Постанова № 55564953, 04.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2016 р. Справа№ 910/24550/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участі представників:

ПАТ "Сбербанк" - Новик Є.М., довір. №811 від 10.12.2015

ПАТ "Київський ювелірний завод" - Руденок О.Ю., свід. арбітр. кер. №1157 від 04.07.2013

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства

"Сбербанк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.12.2015

у справі №910/24550/13 (суддя Пасько М.В)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вотер СТ"

до публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/24550/13 відмовлено публічному акціонерному товариству (далі - ПАТ) "Дочірній Банк Сбербанку Росії" у задоволенні скарги на дії ліквідатора ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Руденок Ю.О., заяви арбітражних керуючих Демчана О.І., Гусара І.О., Кучака Ю.Ф. про участь у справі в якості ліквідатора боржника залишено без задоволення.

Не погоджуючись, ПАТ "Сбербанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/24550/13, усунути від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Руденок Ю.О., призначити ліквідатором іншого арбітражного керуючого.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/24550/13 було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 02.02.2016, в судовому засіданні 02.02.2016 оголошувалась перерва до 04.02.2016.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, скаржником зазначено про порушення норм процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, що судом першої інстанції не враховано неправомірне погашення ліквідатором ПАТ "Київський ювелірний завод" кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Медіамікс Україна» в сумі 88485079 грн, які включені до четвертої черги задоволення вимог, що вимоги ПАТ "Сбербанк" забезпечені товарами в обороті (ювелірними виробами), нежилими приміщеннями, але ліквідатором банкрута не надано відповідей на запити щодо надання інформації про повернення заставного майна, забезпечення можливості здійснення перевірки заставного майна тощо.

Ліквідатором ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражним керуючим Руденок Ю.О. наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтованість викладених в скарзі доводів заперечена, зазначено, що правомірність вчинених ліквідатором боржника дії раніше була об'єктом оцінки суду й підтверджена рішенням, яке набуло законної сили, зазначено про необґрунтованість інших доводів скаржника. Відзив на апеляційну скаргу надходив також від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., який підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк" з викладених у ній підстав, вбачаючи в діях арбітражного керуючого Руденок Ю.О. ознаки недобросовісного виконання обов'язків. Наведені й інші доводи і міркування в підтвердження викладених обставин.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Частиною 1 ст. 2 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 1 ст. 106 Кодексу встановлено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

Статтею 8 Закону про банкрутство встановлено, що ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених ГПК України та цим Законом.

Згідно ст. 99 ч. 5-6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство. В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк", подану на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/24550/13, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржена ухвала підлягає залишенню без змін, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2013 року ТОВ "Медіамікс Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва ") з позовом до ПАТ "Київський ювелірний завод" (треті особи: ТОВ "Антей ХХІ", ПАТ "Торговий дім "Артбухта", ТОВ "Градієнт СВ", ПАТ "Кримінвесттур", ПАТ "Кримспецсервіс", ТОВ "Нова будівельна компанія", ПАТ "Ластівка") про визнання права вимоги до ПАТ "Київський ювелірний завод" щодо оплати 88485079 грн за простими векселями. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі №910/20470/13 позов задоволено, визнано за ТОВ "Медіамікс Україна" право вимоги до ПАТ "Київський ювелірний завод" в сумі 88485079 грн. за векселями. Рішення набуло законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 було прийнято до розгляду заяву ТОВ "Фаст Вотер СТ" про порушення справи про банкрутство ПАТ "Київський ювелірний завод", обґрунтовану неспроможністю боржника погасити заборгованість перед ТОВ "Фаст Вотер СТ" в сумі 510000 (п'ятсот десять тисяч) грн, зобов'язано арбітражного керуючого Ковальчука М.М., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у строк до 25.12.2013 надати до суду заяву про участь у справі.

26.12.2013 ТОВ "Медіамікс Україна" та ПАТ "Київський ювелірний завод" було укладено Договір про припинення зобов'язань передачею відступного. Первісним зобов'язанням за Договором було зобов'язання боржника сплатити на користь кредитора 88485079 грн за простими векселями, новим зобов'язанням за Договором стало зобов'язання боржника безоплатно передати у власність кредитора товари в обороті загальною ринковою вартістю не менше 100000000 грн в рахунок погашення визнаного боржником боргу у сумі 88485079 грн.

Пунктом 3.1. Договору (в редакції Угоди від 18.07.2014) було передбачено, що нове зобов'язання боржника перед кредитором повинно бути здійснено в термін не раніше 01.08.2014, однак, боржник достроково виконав свої зобов'язання за договором та передав кредитору товари в обороті, що підтверджено актом приймання-передачі від 07.07.2014. На дату порушення провадження (25.07.2014) у справі №910/24550/13 перевірка одержаних товарів відповідно до умов договору завершена не була і фактично зобов'язання боржника по сплаті заборгованості за векселями залишалось не виконаним. Відбулось відчуження товарів в обороті на суму 100451783,52 грн, в результаті "ліквідаційна маса" ПАТ "Київський ювелірний завод" зменшилась на 11966704,52 грн., що призвело до ускладнення можливості виконання грошових зобов'язань боржника перед іншими кредиторами, вимоги яких включені до затвердженого реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №910/24550/13 відмовлено ТОВ "Фаст Вотер СТ" в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Київський ювелірний завод", але постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №910/24550/13 скасовано, матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва та ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2014 порушено провадження у справі №910/24550/13 про банкрутство ПАТ "Київський ювелірний завод".

Постановою господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі №910/24550/13 ПАТ "Київський ювелірний завод" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Руденок Ю.О. Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів, визнано одним із кредиторів боржника ТОВ "Медіамікс Україна" з грошовими вимогами на суму 88487444 грн, з яких 1218 грн - вимоги першої черги, 88486226 грн - вимоги четвертої черги.

10.06.2015 до ліквідатора ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Руденок Ю.О. звернулось ТОВ "Медіамікс Україна" з повідомленням про завершення перевірки одержаних згідно акту від 07.07.2014 товарів в обороті за якістю та приблизною ринковою вартістю, про відсутність зауважень до товарів. В цьому ж зверненні ліквідатору банкрута було запропоновано прийняти оригінали простих векселів у кількості 173 одиниці та підписати Акт приймання - передачі оригіналів векселів. Врахувавши умови укладеного Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013, Додаткової угоди №1 від 17.07.2014, Угоди від 18.07.2014 про викладення Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013 у новій редакції, 11.06.2015 Акт приймання-передачі підписано ліквідатором.

Як наголошував в засіданнях суду апеляційної інстанції арбітражний керуючий, що і підтвержено висновком Вищого господарського суду України, наведеним у постанові від 03.11.2015 у цій же справі, в ліквідатора фактично були відсутні правові підстави відмовитись від підписання акта приймання-передачі, таким чином в результаті з 11.06.2015 (дати підписання Акта приймання-передачі оригіналів векселів) зобов'язання ПАТ "Київський ювелірний завод" щодо сплати на користь ТОВ "Медіамікс Україна" за простими векселями вважалось припиненим. Ліквідатором внесено зміни до реєстру вимог кредиторів, зокрема, грошові вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 88485079 грн, як вимоги четвертої черги, визнано погашеними, залишено вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 1218 грн, як вимоги першої черги, залишено вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 1147 грн, як вимоги четвертої черги.

В подальшому ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі №910/24550/13 було задоволено заяву ліквідатора ПАТ "Київський ювелірний завод" арбітражного керуючого Руденок Ю.О. про визнання договорів (правочинів) недійсними та визнано недійсними Договір про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013 (в редакції Угоди від 18.07.2014) та Додаткову угоду №1 від 17.07.2014 до Договору про припинення зобов'язання передачею відступного від 26.12.2013, укладені між ПАТ "Київський ювелірний завод" та ТОВ "Медіамікс Україна". Зобов'язано ТОВ "Медіамікс Україна" повернути в ліквідаційну масу усе майно, яке він отримав від боржника - ПАТ "Київський ювелірний завод" - товари в обороті на загальну суму 100451783,52 грн, зобов'язано ліквідатора банкрута включити вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 88485079 грн. в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Звертаючись до суду у межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання вказаних вище правочинів недійсними, ліквідатор посилався на приписи ст. 20 Закону про банкрутство та вказував, що укладення спірного договору менше ніж за рік до порушення справи про банкрутство призвело до неможливості виконання боржником зобов'язань перед іншими кредиторами. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі №910/24550/13 було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2015. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів касаційної інстанції, серед іншого, констатувала обґрунтованість висновку про правомірність включення вимог за недійсним правочином до першої черги реєстру вимог кредиторів на суму 88485079 грн, відповідно до вибору кредитора, викладеному у клопотання ТОВ "Медіамікс Україна".

Тобто, наведені в апеляційній скарзі ПАТ "Сбербанк", поданій на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/24550/13 окремі з доводів, які зокрема стосуються неправомірного "погашення" ліквідатором кредиторських вимог ТОВ «Медіамікс Україна» в сумі 88485079 грн, які включені до четвертої черги задоволення вимог, раніше вже були об'єктом дослідження й оцінки суду, правомірність вчинених ліквідатором боржника дії у відповідній частині вже констатована висновками Вищого господарського суду України, наведеним у постанові від 03.11.2015 у цій же справі, що і з огляду ст. 101 ГПК України виключає розгляд відповідних вимог в цьому провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону про банкрутство кредитор за недійсним правочином має право погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником в натурі після припинення провадження у справі про банкрутство. Спірні правовідносини в процедурі банкрутства не припиняються та сторона правочину має право вибору: погашення боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником в натурі після припинення провадження у справі про банкрутство. Пунктом 4 резолютивної частини наведеної вище ухвали Господарського суду міста Києва від 06.07.2015, залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2015, ліквідатора банкрута прямо зобов'язано включити вимоги ТОВ "Медіамікс Україна" на суму 88485079 грн в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Стосовно повернення в ліквідаційну масу майна боржника - товарів в обороті (ювелірних виробів) слід зазначити, що через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Руденок Ю.О. були додаткові надані витребувані судом копії актів приймання-передачі оригіналів простих векселів від 11.06.2015, повернення товарів (ювелірних виробів) від 09.07.2015, копії договору оренди нежилих приміщень готельно-ділового комплексу «Панорама» №82, 84 (літ. А), договору зберігання від 01.05.2015 разом з актом приймання-передачі товарів, якими підтверджено повернення заставного майна (ювелірних виробів) та передача їх на відповідальне зберігання.

Згідно наданих актів, долучених до матеріалів справи, їх підписанням ПАТ "Київський ювелірний завод" та ТОВ "Медіамікс Україна" засвідчили передачу оригіналів простих векселів в кількості 173 (сто сімдесят три) одиниці, що підписанням актів первісне зобов'язання (як воно визначене п. 2.2 Договору в редакції Угоди від 18.07.2014) вважається припиненим шляхом заміни його на нове зобов'язання (як воно визначено п. 2.3 Договору в редакції Угоди від 18.07.2014), підписанням акту сторони підтвердили факт повного виконання боржником нового зобов'язання (як воно визначено п. 2.3 Договору в редакції Угоди від 18.07.2014), кредитор не має до боржника претензій чи вимог за новим (зміненим) зобов'язанням. На виконання ухвали від 06.07.2015 ТОВ "Медіамікс Україна" передала (повернула), а ПАТ "Київський ювелірний завод" прийняла в ліквідаційну масу товари в обороті (ювелірні вироби) за кількістю і найменуванням, наведеним в акті від 09.07.2015, між ПАТ "Київський ювелірний завод" і ТОВ "Нова будівельна компанія" укладено договір оренди нежилих приміщень готельно-ділового комплексу «Панорама» №82, 84 (літ. А) та договір зберігання і відповідні товари, отримані ПАТ "Київський ювелірний завод" від ТОВ "Медіамікс Україна" передані на зберігання ТОВ "Нова будівельна компанія" за кількістю і найменуванням, наведеним в акті від 15.07.2015.

Оцінюючі наведені в апеляційній скарзі доводи в частині ненадання ліквідатором банкрута інформації про повернення заставного майна, забезпечення можливості здійснення перевірки заставного майна, то слід відзначити, що і в засіданнях суду апеляційної інстанції представником скаржника фактично визнано необізнаність щодо його повернення, не реалізовано як таке право ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з наявними копіями актів приймання-передачі від 09.07.2015, 15.07.2015. Заперечень щодо дійсності і фактичної товарності операції, посвідчених наведеними актами, не надано.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у цій справі визнано грошові вимоги ПАТ "Сбербанк" в сумі 1218 грн, які підлягають задоволенню в першу чергу, затверджено окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника, ПАТ "Сбербанк" на суму 53367847,65 грн, з яких 45485042,9 грн - вимоги першої черги, 7882804,75 грн - вимоги шостої черги, 1218 грн - вимоги першої черги. Як зазначав ліквідатор банкрута, що і підтверджується наявними матеріалами, матеріали справи не містять доказів відмови кредитору в проведенні перевірки предметів застави, ліквідатором вживались певні заходи, передбачені Законом про банкрутство.

За таких обставин суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції, розглянувши в процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, вбачає доводи апеляційної скарги такими, що не знайшли своє підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що в цілому відповідає вимогам законності та обґрунтованості у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/24550/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 05.02.2016

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко