживається у такому значенні - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Відповідно до п. 4 та 5 Порядку, електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року).
Згідно п. 20 Порядку, за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок.
Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.
Відповідно до п. 25 Порядку, розрахунок з бюджетом у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 зазначеного Кодексу, та сплата передбачених таким Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, і в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Перерахування коштів з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не за звітний податковий період здійснюється на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість (в даному випадку уточнюючому розрахунку), у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.
Суд звертає увагу, що зазначений механізм адміністрування податку на додану вартість не передбачає перерахування до бюджету коштів з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в разі подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань платником податків інакше, як за заявою останнього.
Доказів того, що така заява подавалась до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість позивачем не надано.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що в даних правовідносинах права позивача, передбачені статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з боку відповідача порушені не були, зважаючи на відсутність зловживань при реалізації останніми дискреційних повноважень, оскільки сплата (перерахування) до бюджету узгодженої суми ПДВ, визначеної не у податковій декларації за підсумками звітного (податкового) періоду, а в уточнюючому розрахунку коштів, здійснюється не з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а з поточного рахунка, як передбачено п. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно вважає, що контролюючий орган повинен був самостійно спрямувати кошти з електронного рахунку для погашення узгоджених податкових зобов'язань, визначених уточнюючим розрахунком, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 08 лютого 2016 р.
Судове рішення № 55565087, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 01.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/29/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: