Постанова № 55565076, 08.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 р. Справа № 804/10464/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережої об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

17.08.2015 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекціям. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суму заборгованості у розмірі 4138,39грн.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 має заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4138,39грн. за періоди 2013 та 2014 роки. На момент звернення до суду сума заборгованості залишається не сплаченою.

Ухвалою суду від 18.08.2015 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі.

Ухвалою суду від 25.01.2016 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та повідомив суд про те, що станом на день розгляду справи податковий борг відповідача становить 4138,39 грн. в т.ч. і пеня у розмірі 6,65 грн. Платіж у сумі 50,00 грн. враховано у рахунок погашення єдиного податку; платежі у сумі 220,00 грн. та 125,00 грн. обліковуються податковим органом в якості оплати єдиного соціального внеску, а не в якості сплати єдиного податку.

Відповідач у судовому засіданні не погодився із розміром податкового боргу, вказуючи на те, що податковий орган не врахував платежі у сумі 50,00 грн., 220,00 грн. та 125,00 грн., які сплачено на підставі платіжних доручень від 07.08.2013 року № 5, від 21.08.2014 року № 61 та від 14.11.2014 року № 94 відповідно. Відповідач визнав суму податкового боргу у розмірі 3786,73 грн.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) є платником єдиного податку та перебуває на обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до довідки розрахунку боргу по єдиному податку у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 станом на час подання адміністративного позову існує заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 4138,39 грн.

Податковий борг відповідача по єдиному податку у фізичної особи-підприємця виник відповідно до податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2013 та 2014 роки.

У податковій декларації за 2013 рік відповідач задекларував до сплати суму єдиного податку у розмірі 2942,50 грн., а у податковій декларації за 2014 рік - 3821,73 грн., загалом 6764,23 грн.

Відповідачем надано суду платіжні доручення від 07.08.2013 року на суму 50,00 грн., від 21.02.2014 року № 46 на суму 2582,50 грн., від 21.08.2014 року № 61 на суму 220,00 грн. та від 14.11.2014 року на суму 125,00 грн., які підтверджують сплату єдиного податку у періоді 2013-2014 роки загалом на суму 2977,50 грн.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання зазначеної норми, Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була направлена податкова вимога №6366-25 від 30.10.20142року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що податковий орган не врахував платежі 220,00 грн. та 125,00 грн., які сплачено на підставі платіжних доручень від 21.08.2014 року № 61 та від 14.11.2014 року № 94 відповідно, в рахунок погашення податкового боргу відповідача з єдиного податку.

Судом встановлено, що у вказаних платіжних дорученнях відповідачем вказано невірні розрахункові рахунки для сплати єдиного податку; однак у призначенні платежу вказано, що вказані платежі є єдиним податком за другий та третій квартали 2014 року.

Судом на підставі картки особового рахунку відповідача із сплати єдиного соціального внеску встановлено, що суми 220,00 грн. та 125,00 грн., які сплачено на підставі платіжних доручень від 21.08.2014 року № 61 та від 14.11.2014 року № 94, обліковуються в якості платежів з єдиного соціального внеску.

У відповідності до п.87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до пункту 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, у порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п'ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

У відповідності до Положення про єдиний казначейський рахунок, яке затверджено наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).

Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п.2.1 Положення про єдиний казначейський рахунок, яке затверджено наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122)

Єдиний казначейський рахунок, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках Єдиного казначейського рахунку ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п.2.2 та 2.3 Положення про єдиний казначейський рахунок, яке затверджено наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122).

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 13.08.2014 року № 1128/5/99-99-20-03-01-16 податкове зобов'язання буде вважатися виконаним з дня зарахування сплачених коштів на єдиний казначейський рахунок.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд України у постанові від 16.06.2015 року по справі № 21-377а15.

Враховуючи те, що грошові кошти у сумі 220,00 грн. та 125,00 грн., які сплачено на підставі платіжних доручень від 21.08.2014 року № 61 та від 14.11.2014 року № 94 відповідно, надійшли на єдиний казначейський рахунок, оскільки обліковуються у податковму органі, то позивач є таким що належним чином виконав свій обов'язок стосовно сплати єдиного податку.

Таким чином, податковий орган помилково не врахував суми 220,00 грн. та 125,00 грн., які сплачено на підставі платіжних доручень від 21.08.2014 року № 61 та від 14.11.2014 року № 94 відповідно, у рахунок сплати податкового боргу з єдиного податку.

Отже, податковий борг з єдиного податку відповідача за 2013 та 2014 рік становить 3786,73 грн. (6764,23 грн. - зобов'язання відповідача по деклараціям - 2977,50 грн. - загальна сума сплачених відповідачем коштів за період 2013-2014 роки).

Крім того, податковим органом нараховано пеню у розмірі 6,65 грн., яка обліковується у картці особового рахунку відповідача.

Податковий борг відповідача з урахуванням пені становить 3793,38 грн.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) суму заборгованості з єдиного податку у розмірі 3793,38 грн. на користь держави.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2016 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 08.02.2016 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка